facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Як ветерану викликати мобільну бригаду допомоги?

Інтерв'ю

У 8 містах України працюють мобільні бригади для ветеранів. Що це таке, яка їхня роль, і як скористатися, говоримо на Громадському радіо.

Як ветерану викликати мобільну бригаду допомоги?
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 7 хвилин

У трьох містах України запрацюють нові мобільні бригади проєкту «Дякую за службу! Готові допомогти!». Це Суми, Чернігів та Рівне. До цього мобільні бригади вже працювали в таких містах: Львів, Вінниця, Хмельницький, Миколаїв, Одеса. Які послуги надаватимуть спеціалісти та як з ними зв’язатися, питаємо у члена правління громадської організації «Простір можливостей» Ярослава Павловського.

Яка роль мобільних бригад проєкту «Дякую за службу! Готові допомогти!»

Ярослав Павловський: «Простір можливостей» — це організація, яка супроводжує роботу великого колективу, цілої Коаліції ветеранських просторів. До коаліції входить сьогодні 26 організацій (25 українських і одна за кордоном у Гамбурзі). Ми супроводжуємо на рівні стандартизації послуг, супервізії, навчання тощо.

Головне наше завдання — наблизити послуги до наших клієнтів: це ветерани, члени родин військовослужбовців, члени родин загиблих, у тому числі й зниклих безвісти.

Вони не живуть у форматі «прийти в ЦНАП, отримати послугу». Їм це не так потрібно, як потрібна взаємодопомога, у тому числі на ментальному рівні.

Завдання організацій, які входять до коаліції — спростити надання цих послуг. Тому ці організації здебільшого працюють за принципом «рівний — рівному». Приходячи в будинок воїна у Львові, або будинок ветерана у Рівному, вони спілкуються з такими самими, як вони, отримуючи відповідні послуги.

У нас 5 мобільних бригад було запущено раніше. Буквально декілька днів назад ми запустили ще 3 мобільні бригади. Але треба сказати, що до того, як ми змогли знайти партнерів, які би нам допомогли придбати ці автомобілі, мобільні бригади існували в просторах. Тільки вони були не системні, і фахівці виїжджали на місця, надаючи послуги на власному автотранспорті. І саме з цього, по суті, народилась ідея проєкту «Дякую за службу, готові допомогти».

Суть проєкту полягає в тому, що в автомобілі до складу екіпажа входять 3 фахівці. Перший — це юрист. 90% запитів, які сьогодні потрапляють — це запити на юридичний супровід і консультації. А також психолог і соціальний кейс-менеджер. В принципі, сутність і головне завдання цих фахівців — провести первинний скринінг або діагностику проблематики та перенаправити клієнта для відповідних фахівців.

Для чого потрібен кейс-менеджер

Ярослав Павловський: Кейс-менеджер — це людина, яка перенаправляє клієнта відповідно до його запитів. Умовно кажучи, він спілкується з клієнтом й ідентифікує, що йому потрібно, наприклад, отримати послуги в ЦНАПі. Або йому потрібно звернутися до кар’єрного радника. Або йому потрібно звернутися до фахівця соціальної роботи. І він його перенаправляє, розповідаючи, які послуги, в якому місці цей клієнт може отримати.

Клієнт у нас непростий. Він не дуже любить стояти в чергах. Він не дуже любить, коли йому кажуть «прийдіть після обіду», або ще якісь варіанти неадекватної відповіді його тригерять. І завдання кейс-менеджера полягає в цьому перенаправленні. А головне його завдання у визначенні оцих базових головних потреб нашого клієнта, в діагностиці і в скринінгу. На жаль, скринінгом і діагностикою більшість фахівців, які працюють з ветеранами, або взагалі не володіють, або володіють на поверхневому рівні. Вони не розуміють, які запитання можна задавати. Вони не розуміють симптоматику, яку можна прочитати по рухах, по словах, по жестах, по поведінці і навіть по одягу. І завдання такого кейс-менеджера якраз зрозуміти базові потреби. І перенаправити ветерана до тих, хто може надати йому відповідні сервіси.


Слухайте також: Немає ветеранської політики, є хаотичні рішення та застаріла радянська система — Левицька


Про роботу у прифронтових регіонах

Ярослав Павловський: Тенденції однакові у всіх регіонах. У прифронтових є просто особливі канали комунікації. У допомогу до роботи мобільних бригад ми запустили спеціальний чат-бот Коаліції ветеранських просторів. Він так і називається — «Ветпростори бот». І там пропонують людям отримати, зареєструватися, навіть без ідентифікації ПІБ (можна дати просто позивний), і зробити запит на послугу. У прифронтових регіонах, у Сумах і в Чернігові, чат-бот працює менш ефективно, ніж в інших регіонах.

Просто люди там, напевно, менше користуються чат-ботом у силу об’єктивних ситуацій. А запит, в принципі, такий самий. Більше юридичні потреби, дуже складні психологічні випадки. Вони фіксують, що потрібен психологічний запит, а потім, під час роботи з ними, здебільшого це все переводиться у формат роботи в центрі. Тобто вони не готові працювати на виїзді, але вони отримують готовність надати їм цю послугу. І потім вони приїжджають в центр, і з ними працює вже група психологів.

@vetprostory_bot

Як можна зв’язатися і замовити виїзд цієї бригади?

Ярослав Павловський: Чат-бот — це найпростіша форма. Чат-бот працює по всій Україні. Якщо в нас запускається запит, наприклад, із Запорізької області, ми його не втрачаємо. Ми перенаправляємо його на наших партнерів на запорізькому рівні. А в тих 8 регіонах, де є сьогодні мобільні бригади — це Львів, Вінниця, Хмельницький, Миколаїв, Одеса, Рівне, Чернігів, Суми — за виїздом виїжджають наші мобільні бригади. Чат-бот — це найпростіша форма комунікації.

Є телефони місцевих ветеранських просторів. Ветеранська спільнота або має їх знати, або дуже легко його знайде ці ветеранські простори.

Довідник ветеранських просторів за регіонами.


Читайте також: «Ветеранська політика дуже залежить від того, як ефективно працюють ТЦК» — ексміністерка у справах ветеранів


Співпраця з владою

Ярослав Павловський: Держава просто не встигає за певними напрямками. Держава займається здебільшого розробкою політик. Це складна історія. Закони інколи пишуться десятиліттями. Тому хай держава, якщо може в цьому напрямку працювати, працює. Але я вам скажу так, не будемо забивати ногами ні Мінвет, ні інші державні інституції. В принципі, діалог з ними поступово налагоджується.

Ми запустили декілька пілотних проєктів, тренінговий центр, мобільні бригади. Так складалося частіше, що до діалогу були готові більше органи виконавчої влади. Мінсоц, наприклад, Мінекономіки, і з ними були спільні проєкти. І, відповідно, місцева влада.

Чому місцева влада йде швидше на контакт, ніж центральна влада? Бо ветерани, коли вони повертаються, то повертаються перш за все до своїх родин. І я вам скажу, що більшість родин не готові до повернення захисників. Вони не знають, як з ними комунікувати, і це велика проблема. Вони повертаються в громади. І тут місцева влада просто зацікавлена цим займатися. Третє, це трудові колективи, роботодавці. Вони також зараз зацікавлені в тому, щоб отримати якусь методологію роботи з цими клієнтами. Тому місцева влада цілком пішла на контакт.

Усі пілоти, які ми запускали, ми їх систематизували і передавали кудись нагору. Хтось хотів брати наш досвід, використовував, хтось не хотів, не використовував. Зараз здебільшого навіть у Мінветі є діалог, ми працюємо з ними. І щодо стандартизації роботи того, кого вони називають «фахівцем супроводу ветерана і демобілізованої особи». Ми допомагали їм писати професійний стандарт, переписувати професійний стандарт. Зараз допомагаємо змінювати постанову по цьому фахівцеві, щоб забути той невдалий пілот з якимось незрозумілим помічником і прийти до нормального фахівця супроводу з елементами кейс-менеджменту.


Читайте також: Перший день роботи «Єдиної ветеранської лінії»: не всі, хто телефонував, зміг додзвонитися 


Про ветеранську політику

У лютому 2023 року міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна повідомила, що в Україні вже створили електронний реєстр ветеранів, але міркувань безпеки він запрацює після закінчення війни Росії проти України. Станом на 1 серпня 2023 року до Єдиного державного реєстру ветеранів війни (ЄДРВВ) занесено інформацію про 908 832 людей. Про це розповіли у Міністерстві у справах ветеранів «24 Каналу».

У квітні минулого року стало відомо, що український ветеранський фонд запустив програму макрофінансування громадських організацій (ГО), які опікуються ветеранами, їхніми родинами та дітьми.

Як зазначила Юлія Лапутіна в інтерв’ю Радіо Свобода, Міністерство у справах ветеранів очікувало, що інститут помічника ветерана в Україні запрацює з осені 2023 року. У липні у Мінветеранів повідомили, що всього до проєкту планують залучити 400 помічників, до кожного з яких прикріплять до 100 ветеранів.

4 жовтня стало відомо, що заяви на участь в експериментальному проєкті підготовки помічників ветеранів подали вже більш як 450 кандидатів. Згодом Міністерство у справа ветеранів повідомило, що кількість посад помічників збільшили з 400 до 550. Раніше Юлія Лапутіна припускала, що помічниками ветеранів у 2024-му можуть стати 15 тисяч людей.

29 лютого 2024 року Київрада утворила Комісію з проведення співбесід із кандидатами в помічники ветерана. Як повідомив директор Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА Руслан Світлий, це важливий крок на шляху створення в Києві інституту помічника ветерана.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Потрібно не лякати людей банерами, а пояснювати усе — Фабричева про соцрекламу фонду Соколової

Потрібно не лякати людей банерами, а пояснювати усе — Фабричева про соцрекламу фонду Соколової

«Ми біжимо, ми донатимо» — пластун про благодійний марафон на підтримку ЗСУ

«Ми біжимо, ми донатимо» — пластун про благодійний марафон на підтримку ЗСУ

Рада ЄС дозволила забирати прибуток від заморожених активів РФ: коментар економіста

Рада ЄС дозволила забирати прибуток від заморожених активів РФ: коментар економіста

Безбар'єрність — це не лише про пандус замість сходів — Віталій Мельник

Безбар'єрність — це не лише про пандус замість сходів — Віталій Мельник