facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Виїхала-не виїхала»: це питання уже треба заливати бетоном, щоб уникнути розколу суспільства — Олена Хотенко

Олена Хотенко, лідерка депутатської групи «Рівні можливості» в Рівненській міській раді розпочала новий проєкт, скерований на те, щоб не втрачалися зв’язки між жінками в Україні й тими, які змушені були виїхати за кордон.

«Виїхала-не виїхала»: це питання уже треба заливати бетоном, щоб уникнути розколу суспільства — Олена Хотенко
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Олена Хотенко: Коли ми побачили у соцмережах,  як українські жінки за кордоном виходять на мітинги, запроваджують українські наративи у далеких країнах, куди їм довелося виїхати, — ми почали з ними налагоджувати зв’язок.

Життя жінок змінилося під час війни: вони перебрали на себе функції та соціальні ролі, які раніше ділились між ними й чоловіками. Жінки зараз виховують дітей, займаються бізнесом, підтримують військових на фронті, турбуються про старших людей,  переселенців, займаються громадською діяльністю. Жінки переживають війну по-іншому, ніж чоловіки, й на власні очі бачать вплив цього конфлікту.

У жінок, які зараз за кордоном є відчуття провини. «Виїхала-не виїхала»:  це питання уже зараз треба заливати бетоном, щоб не виникла ще одна причина розколу суспільства. Єдність нам зараз дуже необхідна.

  • Ми зараз воюємо не тільки проти Росії, а й за свої цінності.

Наш проєкт ми розпочали саме для того, щоб жінки мали можливість робити самопрезентації. Ми пишемо про них статті, розповідаємо, як вони формують свій новий унікальний досвід, як вони, де б не були, відстоюють права України. Наша сила — у нашій єдності. Треба використовувати будь-яку можливість для того, щоб цю єдність закріплювати.


Читайте також: Жінки, які виїхали з України через війну, тримають небо над своїми дітьми — Ольга Руднєва


Допомога у розшуку безвісти зниклих

Олена Хотенко: Я на Рівненщині координую роботу з розшуку безвісти зниклих. Це дуже болюче питання: треба комунікувати з родичами, брати у них необхідну інформацію про безвісти зниклих, починаючи від паспортних даних, закінчуючи стоматологічною картою. Ми також допомагаємо родичам правильно шукати зниклих: пояснюємо до кого звертатися і як поводитися.  Люди у горі є вразливими, багато хто грає на їхніх емоціях.


Читайте  та слухайте також: Що робити рідним військових, які потрапили у полон: алгоритм дій


Ми надаємо первинну психологічну та юридичну допомогу, сприяємо у випадках, коли люди не можуть отримати соціальні виплати, в інших випадках, пов’язаних з соціальними проблемами. 96% таких людей — це жінки: матері, дружини, сестри. На сьогодні до нас звернулися 300 заявниць.

  • Ми знайшли 90 зниклих безвісти людей. 20 повернулись з полону, решта  — на щиті або досі є полоненими. Повернення з полону — це тривалий процес. Досвід Західних Балкан це підтверджує: понад 24 роки, як закінчилася війна, а ще досі 11 тисяч людей залишаються безвісти зниклими.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

 

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво