facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Для українців це гарні перспективи, але з невідомою реалізацією — Грушецький про безпекові угоди

Інтерв'ю

Про ставлення українців до безпекових угод говоримо з виконавчим директором Київського міжнародного інституту соціології Антоном Грушецьким.

Для українців це гарні перспективи, але з невідомою реалізацією — Грушецький про безпекові угоди
1x
Прослухати
--:--
--:--

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів дослідження, яке показало, що переважна більшість українців (65%) вважає, що безпекові угоди, які підписує Україна з країнами-партнерами, є корисними для зміцнення обороноздатності України. При цьому лише 18% людей вважають угоди дуже корисними, а решта 47% вважають їх скоріше корисними. 

Фото: КМІС

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи ці цифри, каже що українці за роки незалежності змушені були бути обережними у своїх оцінках. Адже спочатку був Будапештський меморандум, потім Мінські домовленості. З 2022 року громадяни чули багато тверджень про те, що партнери допомагатимуть стільки, скільки буде потрібно. Так, українці бачать, що допомога йде, вона корисна, але вона йде не настільки швидко і не в тій номенклатурі, як потрібно.

«У нас у 2022 році тільки 15% вірили, що Захід втомився від України й хоче від України несправедливого миру. Цього лютого було понад 40% таких людей на тлі затримок з постачанням зброї. Тому зараз українці дивляться на ці договори так: “Вони дійсно корисні, ми вдячні, але коли ми на свої очі, за результатами побачимо їх на повній реалізації, тоді ми станемо більш впевненими”. А поки у багатьох складається враження, що це гарні перспективи, але з невідомою фактичною реалізацією», — пояснює спікер.


Читайте також: Безпекова угода з ЄС нівелює залежність від волі конкретних політиків — експерт


У КМІС також ставили додаткове запитання щодо того, чи вважають українці безпекові угоди здатними допомогти ефективно протистояти російській агресії. І в цьому випадку цифри менш позитивні. Близько 40% вважають, що угод достатньо хоча б для стримування ворога на нинішній лінії фронту. Водночас 50% вважають, що їх недостатньо навіть для цього.

Фото: КМІС

«Коли читаєш новини, що десь на 100 метрів українські війська вийшли на більш вихідні рубежі, то багато хто це сприймає з негативом і скепсисом. Це сіє певну зневіру, хоча це насправді не зовсім так. Але люди думають: “Значить зброя ще не дійшла, значить Захід ще не так розігнав свою машину, і тому є певні сумніви оцінювати його прихильність до перемоги України”», — каже Грушецький.

Попри все це, 80-90% українців категоричні у своєму твердженні, що Україна має бути членом ЄС та НАТО. З іншого боку, довіра до цих об’єднань трохи менша — у вересні минулого року вона складала 60-65%.

«Тобто було — а зараз, мабуть, більше — 20-25% громадян, які бачили Україну в НАТО і ЄС, але при цьому скептично ставилося до цих організацій, враховуючи те, що ми на свої очі бачимо ситуацію з постачанням зброї й допомогою Україні», — зазначає експерт.


Більше про безпекові угоди

Нагадаємо, Президент Володимир Зеленський та очільники інституцій Європейського Союзу Шарль Мішель та Урсула фон дер Ляєн підписали угоду у галузі безпеки між Україною та ЄС.

Документ має назву «Спільні безпекові зобов’язання між Європейським Союзом та Україною». Він суттєво відрізняється від двосторонніх безпекових угод України та держав-членів НАТО. Зокрема, угода з ЄС не містить жодних згадок про майбутнє членство України в Альянсу та про його підтримку, оскільки до ЄС входять як позаблокові держави (Австрія, Ірландія), так і Угорщина, що загалом утримується від підтримки України.

Держави-члени ЄС дали одностайну згоду на підписання договору, пише «Українська правда».

Раніше, 13 червня, Україна підписала двосторонню безпекову угоду з США. Вона передбачає підтримку України зараз, а також у довгостроковій перспективі з метою посилення можливостей стримування потенційної агресії у майбутньому.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Тютюнові вироби: що відтепер заборонене й на кого це вплине

Тютюнові вироби: що відтепер заборонене й на кого це вплине

7 год тому
Люди мені кажуть: отримав пенсію у 25 тисяч з повітря — Олег Симороз

Люди мені кажуть: отримав пенсію у 25 тисяч з повітря — Олег Симороз

7% опіків тіла від краплі соку борщівника: екоактивіст показав антитренд

7% опіків тіла від краплі соку борщівника: екоактивіст показав антитренд