«F-16 не нададуть стовідсоткову безпеку авіаперевезень» — експерт із питань транспорту
На Громадському радіо з Василем Шевченком обговорюємо основні аспекти відновлення цивільних авіаперевезень.
26 лютого міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков на форумі «Україна. Рік 2024» розповів, що Україна подає заявки до європейських та американських безпекових регуляторів для підтвердження плану відкриття повітряного простору. Терміни відкриття не називають через надвисоку складність питання гарантування безпеки.
Говоримо про це експертом із питань транспорту, ексвиконувачем обов’язків міністра транспорту та зв’язку України Василем Шевченком.
Про плани відновлення цивільних авіаперевезень
Василь Шевченко: Я думаю, що Олександр Кубраков називає планом поточну роботу, тому що її як здійснювали, так і здійснюють. Відповідно, все, що стосується утримання аеропортового господарства, має дуже важливу роль.
Якщо ми втратимо аеропорти, то це у вартісному виразі буде набагато більше, ніж їхнє утримання. А їх підтримувати, до речі, достатньо складно — держава виділяє мало на це грошей.
Відповідно, все-таки теоретично розглядають можливість отримати відповідні дозволи для відновлення польотів. Це більше буде стосуватися європейського регулятора — Європейської конференції цивільної авіації. А американський дозвіл буде на перспективу, тому що сполучення із США може бути другим етапом вже говорити про це.
Хоча, чесно кажучи, говорити про це можна тільки як про позитивну новину. І ця новина час від часу повторюється. Але ці розмови не зовсім корелюють із нинішнім станом в Україні.
Читайте також: Чи можливо відновити роботу аеропортів в Україні
Від чого залежить відновлення цивільних авіаперевезень
Василь Шевченко: Готовність відновлювати цивільне авіасполучення з Україною опирається на питання безпеки. Це охоплює як безпеку аеропортів, так і безпеку польоту.
Для прикладу, наша стара протиракетна система С-200, як вважають в експертних колах, збила російський літак А-50. Політ цієї системи складав до кількох хвилин, від 3 до 4. Тобто, грубо кажучи, ця ракетна система, навіть стара, має швидкість близько чотирьох швидкостей звуку. Пасажирський літак же летить в 4 рази повільніше. А у нас відстань до кордону, якщо говорити про київський аеропорт, дуже недалека. Особливо, якщо розраховувати загрозу з Білорусі.
Я сьогодні слухав цю конференцію. Всі там готувалися говорити про щось хороше і засуджувати все погане. І тому вони малювали такі картинки майбутнього, нібито ми скоро відновимо польоти. Але це без дат, без всіх визначень, без ресурсного забезпечення.
Кошти на утримання аеропортів складають близько 52 мільйони євро на рік. І ці гроші закладені в допомогу розміром 50 мільярдів євро, яку нам підтвердив ЄС. Тобто їхнє утримання навіть в нинішньому стані забезпечують наші партнери. Йдеться тут про два аеропорти.
Читайте також: Наскільки швидко можна відновити українську цивільну авіагалузь і чому про це заговорили зараз?
Про альтернативи авіаперевезень
Василь Шевченко: Про цивільні польоти з аеропорту «Ужгород» можна говорити, але там злітно-посадкова смуга коротка для стандартних лайнерів. Для того, щоб її продовжити, здається, треба зносити житлові будинки. Для того, щоб запустити цей аеропорт, треба зробити повну реконструкцію. Тобто це не просто виділення коштів, а повна перебудова з забезпеченням світо-сигнального обладнання, обладнання, яке б дозволяло посадки вночі. Це дуже великі гроші. За великим рахунком, це й не спростить сполучення. Простіше нам тоді користуватися аеропортом Кишинева, це ближче.
До речі, Одеська обласна військова адміністрація організовує постійні чартери для поїздок до Кишинева за 4 години. Відповідно, це швидке проходження кордону без зупинки. Як мінімум, такий альтернативний варіант є.
Щодо альтернатив, тому ми вже обговорювали шляхи солідарності, розвиток транс’європейської транспортної мережі (TEN-T). Вона передбачає залізничне сполучення в тому числі з Краковом. У нас люди, що їздять через Польщу за кордон, вони їдуть до Перемишля, а потім на Краків, де є найближчий аеропорт. А до Кракова, до речі, закладено перший маршрут, який передбачає прокладення європейської колії до Львова. Тоді фактично буде сполучення з Україною, зі Львовом, а на другому етапі — сполучення з Києвом. Точно таким може бути сполучення Румунії з Одеським регіоном, щоб спростити пасажирські перевезення й комунікацію.
Читайте також: Василь Шевченко: Після перемоги найскладнішим питанням у відновленні польотів буде підготовка фахівців
На чому варто сконцентруватися
На сьогодні, я вважаю, ризики відновлення польотів достатньо високі. Тим більше нема підстав обговорювати, що наш ворог зменшує спроби захоплення України. Тобто загроза існує, вона достатньо велика.
Підтримка партнерів залишається, але вона накладається на вибори в ЄС і США. А вибори в будь-яких демократичних країнах — це найбільша подія, до них готуються дуже ретельно, щоб не образити нікого з виборців, щоб залишитись у владі чи прийти до неї.
Тому в цей рік випробувань, я думаю, нам варто сконцентруватися на питаннях оборони й збільшення військових можливостей. Тому що нам, наприклад, пообіцяли літаки F-16, але ж треба знати, яке це буде компонування. Ми ж розглядаємо можливість забезпечення транспортних маршрутів, але у нас на 100% зараз не забезпечують перехоплення всіх цілей. Чи додадуть F-16 100%? Я думаю, що ні.
Нагадаємо, мер Львова Андрій Садовий вірить у те, що у 2024 році Україна матиме авіасполучення зі світом. Садовий повідомив, що кілька місяців тому у нього були зустрічі з колегами, які відповідають за безпеку в Ізраїлі. Вони приїжджали перевірити, чи можливо відкрити аеропорти «Львів» і «Бориспіль». За їхніми словами, якщо ми не відновимо авіасполучення у 2024 році, узагалі втратимо його. Мер Львова запевняє, що сьогодні цілком реально й можливо забезпечити максимальну безпеку польотів, і військові знають, що треба робити.
У листопаді минулого року керівник Офісу президента Андрій Єрмак під час виступу в Інституті Хадсона у США повідомив, що ще до завершення війни в Україні, ймовірно, відкриють один з цивільних аеропортів. Ідеться про одне з міст на заході країни.
Відомо, що у липні минулого року керівництво авіакомпанії Ryanair на чолі з Майклом О’Лірі прибуло до Києва для проведення низки ділових зустрічей. Під час цих зустрічей керівництво оголосило про масштабні плани повернення в Україну, а також перевірило стан аеропортової інфраструктури та операційну готовність до відновлення польотів. Ryanair має намір залучити значні кошти в Україну та очолити відновлення українського ринку авіаперевезень: інвестувати близько 3 мільярдів доларів і розмістити до 30 нових літаків Boeing MAX у 3-х основних аеропортах України — в Києві, Львові та Одесі.
Ще у квітні 2023 року Василь Шевченко повідомляв Громадському радіо про те, що в українській авіагалузі «багато питань, але вони всі лежать у площині можливих вирішень, тому що ми не можемо бути заблокованими весь час. Ми — країна, яка потребує комунікації, адже сполучення і комунікація з усім світом — найважливіше, що ми зараз маємо».
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту