facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Росії легко ховати свої злочини» — документаторка про загиблих українських полонених

Інтерв'ю

В етері Громадського радіо з Марією Климик говоримо про загиблих українських військових в російському полоні.

«Росії легко ховати свої злочини» — документаторка про загиблих українських полонених
1x
Прослухати
--:--
--:--

Гостя — журналістка-документаторка Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ) Марія Климик.

Про українських військових, що загинули у російському полоні

Євгенія Гончарук: МІПЛ публікувала на своєму сайті аналітику щодо загибелі українських військових в російському полоні. Ви починаєте з того, що у нас є якась офіційна інформація від Міністерства реінтеграції. Це дані від початку широкомасштабного вторгнення до листопада 2023 року. Кажуть про те, що у російському полоні загинуло 49 українців.

Станом на січень 2024 року ваша Медійна ініціатива дізналася про 21 українського військового полоненого, що загинув у місцях несвободи.

Чому ми знаємо так мало про ці факти, і наскільки ці невеличкі цифри близькі, на вашу думку, до реальності?

Марія Климик: Насправді дуже важко отримувати якусь інформацію з місць несвободи, особливо на території РФ. Там доволі ретельно приховують інформацію про те, де саме утримують наших військовополонених, у якій кількості.

Також велика складність в тому, що Росія просто не підтверджує утримання в себе українських військових і цивільних громадян в статусі полонених. Тому ми дуже мало знаємо про те, яка конкретна цифра українських військовополонених на території РФ.

Росії дуже легко приховувати свої злочини, адже ми можемо мати інформацію лише про тих, кого вони офіційно підтвердили Міжнародному комітету Червоного Христа. А також ми маємо дані від тих полонених, яким вдалося якісь листи надіслати додому, і від звільнених військовополонених, котрі після полону складають велетенські списки тих, кого бачили в Росії. Останні також розповідають, що насправді відбувається за стінами місць утримань військовополонених.

На жаль, практично нема жодного шансу дізнатися від Росії про стан здоров’я військовополоненого, про те, де саме його утримують, про те, як зв’язатися з ним.


Читайте також: З якими проблемами стикаються цивільні полонені після звільнення


Про обстріл Оленівської колонії

Євгенія Гончарук: Під час російського обстрілу Оленівської колонії, де утримували українських військовополонених, загинуло щонайменше 47 людей і ще понад 120 отримали поранення.

Станом на зараз це цифри, про які ми можемо з якоюсь впевненістю говорити?

Марія Климик: Ми досі продовжуємо займатися історією з Оленівки, оскільки розслідування триває. Досі ще не встановлені до кінця всі причетні, не встановлені причини вибуху. Навіть список всіх 193 азовців не є точним, він ще потребує деяких уточнень. Адже ще дуже багато військових з атакованого барака, які отримали серйозні травми внаслідок цього вибуху, перебувають в полоні, а місце їхнього утримання невідоме.

З інформації, яку ми отримали від родин Оленівки, відомо, що уже зараз поховано 49 військовослужбовців з того бараку. Однак, слідство ще триває. Тривають деякі ідентифікації тіл, оскільки Росія дуже сильно приховує, звідки ці тіла повернуті, намагається заплутати сліди. Тіла утримують в неналежних умовах, і до України вони повертаються в дуже поганому стані. Це дуже сильно затримує процес ідентифікації.

Оленівка є одним з наймасовіших, найвідоміших, підтверджених вбивств українських військовополонених в полоні. З того, що ми знаємо, Росія абсолютно не зробила ніяких кроків для того, щоб врятувати цих військовослужбовців одразу ж після вибуху. Адже через ненадання вчасної й належної медичної допомоги загинуло 5 військовослужбовців. Ще троє загинули під час транспортації до лікарень в КАМАЗах. Тобто Росія абсолютно не переймається збереженням життя українських військовополонених.


Читайте також: Керівники Оленівки стояли в кінці алеї, на якій падали і помирали «азовці», і просто пили каву — Тетяна Катриченко


Євгенія Гончарук: Минулого року в Офісі генпрокурора говорили, що вибух в Оленівці був спричинений термобаричним гранатометом.

Що вам відомо про те, як просувається розслідування щодо цього інциденту? Наскільки воно успішне? Що ускладнює доступу до місця трагедії? 

Марія Климик: Наразі зібрані свідчення усіх тих, хто перебував в бараку і був звільнений з нього. Але, наскільки нам відомо, останній обмін військовослужбовцями, котрі пережили вибух в Оленівці, відбувся ще 6 травня 2023 року. Тобто уже майже рік не звільняли людей з цього бараку. Відповідно, вже практично немає звідки брати свідчення. Свідки цієї події досі залишаються в полоні, і, на жаль, про них практично немає жодної інформації. 

Також, наскільки нам відомо, Оленівську колонію не використовують з січня 2023 року. Відповідно, вона занедбана, а місце вибуху підчищене. Навряд чи там можна буде знайти якісь сліди того, що сталося. Однак, якщо Росія все-таки дасть доступ туди, то, я думаю, слідчі будуть мати можливість хоча б оглянути цю територію, хоча б приблизно зрозуміти, що відбулося.

Звичайно, також потрібно опитати якомога більше свідків, безпосередньо тих, хто перебував в цьому бараці. Ми розуміємо, що під час вибуху всі вони отримали різні поранення. Хтось щось може пригадати, а хтось ні. Можливо, той, хто спав ближче до вибуху, може згадати більше. Можливо, хтось щось бачив.

Однак, навіть під час експертиз повернених тіл наші слідчі не виявили жодних решток можливої зброї. Були лише вторинні уламки. Відповідно, це ускладнює встановлення того, яку саме зброю тоді застосували.


Читайте також: Верховний суд РФ розгляне касаційну скаргу у справі правозахисника Максима Буткевича


Про притягнення винних до відповідальності за смерть українських військовополонених

Марія Климик: Родини загиблих військовополонених можуть намагатися притягти до відповідальності винних. Це потрібно робити. Але через те, що тіла знаходяться в дуже поганому стані, важко визначити причину смерті полоненого: людина загинула через проблеми зі здоров’ям чи через побиття і тортури.

Тіла часом можуть зберігатися на території Росії близько пів року або навіть рік. Відповідно, це ускладнює процес встановлення причини смерті. Часто росіяни пишуть, що людина померла від туберкульозу, і через стан тіла дуже важко зрозуміти й довести, чи були якісь катування, кульові рани.


Нагадаємо, у ніч на 29 липня на території колишньої виправної колонії в окупованому російською армією селищі Оленівка внаслідок вибуху була зруйнована будівля, де утримувалися виведені з «Азовсталі» військовополонені. Росія повідомила про загибель понад 50 українських захисників та захисниць.

Тоді ж у Генштабі ЗСУ заявили, що російські війська завдали артилерійського удару по СІЗО в окупованій Оленівці, щоб приховати свої злочини та звинуватити Україну.

Служба безпеки України перехопила телефонні розмови, в яких окупанти підтверджують, що саме російські війська винні у цій трагедії. Таким чином, навіть бойовики «ДНР» не вірять у брехню російської пропаганди про те, що «обстріл» виправної установи в Оленівці здійснила Україна.

За інформацією української розвідки, вбивство українських полонених у тимчасово окупованій Оленівці Донецької області здійснили найманці зі складу приватної військової компанії «Вагнер».

Міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm вважає, що проти українських полонених у тимчасово окупованій Оленівці Донецької області, ймовірно, була використана термобарична зброя.

Нагадаємо також, що Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець на четвертій зустрічі радників у Давосі закликав міжнародну спільноту терміново консолідувати зусилля для повернення додому всіх українців, незаконно вивезених російськими окупантами.


Слухайте розмову повністю у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Бронювання працівників критичних підприємств штучно блокують — посадовець Спілки українських підприємців

Бронювання працівників критичних підприємств штучно блокують — посадовець Спілки українських підприємців

У нас штраф за домашнє насильство часто може сплачувати сама потерпіла — суддя

У нас штраф за домашнє насильство часто може сплачувати сама потерпіла — суддя

«Його будівництво було нахабним експериментом»: архітектор про Держпром у Харкові

«Його будівництво було нахабним експериментом»: архітектор про Держпром у Харкові