«Держава чує не військових, а невелику групу людей, які ухиляються від призову» — Борис Хмілевський про мобілізаційний законопроєкт

Як повідомило Суспільне, Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки не зможе до кінця цього тижня розглянути всі поправки до закону про мобілізацію. Член комітету Сергій Рахманін розповів, що орган розглянув правки щодо запровадження так званих засобів впливу до «ухилянтів», зокрема, блокування банківських карток, про заборону на виїзд за кордон, про позбавлення водійських посвідчень.

Як пізніше повідомила народна депутатка Ірина Фріз, Комітет національної безпеки, оборони і розвідки підтримав виключення правки про впровадження обмежувальних заходів з законопроєкту про мобілізацію. Ці обмежувальні заходи стосуються виїзду за кордон, водіння транспортних засобів та блокування рахунків.

Говоримо про мобілізаційний законопроєкт з сержантом Збройних сил України, правозахисником, ведучим прямоефірної програми «Сувора догана» Борисом Хмілевським.

«Без якісної й ефективної мобілізації неможлива демобілізація»

Анастасія Багаліка: Прочитала в новинах, що з усіх обмежень, які могли прописати у мобілізаційному законопроєкті, може залишитися тільки обмеження щодо кермування автівкою. Хоча і воно під питанням. Які у вас це викликає думки?

Борис Хмілевський: Насправді у мене це викликає думки «щоб не плакать, ми сміялись». Ситуація абсурдна, тому що ми прекрасно знаємо про те, що в нас не вистачає особового складу в армії. У нас є більше мільйона людей, які знаходяться в армії вже понад два роки, багато з них — набагато більше. Ми не проводимо жодної демобілізації.

І в той таки час законодавці протягом майже пів року не можуть «народити» й ухвалити ніякий законопроєкт щодо мобілізації. Це абсолютно абсурдна ситуація, яка говорить про абстрагованість наших законодавців від реальності. З іншої сторони, це показує абсолютну неповагу до чинних військовослужбовців. 

Без якісної й ефективної мобілізації неможлива демобілізація у будь-якій формі. Вона і так під великим питанням, але без змін у мобілізаційному законодавстві на 100% неможлива.

Анастасія Багаліка: Коли говорять про загравання з немобілізованими, то кажуть, що депутати заграють так з електоратом. Але електорат насправді й «піксель» теж носить. Таким чином, мені здається, законодавець якийсь вододіл робить між тими українцями, яких вже мобілізували, і яких ще не мобілізували.

Борис Хмілевський: Абсолютно згоден. По-перше, це розділяє суспільство, яке і так вже достатньо розділене. Тому що багато цивільних вже не ідентифікують себе з армією. Тобто вони кажуть, що є військові, які мають воювати, захищати, а є цивільні, яких не треба чіпати, нехай воює хтось інший. Це реальність, ми можемо її тільки прийняти: люди не хочуть йти воювати, йти в армію з тих чи інших причин. 

Вже другий рік війни, і абсолютна більшість людей, які були готові добровільно долучатися до війська, вже долучилася. Звичайно, мають бути якісь мотиваційні заходи, але має бути і якась відповідальність за ухилення від призову. Тому що в нас виходить абсурдна ситуація: якщо людина, яка є чинним військовослужбовцем протягом двох років, декілька днів не з’являється на військовій службі, то це кримінальна відповідальність, її можна посадити в тюрму; при цьому цивільному аналогічного віку, за те, що він два роки ухиляється від призову, фактично нічого не загрожує.

Якщо подивитися на наше законодавство,  то зараз у нас немає жодних заходів впливу на людей, які ухиляються від призову.

Є штрафи, але ми бачимо, за статистикою, що їх виписують дуже мало, вони мізерні. Очевидно, що коли є вибір між сплачуванням штрафу у розмірі 500-1000 гривень та службою в армії невизначений термін з повною невідомістю й нерозумінням того, де ти будеш, чим ти будеш займатися, то абсолютна більшість людей вибирає штрафи.

Читайте також: Чи дійсно українці бояться мобілізації

До кого дослухається держава 

Борис Хмілевський: Військовослужбовців та їхні родини продовжують не чути. Зараз нам обіцяють демобілізацію через 36 місяців служби, теоретично звучать ці цифри. І це дуже дивна ситуація, коли законодавець, з одного боку, обіцяє демобілізацію, а, з іншого боку, не робить нічого для налагодження процесу мобілізації станом на зараз. Це оксюморон, бо так не буде. Ми або йдемо на непопулярні кроки, посилюємо мобілізаційне законодавство в частині санкцій, мобілізуємо нових людей, навчаємо їх, а потім проводимо демобілізацію, або цього просто не буде. 

Виглядає так, що людей, які пішли захищати країну на початку цієї війни, були найбільш мотивовані, держава просто використовує настільки, наскільки може, повністю ігноруючи їхні потреби і їхніх сімей. 

Натомість держава дуже добре чує не військових, які воюють, а відносно невелику групу людей, які ухиляються від військового призову. Але при цьому такі люди є дуже голосними в соціальних мережах, у медіа, у громадському просторі, і держава обирає чути їх. І це, звичайно, дуже велика несправедливість відносно людей, які пішли захищати цю державу найпершими.

Читайте також: У владі питання мобілізації можуть боятися навіть більше, ніж в українському суспільстві — Олег Саакян

Про законопроєкт щодо мобілізації

Борис Хмілевський: Мобілізаційний законопроєкт ухвалять у будь-якому випадкові. Питання тільки в тому, зроблять це зараз, чи коли ми будемо вимушені повторно обороняти Київ. Я дуже сподіваюся, що в наших законодавців вистачить і політичної волі, і якоїсь відповідальності ухвалити цей законопроєкт зараз, поки ситуація така, яка вона є.

Адже це дуже дивно: вже був один законопроєкт, який подала група, що його напрацьовувала; є остання версія законопроєкту, яку подало урядове міністерство. І вже якийсь треба ухвалити. Бо чомусь багато людей у нашій країні вирішили, що нинішня ситуація на фронті заморожена, і вона така буде завжди. Але це не так. Тому що, окрім нашої сторони, є ще наш ворог, який постійно докладає зусиль для того, щоб цей фронт зруйнувати, щоб нас перемогти та знищити. І для того, щоб цього не відбулося, нам треба ефективно мобілізовувати людей. 

Нам треба будувати якісь системи, які в плані мобілізації й демобілізації зможуть працювати довгостроково. Бо не можуть одні й ті самі люди воювати нескінченно. Тому я сподіваюся, що вистачить політичної волі ухвалити цей законопроєкт у нинішніх умовах, а не тоді, коли його ухвалення буде вже просто неминучим.

Анастасія Багаліка: Тобто ти вважаєш, що навіть якщо зараз законодавці обмежаться цим «рафінованим» законопроєктом про мобілізацію, то його все одно потім доведеться змінювати в більш жорсткий бік?

Борис Хмілевський: Так. У законопроєкті, у тому варіанті, у якому його подали, були ефективні норми. Фактично, єдина ефективна норма, яка там була, — це внесення людей, які ігнорують повістки й виклики до ТЦК, у реєстр боржників. Тому що ця норма передбачає дуже велику кількість обмежень. І вона дійсно могла б бути ефективною у частині того, щоб змусити людей приходити до ТЦК і оновлювати свої дані. Все інше —  це профанація і витрата часу.

Анастасія Багаліка: А норми про автівки чи про блокування рахунків, які заблокували, можуть бути ефективними?

Борис Хмілевський: Щодо водіння транспортом, то я не дуже вірю в ефективність цієї норми. Блокування рахунків — це те, про що я говорив, це внесення в реєстр боржників. Це те, що дійсно може спрацювати.

Але зараз ситуацію довели до абсурду й виключили навіть норму про обмеження виїзду за кордон, яка де-факто нині є, тому що люди мобілізаційного віку не можуть виїжджати. Але навіть цю норму вони прибрали.

Анастасія Багаліка: А навіщо прибрали?

Борис Хмілевський: У мене є думка, що люди, які беруть участь у блокуванні й саботуванні цього законопроєкту, дуже переживають за свої рейтинги на майбутніх виборах.

Але якщо вони будуть і надалі себе так поводити, то ніяких виборів не буде ніколи. І дуже важко буде пояснювати нашим нащадкам те, що ми не змогли перемогти у цій війні, тому що люди переживали про рейтинги у виборах, які ніколи так і не відбулися.

Читайте також: Підрозділ правозахисника Костянтина Рєуцького збирає кошти на елементи живлення для дронів

Про непопулярні рішення

Анастасія Багаліка: Мені здається, що у всьому цьому медійному хайпі, який є довкола мобілізаційного законопроєкту, насправді відсутній голос держави. Держава якось від коментування його самоусунулася. Ми чуємо безліч народних депутатів з їхніми приватними думками, але ми не чуємо єдиного голосу держави.

Борис Хмілевський: Досить сенситивна тема. Ми не чуємо, тому що ніхто не хоче озвучувати непопулярні рішення, ніхто не хоче бути обличчям ідей, які нікому не подобаються.

Анастасія Багаліка: Ці ідеї, наприклад, озвучував військовий експерт і ветеран АТО Євген Дикий, і фактично за це отримував погрози від людей, які його впізнавали наживо. Був випадок, коли до нього підійшли з претензіями, коли перестріли на вулиці. Тобто бути обличчям непопулярних ідей — це не так вже і приємно насправді.

Борис Хмілевський: На жаль, по-іншому це не буде працювати. Тому що ми воюємо з країною, з кратно більшим населенням, з кратно більшою економікою, з величезним військово-промисловим комплексом. 

Уся ця махіна має собі на меті одну єдину ціль — знищити нас як націю, знищити нашу країну. І без мобілізації усіх можливих ресурсів всередині країни ми просто не встоїмо. І на кону стоїть занадто багато для того, щоб просто гратися у популізм і шукати якісь популярні рішення.

Нагадаємо, у вересні 2023 року у ВРУ зареєстрували законопроєкт, який передбачає внесення змін до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо скасування відстрочки для деяких студентів. 

25 грудня 2023 року стало відомо, що Кабмін вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» № 10378, у якому регулюються питання щодо відстрочки від призову на військову службу, у тому числі людей з інвалідністю.

8 січня цього року стало відомо, Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики визнав урядовий законопроєкт «про мобілізацію» таким, що містить корупційні ризики.

11 січня народні депутати відправили законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» його ініціатору — Кабінету міністрів. Долучивши до нього пропозиції напрацьовані на Комітеті з питань нацбезпеки та у відповідних робочих групах.

Того ж дня міністр оборони Умєров заявив, що нова редакція законопроєкту про мобілізацію уже готова, у ній урахували усі пропозиції.

7 лютого Верховна Рада ухвалила в першому читанні оновлений законопроєкт про мобілізацію (№10449). До другого читання законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (№10449) народні депутати подали понад 4 тис. поправок.

21 лютого закінчився термін подання депутатських поправок і пропозицій до другого читання документа. Зважаючи на кількість поправок, на їхнє опрацювання потрібно близько тижня.

Також нагадаємо, що в Україні від початку повномасштабного нападу Росії, 24 лютого 2022 року, не припинялася загальна мобілізація.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі