Ніч з 21:00 до 3:00: що зміниться після скасування переходу на літній час

Як перехід з літнього на зимовий час і навпаки впливає на здоров’я

Верховна Рада ухвалила в цілому закон про обчислення часу в Україні. Цей закон скасовує перехід на літній та зимовий час, а на території України закріплюється єдиний київський час. Відтак у цьому році в останню неділю жовтня українці останній раз переведуть стрілки годинника на зимовий час, і далі вже переведення на літній час — з 2025 року та надалі — не буде.

Як пояснює біологиня Дарка Озерна, зміна часу з літнього на зимовий і навпаки впливає на нас, але людський біологічний годинник рано чи пізно адаптовується до змін. Інакше б ми, наприклад, не могли мігрувати з країни в країну. Але під час адаптаційного періоду нам зле, деякі люди можуть отримувати інфаркти чи інсульти.

«Воно має свій негативний вплив. Особливо перехід із зимового на літній час. Коли ми починаємо на годину менше спати, то починаються проблеми, які тривають певну кількість тижнів. Особливо перший понеділок — це взагалі трагічний день, у який дуже багато викликів невідкладної допомоги», — пояснює біологиня.

Тому, каже спікерка, скасування переходу має медичне підґрунтя.

---

Читайте також: Не економить електроенергію, а збільшує кількість інфарктів на 24% — біологиня Дарка Озерна про перехід на літній час

---

Як скасування переходу вплине на світловий день в різних регіонах України

Попри все, скасування переходу має й свої нюанси. Так, 85 % території України розташована в другому часовому поясі, незначна частина Закарпаття — у першому, а Луганська, Донецька області, східні частини Харківської та Запорізької областей — у третьому. Тож з остаточним переходом на зимовий час у східних областях уже о третій ранку влітку буде сходити сонце. І це буде за комендантської години. 

Дарка Озерна каже, що після того, яки ми деокупуємо наші східні території, там потрібні будуть нові підходи щодо організації робочого дня, навчання тощо, щоб все це було підлаштовано під новий хід доби.

«На Закарпатті живуть за своїм автономним часом. Інколи я автобуси там пропускала, бо вони ходили за місцевим часом. Тому люди собі можуть на місцях також вирішувати, що вони роблять. Тільки в якихось офіційних, логістичних штуках принципово, щоб час був єдиний. Це якраз і буде. Тобто ми завжди можемо якось пристосуватися», — каже біологиня.

А комендантську годину, за словами спікерки, за необхідності можна буде звести до темної пори доби. Тобто її можна посунути з 21:00 до 03:00.

---

Читайте також: Якщо порахувати втрачені життя, можна побачити, що вигідніше повернутись до зимового часу і залишити так — біологиня Дарка Озерна

---

Як скасування переходу вплине на сон українців

Дарка Озерна каже, що люди прокидаються не лише враховуючи те, як вони лягають, як сходить сонце, як лунає будильник. Люди все-таки адаптовуються до свого розпорядку дня, роботи. Якщо людина, наприклад, лягла спати опівночі, а їй потрібно бути на роботі о 7 ранку, то вона навряд встане за своїм біологічним годинником. А так звані жайворонки, які прокидаються рано, навряд прокидаються о 4 ранку взимку.

Як пояснює експертка, більшість людей загалом мають проміжний хронотип. Тобто вони лягають спати увечері та прокидаються зранку. Якщо ж люди дуже пізно лягають чи дуже рано встають, то за цим можуть стояти психічні розлади.

«Тобто і депресія, і тривожний розлад супроводжуються змінами режиму сну. Виникає в разі депресивного розладу як гіперсомнія, коли людина постійно хоче спати, вона сонлива, так і переривчастий сон, коли людина просинається, а далі не може заснути. А в разі тривожного розладу в багатьох випадках людина погано спить, вона рано просинається і починає бурхливу діяльність, тому що це якраз спосіб заспокоїтись, зменшити свою тривожність», — каже біологиня.

Спікерка підсумовує, що навіть зі скасуванням переходів на літній та зимовий час ми все одно прокидатимемося так, як вимагатиме наша робота. А ті, хто працює віддалено чи на фрилансі, зможуть підлаштувати свою роботу під свій хронотип. Проблеми будуть лиш у людей, які працюють позмінно (на нічних та денних змінах). Наприклад, робота у нічну зміну істотно збільшує ризик всіх типів раку, інсульту, деменції й розсіяного склерозу. Тож біологиня радить таким людям перейти на роботу з усталеним графіком. 

А для того, щоб загалом підготуватися до скасування переходу з літнього на зимовий час і навпаки, експертка радить адаптувати власний спосіб життя і власну роботу до своєї фізіології.

«Є люди, яким в принципі неможливо вставати на роботу о 6 ранку, працювати в нічну зміну чи працювати по вечорах. Тому намагайтесь зараз змінити свою сферу діяльності, подумати, що це може бути», — каже Дарка Озерна.

---

Нагадаємо, зміна часу в Україні досі відбувалася двічі на рік: в останню неділю березня країна переходила на літній час, а кожної останньої неділі жовтня — на зимовий.

---

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі