США слабшають, членство в НАТО не дає дієвого захисту — експерт

Членство в НАТО вже не дає дієвого захисту, як раніше. США стають слабшими, і це впливає на їхнє втручання у різні конфлікти. Таку думку в етері Громадського радіо висловив експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко.

«У них ресурсів не вистачає на те, щоб впливати, втручатись, підтримувати різні сторони в різних кризах по всьому світу. Виконувати роль світового полісмена, як це вони робили, починаючи з 90-х років. Просто немає на це ресурсів. Байдена ця проблема поставила перед необхідністю втілювати ту стратегію, яку він втілював в російсько-українській війні, яка нам дуже не подобається. Він це зробив не від хорошого життя і не від якихось там намірів поганих, а просто тому, що є обмеження на можливості США», — прокоментував Микола Капітоненко.

На його думку, для Трампа ці обмеження залишаються, але він відповідатиме інакше. Спробує перекласти відповідальність і витрати на міжнародну безпеку, на різних своїх партнерів і союзників. Наприклад, скаже європейцям: «Російсько-українська війна — це ваша проблема насамперед. Думайте, що з нею робити, витрачайте свої гроші, збільшуйте ризики для себе, підтримуючи Україну, надаючи їй якісь обіцянки, підтримку чи щось подібне».

Про членство в НАТО

Микола Капітоненко вважає нереалістичною ідею вступу до НАТО.

«Було нереалістично в 2014-му і залишається сьогодні. Я розумію, чому українські дипломати і політики не можуть відійти від цього. Але проблема в тому, що світ продовжує змінюватись, і в ньому навіть НАТО вже не дає такого дієвого захисту, який організація давала 30 років тому, у 90-х. Тоді, справді, членство в НАТО, яке отримали наші сусіди західні, воно гарантувало безпеку. Сьогодні світ змінився», — впевнений він.

Не тільки через Трампа із його риторикою, але і просто через те, що п’ята стаття Вишеградського договору не передбачає того, що автоматично, якщо на одну з країн-членів НАТО хтось нападає, всі інші починають за нею воювати. Вона просто передбачає, що напад на одну розглядається як напад на всіх. І всі інші вирішують в такій ситуації, що з цим робити.

«І зовсім не факт, що вони вирішать направляти свої війська», — підкреслив Микола Капітоненко.

Він вважає, що в Україні багато в чому питання членства в НАТО, як і Будапештського меморандуму, перетворилися на міфологію.

«Нам би повернути здатність критично оцінити середовище, в якому ми пребуваємо, інтереси наших партнерів, наскільки вони готові брати на себе наші ризики, яких стало набагато більше, ніж було в 90-х роках. А наскільки не готові?», — нагадав експерт.

Читайте також: Здобутки і втрати 33 років незалежної України: погляд Володимира Філенка в минуле і майбутнє

Який безпековий договір можливий із США

Найбільш ефективним і надійним механізмом Микола Капітоненко бачить двосторонні безпекові гарантії між США та Україною.

«Це єдина країна, якщо не брати до уваги Китай, звичайно, яка може стримувати Росію, в якої є достатньо потенціалу для цього. І двосторонній безпековий оборонний пакт зі Сполученими Штатами був би для нас чудовим рішенням. В якому були б зобов’язані нас захищати. Саме у вигляді повноцінної участі в війні, якщо на нас нападуть. Це дуже складне завдання — щось подібне отримати такого роду гарантії від Сполучених Штатів. Я розумію, що це теж із розряду фантастики. Але воно не складніше, ніж отримати членство в НАТО», — підсумував він.

Микола Капітоненко не вірить, що з Трампом, Байденом, Харріс чи з будь-яким американським політиком вдасться підписати симетричний безпековий договір. Бо американці не в тому стані, щоб брати на себе наші ризики і проблеми.

«Невеличкий лишається шанс — хоча теж я оцінюю його доволі низько — ми можемо спробувати американцям запропонувати щось дуже асиметричне. Тобто не класичну оборонну угоду, де сторони беруть на себе однакові зобов’язання: вони нас захищають, якщо на нас нападають, а ми їх будемо захищати, якщо нападуть на них. Ясно, що ця угода в наших інтересах, бо ймовірність того, що на них нападуть — набагато нижча», — пояснив експерт.

Враховуючи це, Україна може запропонувати США асиметричні зобов’язання.

«Наприклад, що якщо на них нападуть, або якщо вони на когось нападуть, то ми автоматично будемо воювати на їхньому боці, всім, що в нас є. А от якщо нападуть на нас, то вони не будуть воювати за нас всім, що в них є, а будуть, і можна прописати конкретно, що вони будуть в цій ситуації робити, що нам постачати, в яких кількостях, кого надсилати, інструкторів, чи обмежені якісь контингенти, чи ще щось», — впевнений Микола Капітоненко.

За його словами, українці часто не розуміють інтересів своїх не тільки ворогів, але й друзів, міжнародних партнерів, заходу. Автоматично вважають, що вони — союзники, і будуть робити за Україну все, що нам хочеться. Але це не так.

«У нас немає союзників. Ніхто нас не зобов’язаний захищати. І нам допомагають лише тому і тією мірою, якою поточні інтереси західних країн співпадають з нашими. Завтра вони припинять співпадати, чи суттєво зменшиться ця частка співпадання спільних інтересів. Ну і підтримка, відповідно, наша теж зменшиться. Тому це треба теж оцінювати якомога реалістичніше, а не перебувати в мріях», — впевнений він.

Читайте також: Референдум 1991 року: за що голосували українці

Про Будапештський меморандум і міфологію навколо нього

Правильніше сприймати Будапештський меморандум як просто документ, який супроводжував процес позбавлення України ядерної зброї. Так вважає Микола Капітоненко.

«Цей документ не створював жодних механізмів реалізації цих гарантій, ніхто не мав нас захищати. Нам просто пообіцяли загальновідомі речі. У 90-х роках ніхто не думав про війни, протистояння чи щось подібне в Європі. Всі сподівались на краще, на мир, дружбу, розвиток і все таке. Це була формальність, за великим рахунком», — пояснив експерт.

За його словами, наявність в України ядерної зброї навіть в 2014 році не стала би фактором стримання. Чому ви так це бачите? Тому що для того, щоб ядерна зброя працювала, її має бути багато.

Є теорія ядерного стримування, яка описує, як це працює. Лише у 1960-х роках Радянський Союз і Сполучені Штати дійшли до потрібної кількості ядерної зброї для того, щоб забезпечити безпеку силу дару у відповідь. Якщо одна країна ядерний уражає іншу, то в іншої залишаються ядерні сили, здатні ударити у відповідь. І перша країна, знаючи це, цього не робить.

«А якщо в однієї країни 5 тисяч ядерних зарядів, а у іншій 150-170, то така логіка працювати не буде. Вона може навпаки навіть спровокувати ще швидше застосування ядерної зброї для того, щоб залишити суперника беззахисним. Тому, я думаю, що нам не вдалося невеликою кількістю ядерних зарядів стримати Росію в 2014 чи в 2022. І взагалі, якби Україна залишила собі ядерну зброю, вся оця історія між 1994 і 2014 розвивалася б інакше», — впевнений експерт.

Чи є Будапештський меморандум аргументом для західних політиків

На думку Миколи Капітоненка, риторика про Будапештський меморандум, яка вже десятиліття тягнеться, ні на кого вже особливо не впливає.

«Це наше сприйняття, наш біль, травма, помилки, досвід. Не переймається світ нашою риторикою про Будапештський меморандум аж надто сильно. Тим більше, що основоположники там зафіксовані. Фактично, порушила його тільки Росія, всі інші ніхто не зобов’язаний був нас захищати», — додав він.

Багато хто на Заході не вважає помилкою Будапештський меморандум. Їм треба було, щоб Україна позбавилася ядерної зброї, вони це отримали. Їм треба було це зробити якомога дешевше, не беручи на себе ризики в якийсь момент воювати за Україну. І вони це зробили, в них не було таких зобов’язань.

Як читати і слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привіз у Брюссель Будапештський меморандум і наголосив на його помилках.

Нагадаємо, 30 років тому, 5 грудня 1994 року, Україна підписала меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням нашої держави до договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Також він дуже відомий для всіх українців та українок як Будапештський меморандум. Того самого дня Україна приєдналась до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі