Європейські миротворчі війська в Україні: хто здатний наважитись

Європейські миротворці в Україні

Як повідомляє «Радіо Свобода», президент Франції Еммануель Макрон винесе на обговорення на саміті лідерів Євросоюзу 18-19 грудня питання розміщення миротворчої місії на території України у разі припинення вогню та досягнення миру між Україною та РФ. Джерело видання каже, що розміщення миротворців перебуває на рівні ідеї, але обговорення цього питання неминуче.

Фахівець з міжнародних відносин Олексій Гарань наголошує, що миротворча місія в Україні може бути лише після встановлення перемир’я з агресором. Адже задача миротворців не примушувати до миру, а виступати силою роз’єднання сторін конфлікту.

Гарань вважає, що можлива миротворча місія в Україні буде не місією Європейського Союзу, адже його члени мають різні позиції щодо війни в Україні. Натомість це може бути місія окремих держав, таких як Франція, Велика Британія, Німеччина, Польща, Італія, скандинавські країни. Розміщення такої місії може бути частиною домовленостей між Україною та РФ щодо перемир’я. 

«Ми розуміємо, що Росія захоче, щоб серед миротворців були країни, які дружні до Росії. Умовно кажучи, Білорусь, Казахстан тощо. Але, звісно, якщо там будуть європейські країни, і навіть якщо вони, умовно кажучи, виходячи з чисельності, озброєння тощо, не зможуть зупинити можливу подальшу російську агресію, то все одно це буде важлива присутність. І Росія навряд наважиться напасти на цей контингент», — каже радник «Демократичних ініціатив».

Окрім того, фахівець вважає ключовим питанням те, де будуть розміщені миротворчі сили. Якщо це буде нинішня лінія бойового зіткнення, то це означатиме зупинку бойових дій, але окуповані території залишаться під контролем РФ. Хорошим варіантом могло б бути звільнення українських територій та розміщення миротворців на кордоні з Росією. Але Гарань не певен, що це можна реалізувати. 

«Наразі завдання номер один — зупинити російський наступ. А потім бажано було б все-таки перейти в контрнаступ, щоби мати кращу переговорну позицію. Але ми знаємо, що наразі, в цей момент, у нас нема сил для цього. Тому ми просимо більше допомоги, в тому числі й від європейських країн. Для того, щоб бодай досягнути паритету на полі бою», — підкреслює фахівець з міжнародних відносин.

Читайте також: Тема відправлення західних військ в Україну стала своєрідним наративом в Європі — Антонюк

Про досвіди миротворчих місій у світі

Олексій Гарань розповідає, що мандат миротворців, себто їхні повноваження в країні, куди їх відправляють, визначають міжнародні організації, які це роблять (ООН, Євросоюз тощо). Але інколи миротворчі місії може організовувати одна країна, як, наприклад, Росія, і в такому випадку це не завжди узгоджується з міжнародним правом. 

Утім, каже фахівець, якщо говорити про миротворчий досвід європейців, то він переважно успішний. Часто європейські місії впливають на позитивний розвиток подій і досягнення миру. У цьому контексті Гарань згадує миротворчі місії ООН в Анголі. Зокрема у 1996-1999 роках в одній з місій брав участь український контингент з понад 200 людей.

Але є й негативні досвіди, такі як під час Боснійської війни у 1990-х. Тоді нідерландські миротворці, які мали обмежені можливості, не змогли захистити боснійців-мусульман від наступу сербів. Це зокрема призвело до так званої різанини в Сребрениці, де у липні 1995-го було вбито понад 8 тисяч цивільних боснійців-мусульман. Примітно, що того ж періоду український контингент в Боснії зміг домовитися з сербами й, не вступаючи з ними в бій, евакуювати з підконтрольної території цивільних мусульман, врятувавши їх від наступу сербів.

Окрім миротворчих місій ООН були й інші, збройні місії, розповідає Олексій Гарань. Під час Корейської війни 1950-1953 років Північна Корея з допомоги СРСР та Китаю напала на Південну Корею та окупувала майже весь Корейський півострів. Тоді ООН створило командування з багатонаціональними військами, яке вступило у конфлікт і врешті допомогло вийти Південній Кореї майже на кордони Китаю. А коли в конфлікт вступили так звані китайські миротворці, КНДР знову почала наступ, який закінчився на місці, звідки почався конфлікт. Статус кво було відновлено.

«Там була казусна ситуація. Вона полягала в тому, що місце Китаю в ООН тоді обіймав режим Чан Кайші на острові Тайвань, тобто Китайська Республіка з формального погляду. І радянський представник тоді на знак протесту залишив засідання Ради безпеки ООН, де був СРСР. Після цього швиденько проголосували механізм створення командування. У результаті цього дійсно вдалося створити сили, які не просто зупинили війну, а взяли реальну участь у відбитті агресії», — каже Гарань.

Читайте також: «Європа має взяти на себе відповідальність» — політолог про ідею Польщі щодо створення альянсу підтримки України

Додатково

Нагадаємо, раніше агентство Reuters з посиланням на джерела повідомляло, що одним із питань порядку денного переговорів президента Франції Емманюеля Макрона з керівництвом Польщі у четвер, 12 грудня, була ідея відправлення європейських військ в Україну за умови припинення вогню та мирної угоди між Україною та Росією. 

Джерело агентства повідомило, що серед європейських країн немає консенсусу щодо відправлення військ в Україну, тому ідея полягає в тому, щоб створити коаліцію з 5-8 європейських країн, незалежних від НАТО.

Видання Polsat News передало слова прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, який під час пресконференції з французьким президентом Емманюелем Макроном заявив, що Польща зараз не планує розміщувати свої війська в Україні.

Як читати і слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі