ЄСПЛ визнав незаконним вилучення землі у кримчан з боку окупаційної влади: що про це відомо

Як окупанти вилучали земелні ділянки мешканців Криму

Справа «Баженов та інші проти Росії та України», що розглянув ЄСПЛ, стосується земельних ділянок у Севастополі, які у 2009-2010 роках українська влада передала приватним власникам для облаштування дач. У 2015-2017 роках окупаційна влада через суди почала вилучати цю територію у людей. Як зазначає Сергій Заєць, тоді росіяни прагнули створити видимість, нібито діють законно, а тому намагалися послуговуватись українським законодавством. Так, суди стверджували, що раніше спірні ділянки належали до лісового фонду, й тому приватні власники не мали їх одержувати. При цьому, пояснює адвокат, вилучення землі у державну власність відбувалося вже на основі російського окупаційного законодавства.

«Тобто це був такий гібрид підстав, коли треба було підвести обґрунтування під заздалегідь визначений висновок чи рішення про вилучення цих земельних ділянок. Тому це навіть із юридичного погляду має доволі сумнівний вигляд, тим більше, у багатьох власників землі були рішення українських судів, де передача земельних ділянок у їхню власність оспорювалася ще за українським законодавством, і суди стали на бік власників», — говорить юрист.

Рішення ЄСПЛ та подальший розгляд

За словами Сергія Зайця, Європейський суд з прав людини вирішував не просто питання дотримання державою своїх зобов’язань, відповідно до Європейської конвенції з прав людини. Цього разу суд розглядав претензії до держави з боку і українських, і російських юристів.

«На щастя, суд став на бік українських юристів і не погодився з російськими, оскільки, якщо взяти за основу їхню позицію, це сприяло б закріпленню окупації. По суті, йшлося б про визнання за людьми, які приїхали на окуповану територію, права власності, зокрема, на земельні ділянки, і це б дуже сильно ускладнювало деокупацію і повернення українського контролю над територією українського півострову», — говорить адвокат.

За його словами, загалом ідеться про понад 200 випадків вилучення землі, і наразі ЄСПЛ розглянув скарги лише декількох заявників. Тож багато інших позовів ще очікують на розгляд і рішення. Як пояснює адвокат, люди, чиї заяви уже розглянув ЄСПЛ, перебувають у різних ситуаціях та представляють деякі типові сценарії у цій сфері. Зважаючи на це, Сергій Заєць припускає, що розгляд решти заяв триватиме значно швидше. ЄСПЛ уже має рішення щодо цієї категорії справ та зможе використовувати його як зразок у подальшому розгляді.

Разом із цим, наявне ЄСПЛ набуде чинності за три місяці, якщо російська сторона чи хтось із заявників не подасть клопотання про передачу справи до Великої палати суду.

Колізії, в яких розбирався ЄСПЛ

Юрист зауважує, що серед уже розглянутих заяв є доволі складні ситуації. Скажімо, в одному з випадків до суду звернулися одразу дві заявниці. Одна з них продала земельну ділянку, а інша купила її уже під час окупації та згідно з російським законодавством. Перша сторона заявляє, що земля належить їй відповідно до українського законодавства, а друга — що РФ вилучила у неї цю ділянку. Суд фактично постановив, що люди не могли користуватися окупацією та порушенням міжнародного права з боку РФ для того, щоб отримувати вигоду й набувати власність на півострові.

«Складніша ситуація з заявницею, яка продала земельну ділянку, відповідно до російського законодавства, і щодо її статусу Європейський суд залишив питання відкритим. Він дійшов висновку, що вона у такий спосіб відмовилася від права власності на землю і розглядав це питання лише в частині, де російські суди стягнули з неї кошти, отримані за продаж земельної ділянки, на користь іншої заявниці», — розповідає Сергій Заєць.

За його словами, таке рішення ЄСПЛ залишає певну невизначеність. З одного боку, воно встановлює, що перша заявниця відмовилася від права на землю, а з іншого — що друга заявниця такого права не набула. Адвокат зазначив, що суд залишив вирішення цих колізій Україні, яка після потенційної деокупації півострова має визначати, як оцінювати такі процедури зміни права власності під час окупації.

Разом із цим, рішення ЄСПЛ закріплює визнання факту, що РФ як держава-окупант вчиняє протиправні дії в Криму й нехтує міжнародним правом.

«Самі по собі дії російської влади не створюють юридичних наслідків, тобто право власності зберігається. Якщо брати заявника Борнюкова та вилучення земельних ділянок у нього, то суд чітко вказав, що це триваюча ситуація, й він залишається власником, попри будь-які дії російської влади», — пояснює юрист.

Фінансова компенсація для заявників

ЄСПЛ також визначив грошові компенсації заявникам, хоча, як зазначив Сергій Заєць, цей аспект не є ключовим у рішеннях суду. За його словами, Європейський суд передусім надає юридичну оцінку справі, тоді як визначені ним компенсації часто можуть бути відносно незначними й не задовольняти скаржників.

«Якщо ми говоримо про власність, суд не прагне досягти ринкової суми при призначенні компенсації. Але це лише частина.

Друга частина полягає у тому, що суд виходив з того, що як компенсація не може бути призначена вартість земельної ділянки, оскільки люди зберігають право власності на неї, хоч і не можуть нею користуватися», — пояснює юрист.

Крім того, наразі складно оцінити вартість спірних ділянок. Велика кількість заявників говорили про різну цінність території, що їм належала, тож суд не взяв на себе відповідальність вирішувати це питання.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі