facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Ярослав Грицак: Україна обрала «тактику тисячі порізів»

Стратегія ЗСУ. Схожість війн в Ізраїлі та Україні. Що думає Захід про перемогу України? Розповідає Ярослав Грицак, професор, доктор історичних наук, публіцист

Ярослав Грицак: Україна обрала «тактику тисячі порізів»
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хвилин

Стратегія ЗСУ

Ярослав Грицак: Всі дії ЗСУ є стратегічно важливими. Тільки питання в тому — яка є стратегія? Україна обрала стратегію, яку називають умовно натівською. Вона не є стратегією вирішального удару. Україна пробує слабкі місця. Це не про прориви. Це радше дрібні порізи, через які можна увійти.

Ми маємо зрозуміти, що ця війна надовго. Тому це не буде останній контрнаступ. Таких наступів буде багато. Декілька точно. Думаю, що далі характер війни буде визначатися тим, чого Україна досягне під кінець цього року. Це матиме велике значення для того, в яких обсягах буде надаватися Україні допомога.

Не секрет, що на Заході багато хто очікує, що цей контрнаступ буде мати дуже скромні наслідки. Припускаю, вони мають на це певні докази. Думаю, дехто на Заході провокує такі думки.


Читайте також: Британська розвідка назвала один із факторів уповільнення контрнаступу Сил оборони


Що спільного між війною в Україні та війною в Ізраїлі?

Ярослав Грицак: Війна в Ізраїлі несподівана. Без сумнівів. Якщо ізраїльська розвідка проґавила цю війну, це може казати про те, що ця війна несподівана. Бо ізраїльська розвідка одна з найкращих. Можна було чекати чогось такого. Але в такому масштабі — ні.

Такі події завжди дають підстави для підозри, що ця акція була не просто прийнята з боку ХАМАСу, вона певно була спланована зовнішніми чинниками. Мова про Іран. А там де Іран, там і Росія. Ця війна зараз найбільше грає на користь Росії. І певним чином може бути використана проти України. Тому що з’явилася чергова болюча точка на політичній мапі світу. Це з одного боку. З іншого, вона показала наскільки ситуації України та Ізраїлю схожі. Я давно кажу — Україна — це одна з ключових територій Європи. Де нібито локальний конфлікт впливає на Європу та весь світ. У такому сенсі це схоже на Палестину.

  • Можна сказати так — Україна — це Палестина Європи. І навпаки — Палестина — це Україна Близького Сходу.

Тільки у випадку України, є більші підстави до надії та оптимізму. Тому що українська ситуація розв’язується простіше. А саме — інтеграцією України в європейський простір і НАТО. Для Ізраїлю європейська перспектива чисто теоретично неможлива. Тим більше перспектива на входження Ізраїлю до НАТО.


Читайте також: Як може вплинути війна в Ізраїлі на ситуацію з «шахедами»?


Як Захід бачить перемогу України?

Ярослав Грицак: Якщо говорити з точки зору Путіна, програш України — це зникнення її з мапи світу. Думаю, такий варіант неможливий зовсім. Так чи інакше Україна залишиться. Інше питання — з якими кордонами. Поразка України — це погодження на втрату певних територій. Значних територій. Але навіть у цьому випадку є питання — чи Київ матиме компенсацію за це?

На Заході є теза, яку пропонують навіть ті, хто підтримують Україну, що Україні треба погоджуватися на втрату певних територій на заміну на членство в НАТО. Це умовно фінський варіант. Я не кажу, що я такий варіант підтримую. Але про нього говорять. Він може розглядатися не як поразка, але як відсутність перемоги. Сумніваюся, що українці підтримають такий варіант. Якщо ж так станеться, то буде підвищено політичну турбулентність, що ставить великий знак питання — чи можливий політичний український успіх? А саме це буде вважатися відсутністю української перемоги. Така загроза є. Тому про неї говорять.


Читайте також: Україна не буде членом НАТО, якщо у неї не буде власного військово-промислового комплексу — Клочок


Підсумки саміту НАТО 11-12 липня 2023 року

Нагадаємо, генеральний секретар Єнс Столтенберг у перший день саміту НАТО, 11 липня, сказав, що глави держав та урядів країн-членів НАТО погодилися скасувати вимогу про ПДЧ (План дій щодо членства) для України та заявили, що нададуть запрошення Україні приєднатися до Альянсу після «виконання умов».

Також за підсумками саміту країни G7 погодили спільну декларацію підтримки України. Ключовою тезою декларації підтримки України є підтвердження того факту, що безпека України є складовою безпеки Євроатлантичного регіону. Головні гарантії безпеки: допомога Україні у захисті та упередження нової агресії; постачання зброї, підтримка ОПК, навчання, співпраця в галузі розвідки та кібербезпеки; допомога у підвищенню стабільності економіки й енергетики, надання технічної та фінансової допомоги тощо.

Данія, Ісландія, Норвегія, Фінляндія та Швеція підтримали декларацію щодо гарантій безпеки для України, яку погодили лідери «Великої сімки».

До того ж під час другого дня саміту НАТО Україна уклала двосторонні угоди у галузі безпеки та оборони.

Під час пресконференції на саміті НАТО у Вільнюсі президент Володимир Зеленський запевнив, що Україна розуміє неможливість стати членом НАТО, поки триває війна.

Раднику Білого дому з питань нацбезпеки Джейку Саллівану на брифінгу у Вільнюсі фактично довелося виправдовуватися за формулювання у підсумковому комюніке саміту НАТО щодо України. Про це в етері Громадського радіо повідомила директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики «Українська призма», редакторка журналу UA: Ukraine Analytica Ганна Шелест.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Якби ми діяли рішучіше, Україна та країни ЄС були б зараз у іншій ситуації: польський журналіст

Якби ми діяли рішучіше, Україна та країни ЄС були б зараз у іншій ситуації: польський журналіст

Мобілізація як спосіб уникнути відповідальності: журналістка про судові справи

Мобілізація як спосіб уникнути відповідальності: журналістка про судові справи