Зруйнована промисловість, нестача води та людей — Роман Власенко про окуповану Луганщину

Робота з Луганщиною сьогодні

Третього червня в Києві відбувся форум «Відновлення Луганщини: пріоритети, можливості, виклики» з нагоди 87-ї річниці утворення Луганської області. Зокрема, мова йшла про те, як українська влада цього регіону має позиціювати себе, зважаючи, що область майже повністю окупована, розповідає Роман Власенко. Основні напрямки роботи цих органів влади — допомога Силам оборони, забезпечення потреб людей, які виїхали з Луганщини в інші регіони України, та поступова підготовка до деокупації.

«Позиція нового очільника Луганщини — про те, що нас мають чути і на державному рівні, і на міжнародних майданчиках».

За словами голови Сіверськодонецької РДА, після початку повномасштабного вторгнення найбільше людей з Луганщини виїхало у Дніпропетровську та Київську області. За ними слідують Харківщина, Черкащина, Кіровоградщина.

Частина населення Луганщини також виїхала за кордон. Із цими людьми важливо підтримувати контакт, аби якомога більший відсоток їх повернувся в Україну, зважаючи на критичну ситуацію з демографією та на ринку праці, каже Роман Власенко.

«Наші соціологи та демографи кажуть, що, як правило, повертається 30% людей. Є обережний оптимізм, що з Україною буде трохи краще, але багато залежатиме від того, які будуть механізми й мотивувальні заходи повернення назад».

Читайте також: Що зміцнює проукраїнську позицію людей на окупованій Луганщині

Стан промисловості на Луганщині

У підконтрольному до 2022 року Україні Сіверськодонецькому районі розташовувалися одні з найбільших підприємств області. Після початку повномасштабного вторгнення в регіоні велися активні бойові дії, що призвели до руйнувань промислової інфраструктури, говорить Роман Власенко. За його словами, жодне з великих підприємств там наразі не працює. Окупанти мають певні наміри й домовленості щодо їх використання, але реальної роботи в цьому напрямку на сьогодні немає. НПЗ зараз використовується як база російської армії, говорить Роман Власенко. Частину обладнання ріжуть на брухт. У Попасній та Гірському майже не залишилося людей, шахти в регіоні затоплені.

«Скоріш за все, обладнання там вже вивезене, і, можливо, не на металобрухт, а як обладнання. Я думаю, що така доля спіткала 99% підприємств, які там були. Крім магазинів, таксі, автобусів і якогось малого бізнесу, зараз там нічого не працює».

Частина бізнесів із Луганщини відновили свою роботу в інших областях України, говорить Роман Власенко. Багато середніх підприємств із регіону наразі функціонують на Черкащині, Хмельниччині, Дніпропетровщині, Львівщині, Київщині.

«Мені подобається теза, що мільйонер — це не той, хто має мільйон, а той, хто здатен його заробити. Це стосується деяких яскравих представників бізнесу Луганщини, частина з яких уже не вперше відновлює свою роботу».

Умови життя на окупованій Луганщині

Наразі найскладніша гуманітарна ситуація в тих частинах Луганської області, де тривають чи донедавна тривали бойові дії. Це Сватівський, Сіверськодонецький райони, Кремінна, Білогорівка. Краща ситуація в Лисичанську, тоді як у сусідніх Новодружеську та Привіллі на сьогодні немає постачання води, газу, електроенергії.

«Так само Попасна, яка повністю знищена, й де у підвалах мешкає близько 200-300 людей, яким раз на тиждень привозять з Первомайська хліб.

Бачимо, що Сіверськодонецьк став вітриною відновлення з боку окупаційної адміністрації. Там якісь роботи відбуваються, меншими темпами — в Лисичанську та Рубіжному. Але все одно у людей є питання до якості й підходів у ремонті. Є факти, коли лишають відкриті дахи, мародерять, не платять місцевим робітникам».

Велика частина Луганщини без води. Це питання було й раніше, а зараз загострилося, після знищення водозабору в Білогорівці, говорить Роман Власенко. Крім того, складна в регіоні й демографічна ситуація, зокрема не вистачає чоловіків, молоді.

На Луганщину завозять дедалі більше росіян, каже голова Сіверськодонецької РДА. На його думку, це роблять, зокрема, для створення видимості потрібних окупантам настроїв під час виборів, референдумів та інших політичних процесів. Інша причина — нестача медиків, педагогів, водіїв, робітників.

Читайте також: Не відрізняється від російської: як змінилася освіта в окупації після 2022

На окупованій Луганщині активно працює російська пропаганда. Зокрема, вона спрямована на дітей і молодь — від перших днів у дитсадку аж до завершення університету. Також працюють з активістами, журналістами, педагогами, чиновниками, розповідає голова Сіверськодонецької РДА.

Новини з тимчасово окупованих територій

• На Луганщині окупаційна влада шукає карає людей, які допомагають обмінювати гривні з картки на рублі у готівці. Деяким мешканцям в окупованій області переказують на українські банківські картки кошти з підконтрольної Україні території. Тоді вони звертаються до «мінял», які приймають на картку гривні та видають рублі у готівці.
• Окупаційний сенатор Херсонщини Ігор Кастюкевич заявив проросійським медіа, що дітей з правобережної частини області депортували у 2022 році «задля безпеки». Про це він сказав, зокрема, в контексті перемовин у Стамбулі, на яких українська сторона вимагає повернути депортованих до Росії дітей.
• Колишній співробітник СБУ Василь Прозоров, який у 2017 році втік до РФ, розповідає про тимчасово окуповані території, зокрема русифікацію українських дітей. Він стверджує, що для цього процесу потрібно три-чотири роки. З «невиправними» працюватимуть поліція та спецслужби, говорить Прозоров.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі або дивіться на Youtube-каналі Громадського радіо

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: [email protected]