Генетична схильність до виникнення РХП існує: науковиця Наталія Наумова

Гостя — Наталія Наумова, кандидатка біологічних наук, біохімікиня-аналітикиня, нутриціологиня, наукова співробітниця та авторка міжнародних проєктів щодо дослідження біохімічних змін при розладах харчової поведінки (РХП) та біохімії оксидативного стресу, членкиня Асоціації лікарів та психологів РХП: терапія та превенція (з 2018-го).

Катерина Мацюпа: Чи пишете ви своїм пацієнтам такі рекомендації, як «схуднути», «модифікувати спосіб життя»?

Наталія Наумова: Я ніколи не використовую формулювання «схуднути». Для мене це слово-тригер, слово-маркер про те, що у пацієнта може бути РХП в анамнезі або може виникнути через це некоректне формулювання. Це не лише про вагу. Я навіть намагаюся не вживати фразу «індекс маси тіла». Треба використовувати більш коректне формулювання.

Я говорю про модифікації способу життя, про life-work balance, про активність.

Генетичний фактор у розладах харчової поведінки

Катерина Мацюпа: Чому у приблизно однакових умовах дві дівчини можуть мати різний досвід з РХП?

Наталія Наумова: Я б хотіла підкреслити важливість генетичних передумов виникнення РХП. Є певна генетична схильність до виникнення розладів харчової поведінки. Це науково доведено. Тому, знаходячись в однакових умовах, соціальних і фізіологічних факторів, в однієї пацієнтки може виникнути РХП, а в іншої ні.

РХП — це захворювання, що має біологічну, фізіологічну та генетичну природу. Усі 3 фактори важливі. І це дуже важливо говорити пацієнтам. Бо вони не винні у тому, що мають РХП. Зняти почуття провини — це важливо.

Читайте також: Розлади харчової поведінки: що це таке, як розгледіти і справлятись

Чому РХП частіше буває у жінок?

Катерина Мацюпа: Це питання з нашої постійної рубрики «Питання від аудиторії».

Наталія Наумова: Я багато зустрічала досліджень про генетичні передумови. І вони дійсно гендерно обумовлені. У жінок РХП зустрічається частіше. Але ще це стається через соціальний тиск, стандарти, вимоги до жіночого тіла.

Сапліменти

Катерина Мацюпа: Якщо читати про вітаміни та мінерали, там завжди є пункти про ризики дефіцитів. У цих пунктах ризиків виникнення дефіцитів завжди буде анорексія, булімія. Чи може бути так, що дефіцит вітаміну може сприяти розвитку РХП?

Наталія Наумова: Недостатнє харчування буде викликати дефіцити. Не лише жирів, білків, вуглеводів, а й вітамінів і мікроелементів. Але є ще один цікавий момент — потім це може бути досить необоротна ситуація — через розлади харчової поведінки, наприклад, постійні викликання блювоти, можуть суттєво порушитися оболонка шлунково-кишкового тракту, ворсинки епітелію, і порушити всмоктування. Потім ми отримуємо дефіцити не через недостатність надходження, а через недостатність засвоювання або певні порушення транспортування. Оборотна ситуація також має місце. Є певні мутації, які призводять до різних порушень.

Організм — це високоадаптивна система. Якщо є патологічні зміни, але вони можуть бути компенсовані за рахунок інших систем, це спрацює.

Читайте також: Баріатрична хірургія: що це, які покази і ризики

«З понеділка!» — подкаст про те, як почуватися добре у власному тілі щодня. Усі попередні випуски можна переглянути ТУТ

Уся інформація, обговорювана під час програми, має виключно інформаційний характер. З будь-якими запитаннями стосовно вашого здоров’я, призначення будь-яких препаратів, методів лікування тощо звертайтеся до сімейного лікаря або до профільних лікарів.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі