Не півднем єдиним: де в Україні вирощують смачні кавуни

Гість — Олексій Коваленко, кандидат біологічних наук, науковий співробітник Національного науково-природничого музею, автор YouTube-каналу «Довколаботаніка».

«Кавуни та дині уже стали позасезонним продуктом. Тому купувати їх вже можна. Їх вирощують у значно ширшому діапазоні. З’явилося набагато більше сортів, ніж було раніше. З’явилися нові техніки вирощування. Через це уявлення про кавун, як про винятково серпневу рослину, потроху зникає. Окрім того, зараз можна періодично купити досить якісні кавуни й дині, імпортовані з інших країн».

Те, що ми боїмося купувати кавуни та дині раніше серпня — звичка, пов’язана з минулим досвідом. Вчора була новина, що у Херсонській області вже зібрали 16- тон ранніх кавунів. Цьогоріч посіви там збільшилися у 5 разів порівняно з минулим роком. Який кавун краще обрати: вітчизняний чи закордонний?

«Правило тут дуже просте — чим ближче до вас вирощений кавун, тим він кращий. Якщо говорити про кавуни в Україні, варто віддавати перевагу кавунам, які вирощені на півдні. Хоча уже давно вирощують чудові кавуни значно північніше. Полтавщина, наприклад, зараз дає дуже непогані кавуни. Якщо є вибір купувати імпортний товар чи український, варто обирати український. Це підтримує нашу економіку».

Кавуни без кісточок. У деяких людей є побоювання їсти такі кавуни, бо вони незвичні. Чи варто їх боятися?

«Кавун без насіння — це продукт схрещування двох ліній кавунів. Це не виняткова риса кавунів. Але це дуже зручно і безпечно.

Кавун без насіння технічно дуже генномодифікований. Тут не лише точкове втручання. Тут поєднали два абсолютно різних геноми. На нашій планеті взагалі немає не генномодифікованих організмів. Зараз є високотехнологічні методи втручання в геном під назвою «редагування геному». Цей метод дозволяє змінювати сорти, навіть не вносячи чужорідний геном.

Поки що немає жодних перевірених даних щодо того, що ГМО культури утворюють якісь не такі сполуки, які можуть шкідливими. Навіть якщо таке виявляється у процесі виведення культури, такий продукт ніколи не потрапить на наш ринок. Контроль над ГМО-сортами набагато сильніший, ніж над сортами, які утворені шляхом звичайної селекції. Я проти упереджень проти ГМО культур. Я за їхнє ретельне дослідження».

Читайте також: «Навіть директор і я — інженер, — ми всі працювали у полі»: як аграрії вирощують кавуни на Одещині?

Яке обрати смачну диню?

За словами Олексія Коваленка, усе залежить від конкретного сорту динь. Дині мають кілька напрямків селекції. Деякі з них мають неймовірні аромати. Часто це дійсно є маркером, що фрукт достиг і він смачний.

«Рослина це робить спеціально, бо часто запах зрілого фрукта —це сигнал, що потрібно це їсти. Рослина зацікавлена у тому, щоб плід з’їли і поширили насіння. І поїдачі зацікавлені, бо у цей час плід найсмачніший. А є сорти динь, які не мають яскравого запаху. Вони будуть смачними й солодкими, але можуть не пахнути. Це теж нормально. Це базова характеристика таких сортів. Більше того найсолодші у світі дині — це особлива селекція, яка популярна переважно на теренах Середньої Азії. Вони, як правило, не мають яскравого запаху, але від цього не менш смачні».

Читайте також: Кавун — не ягода, а стукати по ньому необов’язково. Розвінчуємо міфи навколо продукту з кандидатом біологічних наук

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі