Ілюстративне фото
Розлади харчової поведінки у військових — це проблема, яку замовчують в Україні, говорить кандидатка біологічних наук Наталія Наумова в етері Громадського радіо. Водночас у світі цю проблему обговорюють. Велику кількість наукових досліджень проводять в США, Європі, Ізраїлі. Йдеться про країни, які брали участь у війнах. Але в Україні про це ніхто не говорить.
За словами науковиці, ветерани після повернення додому не знають, яким чином впоратися з тим, що з ними відбувається. Часто у них зʼявляється порушення харчової поведінки, загострення розладів харчової поведінки або актуалізація de novo. Їм складно визнати той факт, що вони долали серйозні проблеми на війні та рятували побратимів, а зараз не можуть впоратись зі своїм потягом до холодильника.
Вона зауважує, що якщо у військового є ПТСР і трапляється якийсь флешбек, то він компульсивно з’їдає величезну кількість їжі, може бути блювота. Цей момент, епізод, напад, емоціогенне переїдання абсолютно неконтрольовані. Вони не контрольовані суто фізіологічно, біохімічно. Не йдеться про силу волі. Та зізнатись у цьому складно. Якщо ще є й інші серйозні травми, ампутації, то розлад харчової поведінки (РХП) видається проблемою не на часі.
Часто у таких випадках військові зустрічаються з тиском від лікарів та родини, говорить експертка. Мовляв, зайві кілограми заважають оговтатись. Тоді захисника направляють до дієтолога, який не знає про РХП, чи військовослужбовець сам призначає собі дієту, яка тільки шкодить. Це робить коло патологічним, викликаючи почуття провини. Виникає напад, відбувається компульсивне переїдання, потім зʼявляється почуття провини. Це ж загострює інший епізод, який буде ще сильнішим.
«Про це треба говорити. Це не соромно. Це просто фізіологічно-біохімічні наслідки», — зазначає фахівчиня.
Читайте також: Військовий психолог — це не про соплі і сльози, це про боєздатність підрозділу— Комаренко
Наталія Наумова зауважує, що це має бути командна робота. У нормі треба було б звертатись до психіатра, який спеціалізується на РХП. В Україні є фахівці, які мають відповідний досвід, профіль, фах, щоб діагностувати й вести пацієнта. Ними можуть бути й психологи з такою експертизою. Також варто було б звернутись до людини, яка допомогла б формувати раціон. Йдеться про дієтолога з фахом розладу харчових продуктів.
Читайте також: Що таке морально-психологічне забезпечення і чому воно важливе в армії
Нагадаємо, за даними МОЗ, щонайменше 60% українців потребують психологічної підтримки через війну.
Також раніше в коментарі Громадському радіо виконавча директорка БФ «Пацієнти України» Інна Іваненко заявляла, що після війни 4 млн людей в Україні потребуватимуть лікування медичним канабісом, 2 млн воно вже необхідне.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі