facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Ігор Кондратюк: «Херсонщина — абсолютно проукраїнська територія»

Як на Херсонщині сприймають Україну та ЗСУ? Чому частина населення підтримала Росію, та чи справді ця категорія налічує багато людей? Чому українські селебриті припинили чи продовжили співпрацю з РФ після 2014 року? Про це в новому випуску подкасту «На звʼязку: окуповані території» говоримо з продюсером Ігорем Кондратюком.

Ігор Кондратюк: «Херсонщина — абсолютно проукраїнська територія»
1x
Прослухати
--:--
--:--

Особисті зв’язки із Херсонщиною

Ігор Кондратюк родом із села Пригір’я на півночі Херсонської області, хоч більшу частину дошкільного життя провів у сусідніх Кочубеївці та Заградівці. Потім переїхав у районний центр — Високопілля. Зараз ця частина Херсонщини звільнена від росіян, але продюсер згадує, що разом із сім’єю переймався долею рідних населених пунктів, коли вони були тимчасово окуповані у 2022 році.

«Зараз, коли окупована лівобережна Херсонщина, для нас це теж дуже боляче: ми жили з батьками в Каланчаку, а в останні роки до окупації мій молодший брат працював у Голій Пристані, туди ж ми перевезли матір, там похований батько. Нас багато що пов’язує з тими місцями, які наразі тимчасово окуповані, і я твердо вірю, що вони повернуться, оскільки Херсонщина — це абсолютно проукраїнська територія. Це українські землі, що б там не казали кремлівські пройдисвіти й вбивці».

Востаннє Ігор Кондратюк був у Херсонській області в липні 2021 року на похованні батька. Навесні після початку повномасштабної війни до чоловіка на певний час перебралися жити його матір та брат зі своєю сім’єю.


Читайте також: Наразі розміновано 65% правобережної Херсонщини — речник ОВА


Ігор Кондратюк у студії Громадського радіо

Сприйняття України та ЗСУ на тимчасово окупованих територіях

«Я доволі близько спілкуюся з 46-ю окремою аеромобільною бригадою Десантно-штурмових військ, де служить мій старший син. Першою їхньою операцією було звільнення правобережної Херсонщини, потім вони воювали в Бахмуті й Соледарі, а також під Кураховим. Коли ми з ними спілкувалися про Херсонщину, вони мені казали, що там, на правому березі, не було жодних питань, яку територію вони звільняють, і як до них ставиться народ».


Читайте також: Що зміцнює проукраїнську позицію людей на окупованій Луганщині


За словами Ігоря Кондратюка, й на Херсонщині були колаборанти, багатьом із яких зараз оголошують підозри. Водночас до початку повномасштабної війни в області жило близько мільйона людей. Якщо припустити, що один відсоток з них став на бік ворога, це приблизно 10 тис. людей, тобто незначна кількість, як для цілої області, каже продюсер. Скажімо, один відсоток голосів на виборах за умовну абсурдну політичну партію не матиме жодного значення.

«Я б не сказав, що на окупованих з 2014 року й пізніше територіях більшість людей — колаборанти. Але якби хтось захотів провести там чесний референдум, то це вже неможливо, оскільки з Донбасу, Криму, лівобережної Херсонщини виїхало дуже багато людей».

Життя на тимчасово окупованих територіях

Ігор Кондратюк розповідає, що уважно стежить за інформацією з окупованої частини Херсонщини. Люди, яким він довіряє, живуть у неволі, але знають, що колись повернуться в Україну, каже продюсер. За його словами, не всі могли виїхати, не всім було, до кого, дехто не принципово не хотів залишати свої оселі.

«Окупація — це те, в чому не можна звинувачувати людей, які в ній залишилися. Категорично. І якщо людина працює в цих умовах, теж потрібно розбиратися. Якщо людина — водій на масло- чи хлібзаводі, не можна стверджувати, що вона працює на окупанта. Керівники — інша справа».

Частина людей без вираженої позиції підтримали Росію вже після окупації. Ігор Кондратюк говорить, що для переважної більшості людей дійсно головним є комфорт і базові потреби, тоді як громадські й політичні питання залишаються другорядними.

«Перечитавши під час «перебудови» дуже багато української літератури, я відкрив для себе нову історію України, а не ту, якої мене вчили в Каланчацькій середній школі імені Крупської. Я був відмінником, усе чесно читав, але потім зрозумів, що мене обдурили й учили не тому, що насправді відбувалося. Тому мене важко переконати, що я хоч на один відсоток хотів би бути громадянином Росії».

Крім того, у багатьох окупованих населених пунктах Херсонщини вкрай складні умови життя: відсутність зв’язку, проблеми з електропостачанням. Регіон суттєво постраждав від підриву Каховської ГЕС.

«Коли відбувся підрив Каховської ГЕС, невідомо, скільки людей загинуло, змило водою, й, на жаль, уже навряд чи колись дізнаємося. Ніхто не знає напевне, скільки людей перебувало на тій частині лівого берега, що затопило».


Читайте також: Окупанти масово заманюють молодих хлопців з Херсонщини підписувати контракти з російською армією


Співпраця з Росією

Телеведучий розповідає, що після 2014 року його знайомі та колишні колеги з Росії вже не кликали працювати у РФ, оскільки знали про його проукраїнську позицію. Ігоря Кондратюка ще намагалися запросити провести якийсь «об’єднавчий» захід у Санкт-Петербурзі, але після його вимоги тримати на цьому заході українські прапори вже не контактували.

«У березні 2014-го я зрозумів, що в Росію не повернуся ніколи. Всі знали, що відтоді до мене безглуздо звертатися щодо співпраці з Росією. Відповідно, на всіх українських селебриті, які далі продовжували співпрацювати з РФ, я поставив великий хрест, адже вони не розуміли, що підігрували ворогу. Я не розумію, чому була така соціальна аморфність, чому багато українських селебриті виявилися амебами чи стали відвертими зрадниками й лишилися в Москві. Росія стала ворогом у той день, коли вона почала блокувати військові частини в Криму, крапка».

Валентина Троян та Ігор Кондратюк у студії Громадського радіо

Потенційна деокупація

Ігор Кондратюк вважає, що після гіпотетичного звільнення нині окупованих регіонів України приблизно половині тамтешніх мешканців буде байдуже щодо цих змін. Та частка населення, що підтримує РФ, ймовірно, виїде. Загалом же українська держава має запровадити свої правила та норми, так, як зараз діють, наприклад, обмеження на російську музику в публічних місцях, говорить продюсер.

«Ті люди, які втекли з правобережної Херсонщини, які раділи приходу росіяни та співпрацювали з ними, вони евакуювалися на схід, і все, їх немає. Вони продовжують жити, але не в українських реаліях. Якщо хтось не може жити без кремлівських мурів — будь ласка, «чємодан-вокзал-Росія».

Новини з тимчасово окупованих територій

  • Росія планує створити одномандатні округи в захоплених регіонах України, щоб легітимізувати свою окупацію. РФ хоче ввести нових депутатів з тимчасово окупованих українських регіонів до держдуми. Таку практику вже застосовували в Криму. Наразі йдеться про три округи на Донеччині, два на Луганщині та по одному в Запорізькій і Херсонській областях.
  • Мешканців тимчасово окупованих територій змушують до першого січня 2026 року поставити свої автомобілі на російський облік. З наступного року автомобілі з українськими номерами вважатимуться іноземними, а тому їх власникам доведеться сплачувати мито для вивозу та «легалізації» цього транспорту.
  • Росіяни планують відкрити щонайменше п’ять «молодіжних центрів» в окупованій частині Донеччини. Найбільший з них має з’явиться у Донецьку до кінця цього року — «Будинок молоді» з площею 12 тис. квадратних метрів. Окупанти хочуть облаштувати там інтерактивний музей «Росія — моя історія», а будівництвом опікується так званий «шеф-регіон» Москва.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі або дивіться на Youtube-каналі Громадського радіо


Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Не відрізняється від російської: як змінилася освіта в окупації після 2022

Не відрізняється від російської: як змінилася освіта в окупації після 2022

Штраф за неприбирання за собакою у два рази більший, ніж за побиття жінки — співзасновниця БО «Марш жінок»

Штраф за неприбирання за собакою у два рази більший, ніж за побиття жінки — співзасновниця БО «Марш жінок»

«Для мене зараз пріоритет номер один — цінність життя» — уповноважена президента з питань захисту прав військовослужбовців

«Для мене зараз пріоритет номер один — цінність життя» — уповноважена президента з питань захисту прав військовослужбовців