Фото: Pexels
Лікарка-педіатриня пояснює, що є чітка межа між надмірною вагою та ожирінням. Це визначають за спеціальними таблицями та діаграмами. Градація така: здорова дитина, дитина з надмірною вагою і дитина з ожирінням. Ожиріння фіксують з двох років.
Вона каже, що кожного місяця до року та потім щороку педіатри мають проводити виміри зросту ваги кожної дитини. Також формується показник — індекс маси тіла, але не такий як у дорослих. Його вимірюють за спеціальними діаграмами. Там для кожної вікової категорії визначено нормальну вагу, зріст та їхнє співвідношення ваги до зросту.
Читайте також: Спорт покращує концентрацію уваги
Лікарка-педіатриня розповідає, що ожиріння — це не симптом, а хронічна хвороба. Є досить багато факторів, які можуть її спричинити. Генетика підвищує ризик цього захворювання, але це не означає, що воно точно передасться спадково. Наприклад, може бути підвищений ризик для дитини, якщо у матері під час вагітності був гестаційний цукровий діабет або надмірне збільшення ваги.
За словами експертки, все ж основний фактор — це домашні звички. Йдеться про те, як у родині формуються прийоми їжі, що вони їдять, чи вживають вони солодкі напої, чи є надмірні порції їжі.
«У наших традиціях дитина має бути гарно нагодованою, в неї мають бути щічки. Дуже часто ми, на жаль, пропускаємо той момент, що оці чудові пухкенькі щічки насправді вже можуть бути ознакою надмірної ваги», — зауважує лікарка.
Вона перераховує інші причини ожиріння: надмірне вживання калорійної їжі, надмірний екранний час, відсутність фізичної активності. Для будь-якого віку характерно: якщо ми вживаємо калорій більше, ніж витрачаємо, то будемо мати надмірну вагу. Дослідження ВООЗ показало, що діти мають недостатню кількість активностей протягом тижня.
Читайте також: Ожиріння через спосіб життя чи генетику? Погляд генетикині та хелс-коуча
Лікарка рекомендує не акцентувати на тому, що дитині треба схуднути. Варто нормалізувати стиль харчування. Не потрібно казати дитині, що її саджають на дієту. Потрібно змінити стиль харчування не тільки дитини, а й всієї родини. Будь-яка робота зі зниження ваги починається з сімʼї. Якщо дитина перебуває в родині, де всі три рази на день їдять солодке, ковбаси, сосиски, мало овочів і фруктів, то вона не зможе самостійно почати гарно харчуватися.
«Наші діти соціалізуються, коли йдуть до садочка, а потім до школи. Звички в цих колективах також будуть впливати на дитину. Якщо ми дали дитині найздоровішу тарілку, але вона пішла до школи, де діти їдять батончики чи чипси, то вона може здорову їжу принести назад або викинути. А на кишенькові купити собі щось солоденьке, щоб бути в групі», — говорить Лілія Полянська.
Читайте також: «Увесь холестерин — це зло» та інші міфи про жири
Дитяча нутриціологиня пояснює, що до двох років треба обмежувати доданий цукор. Доданий цукор — це все те, що насипали в напої та їжу. Йдеться про шоколад, булочки тощо. Але вона каже, що не варто бути в цьому надмірно суворими. Якщо ви самі купуєте дитині солодощі, то так ви зможете контролювати, що вона їстиме і що буде в вашому домі.
Експертка зазначає, що дитина 7-9 років з ожирінням може вживати на добу не більше 24 г цукру. Це приблизно 5-6 чайних ложок. Але проблема полягає в тому, що не регламентовані рекомендації для виробників. Наприклад, можуть бути різні дитячі йогурти, у яких на 100 г продукту є 16 г цукру, а може бути й більше. Лікарка рекомендує читати етикетки.
Лілія Полянська зазначає, що кожна дитина раз на рік має приходити на огляд до педіатра. Там її вимірюють. Після цього дитину можуть направити до дієтолога, ендокринолога, фізичного терапевта, психолога або психіатра. Лікарка каже, що не варто самостійно без призначень здавати аналізи, бо кожна здача крові для дитини — це досить серйозний стрес.
Як читати й слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція
Після повномасштабного вторгнення українці почали гірше харчуватися. Погане харчування буде призводити, зокрема, до цукрового діабету другого типу у молоді. Про це в етері Громадського радіо повідомила лікарка-дієтологиня, віцепрезидентка асоціації дієтологів України Оксана Скиталінська.
Нагадаємо, згідно з дослідженням Gradus Research, майже половина опитаних українців (49%) кажуть, що їхні харчові звички змінилися від початку повномасштабного вторгнення. Серед молоді віком 18-34 роки цей показник навіть вищий — 54%.
Серед ключових факторів, що впливають на зміну у звичках харчування респонденти називають підвищення цін на харчові продукти, тривалий стрес та атаки ворога із їхніми наслідками.
При цьому при деталізованій оцінці стрес (83%) займає перше місце серед чинників впливу на зміну харчових звичок. Через стрес та емоційне виснаження половина опитаних українців харчується нерегулярно (49%), а також вживають більше нездорової їжі (42%), мають знижений апетит (41%) та пропускають деякі приймання їжі (41%).
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі