Ілюстративне фото з відкритих джерел
Гостя — комунікаційна менеджерка Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Тетяна Дуднік.
Тетяна Дуднік: Зросійщення українських прізвищ та імен, на жаль, досі є актуальним. Наприклад, в листопаді з’явилися плакати у тимчасово окупованому Мелітополі, на яких російські окупанти закликають при зміні українського паспорта на російський змінювати й прізвище. Вони пишуть, що «звільнімось від нав’язаних українським нацизмом прізвищ».
Думка про те, що бути українцем, мати українські імена та прізвища, мати українське походження — це соромно — це пропаганда. Вона тягнеться століттями, тому що це розпочалося ще за часів Російської імперії, коли імператори впроваджували закони для викорінення українського. Пізніше радянська влада підхопила цю тенденцію, коли закликала або примусово змушувала змінювати нас українські імена та прізвища на російський лад. Вони це пояснювали міфом про один народ: якщо ми один народ, то наші прізвища також мають бути однаковими.
Тетяна Дуднік: Зміна українських імен розпочалася за часів Російської імперії. Найбільше на це вплинув указ імператора Олександра III 1888 року «Про заборону вживання в офіційних установах української мови та хрещення українськими іменами». Тоді українські імена почали записувати на російській лад: Христина стала Крістіною, Ганна — Анною, Дмитро — Дмітрієм. Це пояснювали тим, що українські імена не узгоджуються з російським правописом, але походять з церковнослов’янської мови.
Тоді навіть не в офіційних документах, а у побутовому житті перекручували українські імена на російській лад: Владик став Владіком, Славик — Славіком.
Читайте також: Жіночі печатки, княжі бороди й міфи про прізвища: інтерв’ю з істориком Олександром Алфьоровим
Тетяна Дуднік: У нас є типові закінчення українських імен та прізвищ. Вони поширені по всій території України, але, наприклад, є якісь окремі закінчення чи суфікси, які притаманні певним українським регіонам.
Якщо говорити про типові українські прізвища, то вони закінчуються на «енко», «ук», «юк», «чук». Але це все перекручували на типові російські суфікси: «ов», «ова». Це найбільш типові приклади, проте, звісно, є й інші закінчення і суфікси, які перекручували.
Особливо популярно була така зміна за часів СРСР.
Вікторія Єрмолаєва: Багато українців були вимушені змінювати свої імена і прізвища, щоб не бути українцями хоча б в документах. Тому що вони вимушені були переховуватися від репресій, переслідувань, переселення.
Тетяна Дуднік: Я думаю, у всі часи були свідомі українці, які були проти нав’язаного російського впливу. Але варто розуміти, що раніше ми були у такому становищі, коли показати свою проукраїнську позицію було дуже небезпечно, навіть для власного життя. Тому що будь-який спротив проти нав’язаного російського був загрозою.
Нагадаємо, у листопаді радник міського голови українського Маріуполя Петро Андрющенко повідомив, що окупанти у тимчасово захопленому Мелітополі закликають містян при отриманні паспортів РФ змінювати українські прізвища на російські. «Сучасний рашизм систематично переймає всі радянські та нацистські методи боротьби з українцями», — прокоментував Андрющенко.
Про те, як росіяни зросійщували українських митців, раніше ми говорили із соціологом культури, співавтором Youtube-каналу «Культуртригер» Богданом-Олегом Горобчуком.
А з Андрієм Куликовим раніше ми говорили про те, як в радянські часи намагалися зросійщити євреїв.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі