Погіршення психологічного стану медійників: з чим пов'язане і що з цим робити

Про погіршення психологічного стану медійників

Нещодавнє опитування Інституту масової інформації (ІМІ) показало, що у перші п’ять місяців 2024 року більш ніж половина (58%) українських медійників відчувають погіршення психологічного стану в порівнянні з 2023 роком. Тренерка з безпеки ІМІ Ірина Земляна припускає: це пов’язано з тим, що поверхневі симптоми, які були раніше, переростають у більш серйозні психологічні стани.

У порівнянні з 2023 роком, серед медійників зросли різні показник для вияву депресивного стану (показники не є діагностичними):

• 75% відчувають постійну втому (минулого року — 59%);
• 67% відчувають депресію й безнадію (минулого року — 35%);
• по 62% відчувають проблеми зі сном та дратівливість (минулого року — 48% та 35% відповідно).

Примітно, що вживання алкоголю — це єдиний показник для вияву депресивного стану, який знизився, порівняно з минулим роком (з 19% до 11%). Психологи пояснюють, що алкоголь чи інший «допінг» просто перестає допомагати справлятися з накопиченим стресом.

---

Читайте також: Дуже важливою для підтримки є спільнота — психологиня про боротьбу зі стресом під час війни

---

Про методи покращення психологічного стану медійників

А що тоді допомагає медійникам? За словами Ірини Земляної, це проводження часу із сім’єю та друзями. Це показали результати опитування 2023 року, і це не змінилося. 

До того ж ІМІ готує другу частину цьогорічного опитування, в якому медійники поділилися, до чого готові для покращення психологічного стану. Як розповідає медіаекспертка, 82% готові до роботи з психотерапевтом, але лише 50% — до роботи з психіатром. 

«Є, наприклад, такі практики в закордонних редакціях, як групові психотерапевтичні зустрічі, де медійники можуть рефлексувати прожитий досвід разом із такими ж людьми, тими, хто відчуває це саме. Але, на жаль, менша половина до цього готові. Хоча ми вважали, що це може бути гарна практика», — розповідає Ірина Земляна. 

Також у медійників великий запит на ретрит. Але річ у тім, що не всі редакції можуть його організувати своїм співробітникам. Так, за словами тренерки з безпеки ІМІ, в закордонних медіа є практики, коли журналісти, які повертаються із зони бойових дій, отримують відпустку, працюють із психотерапевтом і за місяць повертаються до роботи. Але, на її думку, українські редакції — ні великі, ні маленькі — не можуть собі це дозволити. 

«Редакції готові (допомагати медійникам — ред.), але разом з тим ми поки не бачимо рішення, яке ми можемо запропонувати для всіх», — каже медіаекспертка.

Особисто ж  Ірина Земляна закликає медійників звертатися до психотерапії. На її думку, зрушення в українському суспільстві щодо цього відбулися, але ця практика все ще не популярна. Так, медійники звертаються до психотерапевта, коли вже «не можуть», а не коли варто просто про себе піклуватися. Тому має бути більше просвіти про психотерапію, більше інформаційних матеріалів про різні психологічні стани й те, що буде, якщо з ними не працювати.

---

Читайте також: Медійність війни робить з людини глядача: військовий психолог пояснив, чому це небезпечно

---

Нагадаємо, нещодавно ГО «Платформа прав людини» підготувала перший за час війни звіт про стан безпеки журналістів. Дослідниця Фонду розвитку ЗМІ Тетяна Гордієнко повідомила, що звіт є унікальним, бо вперше оцінка проводилася для країни, яка перебуває в стані війни. Багато того, що відбувалося в Україні в роботі журналістів, не оцінювали й не описували раніше.

За її словами, дослідження ґрунтується на понад 50 глибинних інтерв’ю з дуже різноманітними стейкхолдерами у медіаполі.

Вона розповіла, що, перш за все, більшість безпекових ризиків для журналістів у 2022 році були прямо пов’язані з війною, з повномасштабним вторгненням. Це визначальний фактор, який пронизав медіасферу наскрізь.

---

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі