Ігор Лім пояснює, що у радянські часи корейців з російського Далекого Сходу депортували у центральну Азію. Там ця етнічна спільнота побачила степи та болота. Хтось лишився «підіймати» колгоспи, а хтось вирішив шукати кращої долі в інших республіках СРСР. Так, близько 60 тисяч корейців опинилися переважно на півдні України — в Криму, Херсонській та Миколаївській областях.

Радянське пропагандистське фото трьох депортованих радянських корейців в Узбекистані, вересень-жовтень 1937 року. Фото: commons.wikimedia.org

Ігор Лім згадує своє дитинство й каже, що тоді (у кінці 1990-х — на початку 2000-х — ред.) у літній час корейці брали своїх дітей і їхали працювати на поля. Вони орендували паї, будували 10-15 будинків у посадках біля них та жили там, щоб довго не їздити до угідь.

Спікер каже, що корейці в Україні переважно вирощували овочі, а також кавуни. Овочі сушили або засолювали, щоб взимку робити з них салати й продавати. А помідори та кавуни збували оптом після достигання.

Власне, адаптація корейців до українських умов принесла на світ відомі нам страви. До прикладу, моркву по-корейськи.

«Корейці звикли до страви кімчі, яку ми всі знаємо. Але вони не знайшли в Україні пекінської капусти, і вирішили робити її з моркви. І зараз ми знаємо цю страву як моркву по-корейськи, яка народилася саме тут, в пострадянських країнах», — каже Лім.

Читайте також: Південна Корея може розширити підтримку України у відповідь на співпрацю КНДР та РФ — ЗМІ

Про дискримінацію за етнічною ознакою

Сам Ігор Лім з Кривого Рогу. Як він розповідає, у його частині міста з корейців був лише він, його рідна й двоюрідна сестри та двоюрідний брат. Всі вони стикалися з тиском, зокрема однокласників, через свою етнічну приналежність. Це спричинило до того, що Ігор до 27 років не хотів говорити про своє корейське коріння.

«Я хотів максимально асимілюватися і казати всім, що я українець, я тільки українець. Так, завужені очі, коротке прізвище, але я українець. Зараз я українець, але вже два роки я пишаюся своєю унікальністю, тим, що я етнічний кореєць», — розповідає спікер.

Ігор Лім каже, що зараз йде робота з державними органами щодо питань дискримінації за етнічною приналежністю. Відбувається імплементація інструментів у дистанційне навчання, щоб діти з раннього віку розуміли, що громадяни України мають різну етнічну приналежність.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений K-Unity • Korean Community in Ukraine 🇰🇷🇺🇦 (@k_unity.ua)

«У мене у самого три дитини. Тому мені дуже важливо, щоб мої діти вже з садочка знали, що вони етнічні корейці, хоча й на чверть. Тому ми наступного місяця випускаємо книгу для всіх дітей України, українською мовою з корейськими словами. Це для того, щоб всі діти читали й розуміли, що у нас наразі близько 20 тисяч етнічних корейців живе в Україні, і це частина нашого суспільства», — розповідає Лім.

Читайте також: Україна вперше отримає від Південної Кореї пільговий кредит

Про відомих українських корейців

Серед українських корейців є немало відомих людей. Наприклад, голова Миколаївської ОДА Віталій Кім або ж колишній міський голова Запоріжжя Олександр Сін. Ігор Лім також згадує Ігоря Кіма, президента Всеукраїнської асоціації корейців.

«Але найвидатніші етнічні корейці, які зараз є в Україні, це ті, хто служить і захищає суверенітет України. А також ті, хто поклав своє життя за Україну. Це і Павло Лі, і Тарас Кім, який був підприємцем, а потім добровольцем пішов на війну. Це Андрій Чонг, Дягай Максим, який служив у 128 бригаді ТРО, і дуже багато інших людей», — каже спікер.

Про культурні особливості корейців в Україні

Ведучий Громадського радіо Андрій Куликов наводить статистику, яка каже, що близько 80% громадян України корейського походження мають вищу освіту. Це сходиться з позитивним стереотипом про те, що корейці прагнуть бути освіченими.

Ігор Лім звертається до свого досвіду й міркує про те, чим зумовлена така статистика. На його думку, річ у тім, що сучасне молоде покоління українських корейців бачило, як важко працювали їхні батьки у полях, якими втомленими вони були. Тож бажання здобути вищу освіту може бути зумовлене потребою не працювати так складно фізично, як це доводилося робити батькам.

Також Ігор Лім розповідає про корейську мову. Так, Південна Корея створює в Україні програми для вивчення корейської. Мову можна вивчати при Корейському культурному центрі або при Корейському освітньому центрі. Це можуть робити як етнічні корейці, так й інші національності.

Спікер каже, що багато українців цікавляться корейською — це стає трендом. Дехто навіть вже викладає мову. До прикладу, у Всеукраїнській асоціації корейців гарно знає корейську 30% людей.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений K-Unity • Korean Community in Ukraine 🇰🇷🇺🇦 (@k_unity.ua)

«Зокрема в Харкові була школа, яка дуже тісно співпрацювала з Республікою Корея. Багато волонтерів туди приїжджали з Південної Кореї, і там викладали корейську мову на рівні з другою іноземною, англійською. Люди звідти виходили вже з якимись базовими знаннями», — розповідає Лім.

Окрім всього, Ігор Лім каже, що корейська громада дуже асимілювалася серед українців. Тому, наприклад, як і багато українців, багато українських корейців є православними християнами.

Про підтримку Південної Кореї

Україна може розраховувати, що Південна Корея, яка має досить великі потужності, пов’язані з військово-промисловим комплексом та виробництвом зброї, посилить таку допомогу.

Про це заявив Олександр Мережко, народний депутат, голова Комітету з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва, передає кореспондент Громадського радіо.

Так Мережко під час брифінгу у Верховній Раді прокоментував заяви щодо участі військ КНДР (Північної Кореї) у війні проти України.

Згодом президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна буде обговорювати надання військової допомоги під час перемовин із Південною Кореєю.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту