Ілюстративне фото з відкритих джерел
Хімік-токсиколог розповідає, що першими під удар від хаффінгу потрапляють легені. Водночас далі отрути розносяться та потрапляють в організм, оминаючи так звану портальну систему печінки. Далі речовина розноситься практично усіма органами, починаючи від мозку і закінчуючи нирками, шлунком тощо.
Володимир Саркісян каже, що варто звертати на втрату уваги та підвищену дратівливість підлітка, щоб дізнатись про токсикоманію дитини. Йдеться скоріше про розлади поведінки, а не організму, які можна побачити. Такі симптоми характерні для будь-якої наркоманії.
«Достатньо 3-4 сеансів вдихання для того, щоб викликати залежність. Спочатку вона психологічна, тобто хочеться повтору оцих відчуттів, а потім вона може стати, за деяких речовин, фізіологічною», — зауважує токсиколог.
Читайте також: Неврегульована сфера: як салони краси нелегально надають медичні послуги
Психологиня каже, що не варто залякувати дітей тим, що це смертельно і небезпечно. Якщо ми сильно залякуємо, а дитина бачить, що всі вживають і нічого страшного не трапляється, то зрозуміло, що це як явище впливу не буде діяти.
Експертка зазначає, що треба заздалегідь попіклуватися, щоб дитина у підлітковому віці була достатньо зайнята, щоб був певний розвиток, хобі та коло спілкування.
Оксана Сідун зауважує, що в такому віці батьки впливають на підлітка найменше. Це вік, коли підліток знецінює думку батьків, їх не чує та вважає, що вони нічого не розуміють в цьому світі. Це час інших авторитетних дорослих. Варто подбати, щоб у цьому колі були тренери, вчителі. На дітей впливають також блогери, тому було б добре, якби в TikTok були відео про те, як це негативно впливає на психіку та мозок.
За словами фахівчині, варто підсвічувати, що є інші способи зняття напруги та отримання задоволення, які можуть бути більш соціально приємними.
Психологиня розповідає, що залежність маркується тим, що якщо прибирається обʼєкт, то людина відчуває злість через те, що його більше немає. Важливими аспектом є й регулярність вживання.
Щоб визначити залежність підлітка, краще звертатись до медикаментозного психотерапевта. Також варто звернутись до психолога, щоб зрозуміти, чи ця згубна звичка може перерости в щось погане.
«У кожному випадку залежність у людини будується на чомусь особистісному. Лише фахівець може виявити, що саме відбувається в сім’ї чи в колі спілкування однолітків, що дитина починає вживати ці речовини», — говорить Сідун.
Читайте також: ВООЗ: Кожен десятий підліток має ознаки залежності від соцмереж ігор
Експертка Оксана Сідун каже, що будь-яка профілактика має відбуватися комплексно і починатися якомога раніше. До таких заходів мають включатися як вчителі-предметники, так і класний керівник, завуч з виховної роботи. Профілактика має бути регулярною. Наприклад, вчитель з хімії чи біології може завжди розповісти про ці речовини та їхній вплив на організм на власних уроках.
За словами психологині, найкраще працювали програми від соціальної служби для молоді. Але зараз таких програм немає, ініціативу беруть на себе батьки. Вони намагаються залучати чи запрошувати інших фахівців в школу для того, щоб працювати з дітьми з цією темою.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі