Фото з відкритих джерел
Владислав Бундаш: Польські фермери висипали з трьох українських вантажівок частину зерна. Ці фото неабияк зачепили українців. Чому так і як це пов’язано з нашою національною пам’яттю? Чи є тут якийсь зв’язок з нашим історичним досвідом?
Сергій Ципишев: Звʼязок є. Хліб для українців – не лише їжа, а й сакральна річ. Коли не було хліба, відразу був голод та гинули люди. Таке ставлення напрацьоване тисячоліттям нашої писемної історії. Тому це викликає глибоке обурення в людини, яка ментально пов’язана з українським народом.
Роль хліба зафіксовано в багатьох приказах: «без хліба – суха бесіда», «хліб – усьому голова» тощо. Це такі елементарні речі, які звучать ще з дитинства. В них зафіксована його роль. Те ж стосується і звичаїв. Всі знають, що не можна кидати хліб на землю. Якщо він упав, то його треба підняти. В народі його навіть цілували й просили пробачення, якщо він впав. Треба було обов’язково доїсти скибку хліба, якщо її покинути, то це зневага до хліба.
Хліб був тим елементом, що забезпечував виживання української нації. Але це не тільки для нас характерно. У словʼянських народів присутня велика пошана до хліба. В нас вона загострилась ще й на фоні Голодомору, який довелося пережити в Україні. Хліб присутній на всіх обрядах: весіллі, поминках, жнивах. Він присутній як сакральний елемент, що освячує сам обряд. А обряд зафіксовує роль хліба, як чогось такого непересічного.
Читайте також: Російські військові цілеспрямовано знищують поля врожаю на Херсонщині (фото)
Владислав Бундаш: Чи можна тут провести якісь паралелі історичного досвіду Польщі з українським досвідом, зокрема щодо дбайливого ставлення до їжі хліба, зерна?
Сергій Ципишев: Польщі, на щастя, пощастило. Вони не були в прямій зоні впливу тоталітарної, репресивної, радянської машини. Голодомор обійшов їх стороною. У поляків були голодні роки під час та після Другої світової війни. Але, фактично, у всіх слов’ян та багатьох європейських народів була велика пошана до хліба. Хоча ми ментально більше з цим повʼязані через Голодомор. В Європі вже більше відходить розуміння сакральності хліба, його особливого місця в духовній та матеріальній культурах.
Ми в цьому сенсі є більш консервативними, тому нас це так ображає. Ще й треба враховувати, що все це відбувається на фоні війни. Хліб зараз дуже важко дається, люди працюють під обстрілами та на замінованих полях. Тому дії польських протестувальників так ранять душу українця, який є носієм цієї культури.
Читайте також: Коли ти бачиш, як горить хліб, то сенсу про щось мріяти вже нема — фермер з деокупованої Херсонщини про повернення до поля
Вікторія Єрмолаєва: У нас є збережений національний код такого ставлення до їжі, тому що наші пращури пережили голод. Ми знаємо ці історії навіть не з підручників, це реальні історії наших родин. Ми це ще пам’ятаємо. А в Європі вже трошечки від цього відходять. Але в чому цинічність таких дій з боку протестувальників? Йдеться не лише про історичний досвід, а про те, що у світі досі існує голод. Україна хоче експортувати зерно туди, де не така гарна ситуація із пшеницею.
Сергій Ципишев: Ця ситуація є неоднозначною. Підігріває її ще й московська рука. Хоча можна зрозуміти польських фермерів, які б не хотіли, щоб українське зерно осідало в їхній країні. Бо їм треба продавати своє.
Однак, мені не здається, що це не суто польська історія, там є якийсь агент впливу, який керує всім цим за лаштунками. Врегулювати цей конфлікт мають дипломатичні служби на рівні держав. Ця ситуація не вигідна ні Україні, ні Польщі. Виграє від неї тільки агресор.
Вікторія Єрмолаєва: Блокаду українських кордонів активно просуває польська ультраправа політична сила «Конфедерація». Саме її люблінський представник поширив фото, розсипаного на дорозі українського зерна. Представники цієї партії – рупори російської пропаганди та антиукраїнських настроїв у Польщі.
Читайте і дивіться також: Українські перевізники розпочали акцію протесту на кордоні з Польщею (ВІДЕО)
Сергій Ципишев: Все більше країн схиляються до того, що Голодомор має всі ознаки геноциду. Це факт. Наразі ми маємо толерантного до України прем’єра Польщі Дональда Туска, з яким треба працювати й вирішувати цю ситуацію. Ми мали б мати нормальний тил в Європі, Польщі повинна була бути нашою опорою, бо це наші сусіди. Вони мали негативний досвід війни з Російською імперією. У 1980 роках їхні протести придушувала окупаційна влада під керівництвом Радянського Союзу.
Читайте також: «Чим більше роз’яснень, тим адекватніше сприйняття»: як Україні відстоювати право на експорт агропродукції
Нагадаємо, районна прокуратура польського міста Холм Люблінського воєводства розпочала слідство за фактом висипання зерна з українських вантажівок перед переїздом у Дорогуську. Про це повідомила речниця Окружної прокуратури в Любліні Агнєшка Кемпка, на яку посилається видання Farmer.pl.
Як повідомлялося, інцидент з висипанням зерна з трьох українських вантажівок стався 11 лютого на автодорозі № 12, що веде до прикордонного переходу в Дорогуську поблизу місця протесту фермерів. За попередніми даними поліції, учасники акції зірвали митні пломби з трьох вантажівок, які їхали з України, в результаті чого зерно частково висипалося на дорогу. За підрахунками, з кожної вантажівки висипалося близько тонни зерна.
До цього, 9 лютого цьогоріч, польські фермери розпочали нову акцію протесту, що включає блокування доріг та пропускних пунктів на кордоні, зокрема з Україною. Формально причиною для блокування кордону польськими фермерами стало рішення Єврокомісії про продовження ще на рік повного відкриття ринку ЄС для української продукції, в тому числі аграрної.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі