Фото: freepik.com
Один військовий на умовах анонімності виданню «Texty.org.ua» повідомив, що люди без профільної освіти отримували посади військового психолога. За словами цього військового, командування деяких військових частин влаштовує своїх родичів чи знайомих на відносно безпечну посаду військового психолога. Цьому сприяє можливість пройти відповідні швидкі курси без вимоги мати профільну освіту. Внаслідок цього бійці, які потребують психологічної допомоги, отримують ще більші проблеми. Зараз Міноборони намагається вирішити цю ситуацію.
Олександр Чаморсов каже, що не все не так однозначно, як написано в цій статті. Він служив в танковому підрозділі з 2014 року по 2016 рік, тоді такої посади навіть не було.
«Усюди потрібні фахові спеціалісти. Тим більше вони дуже сильно потрібні зараз у Збройних силах. Але йде війна, і на це теж треба зважати. Зараз дуже багато є різних курсів, які людина проходить і обіймає посаду, коли просто немає кого поставити на це місце.
Зараз офіцерські звання можуть присвоюватись, навіть якщо людина не мала вищої освіти, але показала себе достойною цього звання. Те ж саме відбувається скоріш за все з цими короткостроковими курсами по психології», — говорить ветеран.
Читайте також: Військовий психолог — це не про соплі і сльози, це про боєздатність підрозділу — Комаренко
Він розповідає, що коли демобілізувався, то хотів і надалі бути своїми побратимами, але вже як заступник командира частини по роботі з особовим складом. На той час були короткі курси, і він теж не мав профільної освіти, але хотів цього. Це перетворювалося в його місію. Наразі він займається кризовою психологією та працює з тими, хто повертається.
«Мої клієнти — це переважно ветерани, ветеранки і їхні близькі. Але до нас на лінію також звертаються і чинні військові. І звертаються у великій кількості, маючи певні питання. Для мене це говорить про те, що вони не можуть розв’язати ці питання в межах частини. Тобто їм немає там до кого звернутися, скоріш за все.
Як мінімум, троє людей в частині відповідають за морально-психологічний стан бійця: заступник командира по роботі з особовим складом, сам командир та офіцер-психолог, якщо є така посада. Але звернення до нас на лінію мені говорить про те, що підтримки військові не отримують», — зазначає психолог.
Він говорить, що був у своєму підрозділі трошки старший за інших, тому побратими звертались до нього. Вони говорили набагато різних тем, не лише військових. Саме тому в нього ще тоді виникла ідея, що було б непогано в цьому напрямку далі працювати. Ветеран здобув психологічну освіту після повернення. Зараз має приватну практику.
На гарячій лінії працюють 14 психологів, говорить Олександр Чаморсов. Лінія працює цілодобово. Подзвонити може будь-хто: захисник або захисниця, ветеран або ветеранка, близька людина, яка чекає та ті, хто втратив своїх близьких.
Український ветеранський фонд проводить 4 групи підтримки: три онлайн, одна офлайн в Києві.
«Одна з них — це група для ветеранів і їхніх близьких. Туди, до речі, теж заходять і чинні військові. Друга — це група для всіх, хто постраждав від війни. Це можуть бути й ті, хто втратив домівку і були вимушені переселитися в іншу частину країни.
Третя група — це група лагідного супроводу по втраті. І четверта група — це так звана восьмикрокова програма по втраті, яка спеціально створена для того, щоб допомогти людині вже після тривалого терміну втрати відновитись і рухатись по життю далі вже в іншому статусі. Це розробка закордонних психологів, яка адаптована для нашої реальності», — розповідає Чаморсов.
Звернутись за допомогою можна цілодобово за телефоном: 0800 33 20 29.
Читайте також: «База»: як працює безоплатний застосунок психологічної підтримки
Нагадаємо, за даними МОЗ, щонайменше 60% українців потребують психологічної підтримки через війну.
Також раніше в коментарі Громадському радіо виконавча директорка БФ «Пацієнти України» Інна Іваненко заявляла, що після війни 4 млн людей в Україні потребуватимуть лікування медичним канабісом, 2 млн воно вже необхідне.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі