ЦНАП: які результати показала реформа адміністративних послуг

У програмі «Реформатори – допоможи президенту з реформами» обговорюємо зміни у сфері надання адміністративних послуг — як відобразилося створення ЦНАПів на житті громадян України.

Ведучі

Григорій Пирлік,

Кирило Лукеренко

Гостi

Віктор Тимощук

ЦНАП: які результати показала реформа адміністративних послуг
https://static.hromadske.radio/2019/06/hr-rf_19-06-07-1.mp3
https://static.hromadske.radio/2019/06/hr-rf_19-06-07-1.mp3
ЦНАП: які результати показала реформа адміністративних послуг
0:00
/
0:00

У травні 2014 року вийшло Розпорядження Кабінету Міністрів № 523-р «Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг», яке врегулювало перелік найбільш популярних (базових) послуг, що мають надаватися через ЦНАП. Що відтоді змінилося, і чи зменшило це витрачання часу на бюрократичні процедури при отриманні адміністративних послуг – спробуємо розібратися.

Сьогодні в програмі говоримо про таке:

  • Які послуги можна отримати у будь-якому центрі, а які – тільки за реєстрацією?
  • Чи великі черги у новостворених ЦНАПах?
  • Які відвідувачі дошкуляють адміністраторам?

Детальніше про те, що нам дала реформа адміністративних послуг, ми поговорили з експертом Центру політико-правових реформ та програми «U-LEAD з Європою» Віктором Тимощуком.  

viktor_tymoshchuk_0.jpg
Віктор Тимощук Громадське радіо

«В Україні створено майже 800 ЦНАПів, і до половини з них ми називаємо достатньо успішними офісами, де люди в комфортних умовах достатньо швидко можуть отримати найважливіші для них послуги, починаючи від реєстрації актів цивільного стану, паспортів, реєстрації місця проживання до отримання державної допомоги і субсидій.

Навіть у сільських громадах, де працювала програма «U-LEAD з Європою», навіть без поїздки в райцентр людина може зареєструвати факт народження дитини, місце проживання, подати заяву на державну допомогу при народженні дитини, отримати посвідчення багатодітної родини тощо. В деяких сільських ЦНАПах можна зробити біометричний паспорт і їхати відпочивати за кордон, поставити дитину в чергу в садочок тощо.

Позитиви очевидні, тому що люди тепер мають 40-50 робочих годин на тиждень, і не мають вгадувати, в який день чиновник працює, а в який – ні, а обрати для себе зручний час, адже ЦНАПи працюють без перерви на обід і мінімум один день – до 20:00 години. В обласних центрах – працюють в суботу».

Щоб відчути реформу на дотик, ми відправилися у найближчий Центр надання адміністративних послуг. ЦНАП Шевченківського району Києва розташований у середмісті, біля станції метро Університет. Його відвідують не тільки мешканці району, але й всі кому зручно. Які послуги Центр вже надає, а які тільки планує надавати, і чому адміністратори центру не можуть дати ради нетверезим клієнтам — дізнався Григорій Пирлік.

ЦНАП Шевченківського району

У місті Полонному Хмельницької області населення — 21 тисяча людей. Нещодавно там відкрили сучасний Центр надання адміністративних послуг. Директорка ЦНАПУ в Полонному Тетяна Карнафель, з якою ми зв’язалися телефоном, розповіла, що обслуговує ЦНАП весь район, хоча відкритий він в Полонській об’єднаній територіальній громаді і існує за кошті цієї громади.

«Наш ЦНАП фінансується за кошти Полонської ОТГ, але обслуговуємо ми весь район – 45 тисяч населення. Наш ЦНАП має приміщення європейського типу з відкритою зоною для прийому громадян, він доступний для людей з інвалідністю та облаштований дитячим куточком. Створений він був за підтримки програми «U-LEAD з Європою», яка допомогла нам побудувати ЦНАП з нуля – від фундаменту до дверей під ключ.

Відкриття ЦНАПу у Полонській ОТГ/ Фото: decentralization.gov.ua

На сьогоднішній день ЦНАП надає 173 послуги за основними напрямками: реєстрація бізнесу, реєстрація нерухомості, реєстрація місця проживання, реєстрація громадських формувань, послуги Держгеокадастру, видача документів дозвільного характеру, паспортні послуги тощо».

Детальніше про кількість і розташування ЦНАПів в Україні можна дізнатися з інтерактивної мапи ЦНАПів.

Експерт Центру політико-правових реформ та програми «U-LEAD з Європою» Віктор Тимощук закликав всі громади України подавати заявку в програму «U-LEAD з Європою», щоб брати участь у конкурсі на створення Центру надання адміністративних послуг у вашому населеному пункті, адже завершується четвертий і останній раунд програми «U-LEAD з Європою» за напрямом покращення якості надання адмінпослуг для населення ОТГ.

«До кінця цього місяця триває останній набір заявників і програму «U-LEAD з Європою», тобто громади можуть ще встигнути і податися, щоб отримати таку допомогу, потім цієї можливості, на жаль, не буде».

На Донеччині працюють 27 центрів надання адміністративних послуг. В них оформлюють паспорти, реєструють бізнес, майнові права. Всього під одним дахом можна отримати понад 200 послуг. Приймають тут місцевих жителів та переселенців. Про переваги та недоліки роботи ЦНАПів у прифронтовому Маріуполі дізнавалася Ганна Прокопенко.

Висновки реформаторів.

Що мають ще зробити законодавчі органи та органи місцевої влади для покращення роботи ЦНАПів? Своєї думкою ділиться Віктор Тимощук. 

 Хочеться, щоб реформа ЦНАПів і децентралізації продовжувалася.

Щоб передавалися додаткові повноваження органам місцевого самоврядування, або вони могли ефективно надавати ці послуги. Насамперед йдеться про реєстрацію актів цивільного стану.

Також потрібно щось зробити для здешевлення паспортного обладнання і захищених каналів зв’язку. Громади купують станції за 400 тисяч гривень при вартості самої станції у 200 тисяч гривень.

Також є побажання до МВС. Вони є відповідальними за дуже популярну сферу послуг – це реєстрація автомобілів та видачу посвідчення водія. Там потрібно кардинально змінювати самі процедури, щоб люди могли отримувати ці послуги в цивільних установах, тобто ЦНАПах, так як в Європі чи Канаді. Не потрібно цих експертних оглядів чи експертних майданчиків, переплат і всього іншого. Це не міліцейська функція.

Варто скасувати таку послугу як довідка про несудимість. Зараз говорять, давайте зробимо її в електронному вигляді, але абсурдність в тому – кому вона видається? Зараз вона видається кандидатам на державну службу, суб’єктам господарювання, які беруть участь у тендерах. Цю довідку мають отримати органи влади у органу влади. Людина взагалі ніколи не має ходити за цією довідкою, якщо, наприклад, не йдеться про консульські установи.

Та ж сама реєстрація місця проживання. Хороші органи місцевого самоврядування, до прикладу, Луцьк чи Харків організували це в такий спосіб, що в них є електронний реєстр територіальної громади, і всі, кому треба інформація з цього реєстру, отримують її автоматично: соціальні служби, нотаріуси, суди та інші структури, тобто люди не ходять за цими довідками. Більшість органів місцевого самоврядування мають також перейти до такого механізму, коли зайве не вимагається від людини, а отримується в порядку взаємодії між органами влади.

Повну версію програми можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Програма «Реформатори» виходить за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується організацією Інтерньюс (Internews).