Фото: Pexels
Лайка — це завжди наслідок впливу середовища, навіть коли діти намагаються привернути уваги, каже дитяча та сімейна психологиня Катерина Гольцберг. Зазвичай цю увагу потребують підлітки, які є конформістами. Їм хочеться виглядати так само як їхня компанія, в якій вони перебувають. Вони можуть використовувати матюки як ознаку дорослості та байдужості до правил.
Якщо в родинному середовищі толеруються матюки, то дитина теж буде лаятись, зауважує вона. Якщо мама чи батько використовують такі слова для позначення захвату чи інших емоцій, то дитина візьме з них приклад.
Читайте також: Деяким батькам легше купити айфон, ніж спілкуватися з дітьми — експертка
Для початку треба зрозуміти, чому дитина використовує лайку, зауважує експертка. Можливо в неї не вистачає певних слів, які підкреслюють її емоційні стани. Звісно, що навіть дорослі в деяких випадках лаються, коли стається щось екстраординарне. Тому важливо не сварити за слова, не радіти тому, що вона так сказала, а допомогти замінити ці слова на правдиві реакції. Наприклад, сказати, що зараз боляче чи дуже добре.
Якщо ж дитина використовує лайку для привернення уваги, то саме такої уваги не треба їй давати, пояснює психологиня. Не треба сміятись, радіти чи захоплюватись, а варто сказати, що з лайливою людиною неприємно говорити. Важливо, щоб батьки використовували «я — повідомлення» як реакцію на таку подію. Для дітей, особливо маленьких, батьки є дуже важливими дорослими. Тому, якщо їм щось не подобається, то діти хочуть цього уникнути. У підлітків може бути протилежна реакція, тому їм треба говорити, що вам неприємно чути такі слова.
«Треба говорити, наскільки такі слова можуть спричиняти душевний біль. Не треба уникати таких розмов. Дуже важливо дорослим слідкувати за власною мовою», — зазначає Катерина Гольцберг.
За її словами, діти можуть навіть не розуміти, що саме лайливі слова означають. Тому варто батькам пояснювати трошки старшим дітям, що означає матюк, який вони вживаються.
«Я знаю дітей трьох років, які можуть просто весело говорити якісь лайливі слова. Батьки є просто посміхаються чи весело регочуть. Цим ми знижуємо планку розуміння того, що є норма, а що ні. На жаль, ми себе виправдовуємо, що в нас є дуже багато причин використовувати лайку. Я б все ж пояснювала навіть дорослим, що вони можуть замінити ці слова на вираз емоцій. Наприклад, я злюся, я засмучуюсь, я не хочу. Дорослі самі мають слідкувати за своїми словами», — вважає експертка.
Читайте також: Лайка допомагає розвантажитись, якщо не ображає іншу людину — психолог
Російські матюки мають генітальне походження, на відміну від українських. Психологиня радить використовувати українські відповідники для вираження емоцій замість російської лайки. Такі аналоги не є настільки лайливими та образливими. Наприклад, можна говорити «хай тобі грець».
На думку експерти, вживання російських матюків зросійщує українців. Українська ж лайка — літературно красива. Російська збіднює нашу мову, а ми маємо її збагачувати. Можна говорити дітям, що коли вони вживають російські матюки, то стають росіянами.
У дитини лайка може свідчити про нестачу мовленнєвого розвитку, що є причиною для звернення до психолога. Можливо, вона мало читає, тому немає достатнього словникового запасу, каже експертка. Ми маємо насичувати її словами, які допомагають виразити емоцію. Основою лайки може бути алекситимія — нездатність особи називати емоції, пережиті нею або іншими людьми.
Читайте також: Ґаджети не мають бути іграшками: Психологиня про розвиток креативності у дітей
Нагадаємо, за даними МОЗ, щонайменше 60% українців потребують психологічної підтримки через війну.
Також раніше в коментарі Громадському радіо виконавча директорка БФ «Пацієнти України» Інна Іваненко заявляла, що після війни 4 млн людей в Україні потребуватимуть лікування медичним канабісом, 2 млн воно уже необхідне.
З керівницею гарячої лінії для військовослужбовців та їхніх близьких ВАРТО ЖИТИ Наталією Поцелуєвою ми говорили про те, якою має бути психологічна підтримка військових, звільнених військовополонених і їхніх родин.
А про мобільний застосунок психологічної допомоги для ветеранів та ветеранок «База» ми говорили з керівницею проєкту Аліною Вяткіною.
Як читати й слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція
Повністю розмову слухайте в доданому файлі