facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Яка мета нової Концепції військової кадрової політики?

У Міноборони затвердили нову Концепцію військової кадрової політики. Про це розповідає Олександр Антонюк, військовослужбовець ЗСУ, політичний консультант.

Яка мета нової Концепції військової кадрової політики?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хвилин

Олег Климчук: Вам доводилося читати якісь версії нової Концепції військової кадрової політики до 2028 року?

Олександр Антонюк: Я думаю, що всі ми її прочитали, поки що, в такому презентаційному варіанті, тобто — це набір пріоритетних задач, які сформовані десь на аркуші паперу. Просто вказано те, що ми бачили по новинах і в публікаціях. Є загальноприйнятті формулювання, над чим доведеться працювати. Тому, одразу хочу зазначити, що цей шлях буде надзвичайно довгим. Якщо над цим дійсно працювати достатньо щільно, то все буде добре. Для того, щоб далеко не йти, ми будемо говорити про скасування строкової служби, і до посиленої підготовки цивільного населення. Ось тут, мені здається, буде один із найскладніших процесів.


В принципі, ідея звучить дуже добре, але я думаю, що в цьому напрямку концепція, очевидно, не може бути реалізована. Тому що треба враховувати нашого ворога та його потенціал. Але ідея про те, що масово потрібно готувати населення до вміння користуватися зброєю, взагалі до військової справи, хоча б на базовому рівні, так — це дійсно правильно. І починати це треба зі шкільних років. І тут, можливо я даю підказку — в нас є вже базовий закон про національну ідентичність, де є розділ про військово-патріотичне виховання, тобто — основа вже є. Але й вони вже потребують певної інструкції, деталізації, і включення в програму шкільної освіти. Наприклад, щоб в кожній школі була навчальна база і, наприклад, на балансі Lasertag для того, щоб старшокласники вже розуміли, що таке зброя. Навіть у грі можна вже вибудовувати якусь звитягу. Це означає, що вже не тільки Міністерство оборони, а і, наприклад, Міністерство освіти, напрацювали програму і законодавчу базу, і більше цього, фінансування.

Ми вже чітко розуміємо, що сама по собі концепція — це є декларація про наміри. І від декларації до реалізації, по-перше, буде йти тривалий час, і вже на ходу там буде мінятися дуже багато складових.

Ще один приклад. Беремо пункт під рекрутинг фахівців для потреб ЗСУ. Потреби ЗСУ також будуть змінюватися, вони зараз змінюються. І вони будуть виходити з позиції того, що є в ЗСУ в наявності. Наприклад, кількість артилеристів буде визначатися від кількості артилерійських систем. Це також потрібно розуміти.

Мобілізація

Олександр Антонюк: Якщо ми сьогодні говоримо про загальну мобілізацію, то відверто скажу — у нас дуже великий хаос і великий бардак. Тут роботи буде дуже багато, і дай Боже, що ми все це вибудували. Хоча з цифровізацією ми багато питань можемо вирішити. В цій концепції ми можемо запозичити дуже багато речей у наших західних партнерів. Але поки ми є самостійною державою, і ми самостійно здійснюємо нашу оборону, тобто за нас ніхто не воює.

Станом на сьогодні, поки ми не є в системі НАТО, очевидно ми не зможемо собі дозволити розкіш відмовитись. Я навіть із власного досвіду бачу різницю між людиною, яка проходила строкову службу, і яка не проходила. Як правило, строковики також мають ту чи іншу фахову підготовку, і їм легше адаптуватися до тих чи інших задач. Щоб підготувати фахового військовослужбовця — потрібен час. Ця концепція буде розгойдуватися тривалий час, і потім буде працювати за умови, якщо Україна буде в НАТО.


Слухайте також: Дикий: «Зірвати нашу мобілізацію — це «топова» задача в росіян»


Чим відрізняється армія радянського зразка від армії НАТО?

Олександр Антонюк: ЗСУ в будь-якому випадку для людей. Це якщо ми говоримо про захист цивільного населення державою. Але ЗСУ — це також люди. Воює не зброя — воює людина. Зброя — це інструмент. Для того, щоб в ЗСУ було ефективно, воно потребує фахових людей. Причому на різних ролях. Тому потреба в людях завжди є. Тепер питання інше. Питання взаємовідносин, відповідальності, позбавлення «совка», який ще на превеликий жаль, присутній у наших збройних силах.

  • Чим відрізняється армія радянського зразка від армії НАТО?  У НАТО найвища цінність — військовослужбовці. Не шкода заліза — шкода людського життя.

Ця філософія повинна бути змінена абсолютно докорінно, і ми не просто маємо це сповідувати на деклараціях, ми повинні це реалізовувати в політиці впровадження нової системи військової служби. І це не питання про матеріальне заохочення. Ми говоримо про виконання бойових задач. Ми повинні чітко розуміти ціну виконання цих задач і, відповідно, скільки ми можемо зазнати втрат. Навіть беручи сьогоднішню ситуацію на фронті, повірте, жодна армія натискового зразка не пішла б. Чому? Тому що ми сьогодні маємо абсолютний брак паритетності в повітрі. З таких речей і потрібно починати.


Читайте також: Якщо кожен не піде до армії, то рано чи пізно сюди прийде Росія — військовослужбовець ЗСУ


Міністерство цифрової трансформації планує запустити проєкт «смарт-мобілізації». Це дозволить людям самим обирати спеціалізацію, за якою мобілізуватися. Про це повідомив віцепремʼєр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Пілотний проєкт, за його словами, запустять через один чи два місяці.

У квітні 2023 року міністр цифрової трансформації Михайло Федоров прокоментував інформацію про надсилання повісток через «Дію». Міністр повідомив, що послуги немає ані в розробці, ані в планах.

Нагадаємо, що у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає внесення змін до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо скасування відстрочки для деяких студентів. 

У разі ухвалення документа не підлягатимуть призову на військову службу під час мобілізації здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які за денною чи дуальною формами здобувають освітній рівень, що є вищим за раніше здобуту освіту для студентів, для яких навчання стартувало не пізніше року досягнення ними 30-річного віку.

1 вересня Федір Веніславський заявив, що з перших днів війни різко збільшилась кількість абітурієнтів 30-35 років, котрі почали раптом здобувати знання на денній формі навчання. Через це вони отримують відстрочку від мобілізації. Нардеп підкреслив, що «у цьому можуть бути певні зловживання».

Про обмеження виїзду за кордон жінок, які є військовозобовʼязаними, а також про мобілізацію студентів 30+ ми говорили з аналітикинею Центру спільних дій Оксаною Заболотною.

Також нагадаємо, що Україні від початку повномасштабного нападу Росії, 24 лютого 2022 року, не припинялася загальна мобілізація.

Раніше в етері Громадського радіо юристка Ірина Підреза розповіла про порядок вручення повістки.

Міністр оборони Рустем Умєров підписав Наказ про затвердження Концепції військової кадрової політики до 2028 року. Головний акцент концепції — задоволення потреб ЗСУ в людях. Про це 5 листопада повідомила пресслужба Міністерства оборони України.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Лариса Волошина: Навіть якщо війна закінчиться зараз, протистояння між демократією та злом — ні

Лариса Волошина: Навіть якщо війна закінчиться зараз, протистояння між демократією та злом — ні

Життя Ґолди Меїр: дитинство у Києві, шлях до мети, розбудова Ізраїлю

Життя Ґолди Меїр: дитинство у Києві, шлях до мети, розбудова Ізраїлю