Фото: Кримська солідарність
«Кримська солідарність» оголосила, що припиняє свою роботу. Рух продовжував висвітлювати ситуацію на півострові в умовах російської окупації, цензури та репресій. Крім того, зазначає Ескендер Барієв, у діяльності руху брали участь юристи й інші громадяни, які намагалися допомагати людям, які зазнавали політичних переслідувань.
«Хтось більш релігійний, хтось більш світський, хтось більше за національною ознакою намагається позиціонувати себе, але вони всі об’єднувалися, тому що бачили ту загрозу або несправедливість, що відбуваються на тимчасово окупованих територіях», — говорить голова правління Кримськотатарського ресурсного центру.
Він розповідає, що частина членів та членкинь руху також зазнали переслідувань з боку окупаційної влади. Деяких громадянських журналістів ув’язнили, юристів — штрафували чи арештовували на декілька діб. В офісі адвокатів «Кримської солідарності» проводили обшуки, а самих співробітників намагалися позбавити ліцензій. Крім цього, силовики розганяли людей, які приходили до судів під час засідань щодо кримчан, які зазнали переслідувань, вивозили їх, чоловіків мобілізовували, розповідає Ескендер Барієв.
Тим не менш, на його переконання, учасники «Кримської солідарності» продовжать роботу поза рухом. Крім того, серед них багато рідних та близьких політв’язнів.
Росіяни оголошували журналістів «Кримської солідарності» «іноагентами», а нещодавно надала такий статус усьому рухові. Це зобов’язує людину чи організацію вказувати у своїх заявах чи публікаціях, що вона є «іноагентом». РФ використовує це як своєрідне клеймо та спосіб дискредитації.
«Мова про те, що свобода в роботі, правозахисній діяльності дедалі більше звужується. Ми навіть говоримо про те, що кожен крок, помилка або необережний шлях може одразу ж надати можливість окупантам відкрити кримінальну справу, заарештувати, дати великий термін. Тому «Кримська солідарність» ухвалила рішення зупинити свою діяльність», — говорить Ескендер Барієв.
Для посилення тиску окупанти також сформували список 137 людей, які брали участь у діяльності «Кримської солідарності». До нього внесли не лише активістів, журналістів, правозахисників чи юристів, але й багатьох простих, зокрема літніх, людей, зазначає Ескендер Барієв. Він пояснює, що у разі, якщо така людина скаже щось, що не сподобається росіянам, і не зазначить при цьому, що є «іноагентом», то окупанти зможуть це зафіксувати й відкрити проти людини кримінальну справу.
Нелояльних до окупантів людей часто звинувачують у шпигунстві, держзраді, співпраці з іноземними спецслужбами.
Уникнути покарання за такі обвинувачення складно. Серед іншого, надані державою адвокати можуть співпрацювати з ФСБ або закликати підзахисного йти на співпрацю, визнавати, що він вчинив інкриміновані правопорушення, навіть якщо це не так. Натомість юристи обіцяють, що таким чином людину швидше звільнять.
Після початку окупації Криму росіяни запровадили там своє законодавство й почали активно застосовувати юридичні інструменти, щоб переслідувати людей. Скажімо, в РФ визнали терористичною міжнародну релігійну організацію «Хізб ут-Тахрір» та почали судити її членів у Криму або й кримських татар, які не мають прямого стосунку до цієї організації. При цьому, «Хізб ут-Тахрір» легальна в Україні, інших країнах Європи та у США.
Також, як розповідає Ескендер Барієв, росіяни здійснювали атаки на сайт Кримськотатарського ресурсного центру та соцмережі його співробітників. Після цього окупаційні кримські та великі російські медіа писати, що нібито отримали інформацію про людей, з якими комунікував центр, і що за ними будуть здійснювати нагляд.
«Насправді ми з кіберполіцією це перевіряли, і в дійсності вони не отримали жодної інформації, тому що у нас є захисний механізм, за яким ми працюємо. Але ж це впливає на людей. Російські медіа намагаються на них вплинути й сказати, що не треба з ними (українськими організаціями) зв’язуватися, не треба надавати їм інформацію, інакше будуть проблеми», — каже член правління КРЦ.
Окупанти часто арештовують та утримують людей у статусі incommunicado — без оголошення їм обвинувачень та без можливості зв’язатися з рідними чи юристами, щоб отримати допомогу. За словами Ескендера Барієва, таку людину можуть катувати, щоб вона погодилася взяти на себе відповідальність за дії, яких вона не вчиняла.
Нещодавно Кримськотатарський ресурсний центр дізнався про СІЗО №2 у Сімферополі, де утримують таких людей. За словами голови правління центру, там для них виділено 20 камер. У СІЗО перебувають люди не лише з Криму, але й частково окупованих Запорізької та Херсонської областей.
«Їх виводять на прогулянку в окремий двір, їх не називають за іменами, вони не можуть голосно говорити у коридорах. Десь у цих камерах по чотири особи, по три, по дві. Ми вважаємо, що приблизно 56-60 людей зараз перебувають там», — говорить Ескендер Барієв.
Загалом же, за його словами, КРЦ вдалося виявити 99 людей, які були викрадені та перебувають у статусі incommunicado.
Якщо ж люди отримують вироки, їх етапують з окупованої території України до російських колоній та в’язниць. Часто вони розташовані далеко на сході чи півночі РФ, що, зокрема, робить значно складнішим доступ до цих місць для рідних політв’язнів. Тому «Кримська солідарність» та інші рухи іноді навіть збирали кошти для родичів засуджених, щоб вони могли дістатися місць розташування колоній та побачитися з близькими.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі