facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Ідея створити вишиту сорочку виникла, коли мій дім опинився в окупації» — Данило Щоголь

Данило Щоголь прийшов на випускний в університет у вишиваній сорочці, яку він створив сам. Чим надихався та які орнаменти обирав Данило?

«Ідея створити вишиту сорочку виникла, коли мій дім опинився в окупації» — Данило Щоголь
1x
Прослухати
--:--
--:--

Данило Щоголь розповідає, що він сам з Херсонщини. Раніше нічим подібним не займався. Це його перший досвід створення вишитого вбрання.

«Ідея створити вишиту сорочку виникла, коли мій дім опинився в окупації. Я почав ще більше відчувати свою ідентичність і приналежність до рідного півдня. Захотілося зробити щось таке, щоб люди бачили, як я відчуваю Херсонщину. Хоча більшості незрозуміло, що ця сорочка про Херсонщину. Але напевно так і треба. Тому що я туди закодовував те, що я особисто відчуваю».

Данило на випускному

Як створювалася сорочка «Херсонщина»

Данило зауважив, що створена ним сорочка не є традиційною. Там немає традиційних символів, орнаментів і вишитого хрестиком візерунка.

«На цій сорочці є символи, які закодовані через певні зображення того, як саме я сприймаю південь України. Наприклад, там є ластівка. Для мене це особисте. Це пташка, яка асоціюється у мене з приходом весни на півдні. Є сонце. Яке є невід’ємним елементом. Візерунок я взяв з фрагмента трипільського орнаменту. Очевидно, що я не міг не зобразити море. Знак моря ми пішли шукати до скіфів. У них є покровителька води. Вона зображувалася з дуже специфічним знаком. Ми взяли його звідти. Кольори ми вже обирали з кравчинею. Над сорочкою ми працювали приблизно пів року. Від початку ідеї до її втілення. Мені допомагав мій друг дизайнер. Кравчиня робила фасон і вишивала візерунки».

За словами Данила Щоголя, він поціновувач українського традиційного вбрання.

«Коли їжджу в різні регіони країни, досліджую традиційні незвичні вишиванки. Збираю колекцію. Маю напевно 6-7 традиційних вишитих сорочок. Я носив вишиванки й до війни. З моїх 14-15 років. Мою вишиванку в соцмережах охрестили етномодерном — новим сприйняттям української вишиванки. І я погоджуюся з цим. Загалом я за те, щоб інтегрувати вишиті сорочки або будь-які елементи нашого традиційного одягу, у повсякденний стиль. Щоб він ставав популярним. Свою сорочку про Херсонщину я вдягаю дуже рідко, по особливих випадках. Вона примхлива у носінні та догляді».

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Danylo Shchohol (@0_lastivka_0)

Чи просять виготовити подібну сорочку

Данило розповідає, що багато хто просить виготовити подібну сорочку.

«Спочатку це були друзі, знайомі, колеги. Після того як мережами почали ширитися публікацію про сорочку «Херсонщина», бачу, що в коментарях пишуть і в повідомлення мені особисто з питанням чи можна виготовити такі сорочки на замовлення. Мені, з однієї сторони, дуже шкода їм писати, що моя сорочка не продається. А з іншої сторони, розумію, що ділитися — це теж класно. Але напевно я поки що не готовий на це. Хочеться зберегти цю вишиту сорочку виключно для себе».

Скріншот Instаgram-сторінки Суспільного Херсон

Читайте також: Вишиванка чи вишита сорочка?


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Де відпочити на новорічні свята: більшість українців обирають короткострокову відпустку

Де відпочити на новорічні свята: більшість українців обирають короткострокову відпустку

11 год тому
Україна може постачати компоненти до дронів по всьому світі — співзасновник DroneUA

Україна може постачати компоненти до дронів по всьому світі — співзасновник DroneUA

Укриття у школі облаштувати коштує від 4 мільйонів грн — співзасновниця savED

Укриття у школі облаштувати коштує від 4 мільйонів грн — співзасновниця savED

БАДи і їхній продаж будуть більше під контролем держави: що зміниться

БАДи і їхній продаж будуть більше під контролем держави: що зміниться