Російський ядерний шантаж: окупація ЗАЕС, загроза радіаційній безпеці та інформаційні вкиди

Альона Нестеренко: Від початку повномасштабного вторгнення Росія вчинила 127 інцидентів, які загрожували ядерній і радіаційній безпеці України. Такі дані у квітні 2026 року оприлюднив аналітичний центр DiХi Group. Зокрема, зафіксовано 23 втрати зовнішнього електропостачання АЕС, 25 прямих ударів та обстрілів дронами, артилерією і ракетами по промислових майданчиках АЕС або в безпосередній близькості до них, 29 тимчасових знижень вихідної потужності АЕС через нестабільність енергосистеми внаслідок атак і два пошкодження системи радіаційного моніторингу та нового безпечного конфайнменту на майданчику ЧАЕС.

Як саме Росія шантажує ядеркою в інфопроторі, як вона це все позиціонує, які здійснює вкиди, які ключові наративи транслює, та на кого вони насамперед орієнтовані? Українців, іноземців або, можливо, навіть на внутрішню аудиторію, щоб розповісти росіянам про нібито «могутню державу», що «здатна стерти США» й інші країни «в радіоактивний попіл».

Олена Чуранова: От, власне, коли ти перераховувала усі ці зафіксовані факти атаки, і цю всю кількість загроз, яку Росія створювала, — і насправді Росія в першу чергу наближала цей світ до ядерної катастрофи, — то в інформаційному просторі, і це все факти, і, на жаль, саме Росія є тут причиною того, що ми щодня, по суті, живемо на такій пороховій бочці і загрозі повторення тієї ядерної катастрофи, яку вже, на жаль, наша країна переживала. Але в інфопросторі, звісно, російському інфопросторі, те, що вона намагається поширити і на українців, і на росіян, і на західну аудиторію, звісно, цього всього немає.

І навпаки, там іде протиставлення і заяви про те, що це «не Росія створює цю ядерну загрозу, а Україна».
І, звісно, всі ці факти атак вони заперечуються, і тут абсолютно різноманітні наративи поширюються, і що «Україна обстрілює ту саму Запорізьку АЕС», і що «Україна проводить якісь небезпечні експерименти в Чорнобилі і на різних інших АЕС», і що вони всі знаходяться, ті, які підконтрольні Україні, «в нестабільному поганому стані», і «це теж загрожує безпеці».

• Читайте також: Чорнобиль. Спогади живих людей

Знову ж таки, про АЕС дуже багато різноманітних вкидів. Про те, що там «ЗСУ перебивають останню лінію передачі електроенергії на АЕС», що там «готується якась диверсія» і так далі. А Росія показується як та країна, яка навпаки «прийшла врятувати Енергодар», «рятувати Запорізьку АЕС» і принести туди безпеку, начебто.

«Залякувати ядеркою — російська традиція»

Взагалі ядрний шантаж для Росії — це така дуже продавня, «ісконна», на жаль, традиція. Залякувати ядеркою. Про що і західна аудиторія прекрасно пам’ятає в часи Холодної війни, як це постійно велося. Насправді воно велося з обох сторон, але ще відтоді Росія навчилася активно цим залякувати і продовжує це робити і зараз.

Ми можемо згадати того самого Дмитра Мєдвєдєва, який просто постійно через свої телеграм-канали або на виступах по телебаченню заявляє, що «якщо що ми покажемо наші всі ядерні арсенали» і «ви не знаєте скільки всього у нас є».

І для чого це все відбувається? Звісно, з одного боку вони показують, що «це Україна підставляє весь світ під загрозу ядерної катастрофи». А, з іншого боку, як тільки вони бачать і на фронті ситуацію для себе не досить успішну, вони теж висувають цю ядерну карту і говорять про те, що «можуть завдати оцей останній вирішальний удар».

І залякувати Захід. І це теж відбувалося протягом повномасштабного вторгнення. Постійне підняття цієї ядерної карти для того, щоб вплинути, знову ж таки, на підтримку України. І це дійсно, ми бачимо, що це мало вплив, тому що в риториці західних лідерів ми чули про те, що «якщо ми будемо сприяти ескалації, будемо надавати більше танків, більше F-16, то ми призведемо до того, що Росія таки поведе киян на Щекавицю»* (мем, що створили кияни на ті постійних погроз з боку Росії — ред.)

Тому, на жаль, цей ядерний шантаж, він постійно діє і, на жаль, він таки впливає на рішення Заходу. І навіть нещодавно, практично на днях, був знову ж таки вкид про те, що Франція і Британія начебто збираються передати Україні ядерну зброю. І такі фейки постійно повторюються, хоча, звісно, це все не відповідає дійсності.

Коментар Миколи Комаровського, юриста Харківської правозахисної групи

Про те, які норми міжнародного права порушує Росія, вдаючись до ядерного шантажу та атак по українським АЕС

«Атаки РФ на атомні електростанції України слід розглядати в межах більш широкого і загального контексту. Злочині, які вчиняє Росія на території України, тут є декілька важливих аспектів.

Те, що вчиняє Росія, звичайно, має кваліфікуватись певним чином диференційно. Так, попередньо можна казати про, зокрема, воєнні злочини, і також це питання більш дискусійне, — як злочини проти людяності.

Харківська правозахисна група з самого початку війни веде фіксацію, документування вчинення воєнних злочинів, злочинів проти людяності, які вчиняються Росією. В Україні кожен охочий може також вільно зайти на сайт Коаліції правозахисних організацій «Трибунал для Путіна» і подивитись живу статистику також задокументованих злочинів, яка постійно, кожного дня, певну кількість годин, оновлюється.

Зокрема, окремою складовою такої фіксації, звичайно, є і документування обстрілів енергетичної інфраструктури, і обстрілів атомних електростанцій, зокрема.

Із точки зору міжнародної відповідальності і такого контексту більш загального, то існує так званий, додатковий протокол до Женевських конвенцій, перший додатковий протокол, який чітко встановлює, що, зокрема, ядерні установки, тобто атомні електростанції, вони є особливо захищеним об’єктом і вони захищаються окремо.

Проблема полягає в тому, що Росія в 2019 році, зокрема, повністю припинила свою діяльність в рамках цього додаткового протоколу. Однак це жодним чином не зменшує також відповідальність РФ, тому що в будь-якому разі удар по ядерним установкам універсально буде підпадати під категорію воєнного злочину, зокрема, за Римським статутом тощо.

Тому, звичайно, що такі дії є забороненими нормами міжнародного гуманітарного права.

Я би розглядав подібні удари по АЕС також у тому контексті, що наразі в Україні 50 і навіть вже після останньої, мабуть, більше відсотків електрогенерації здійснюють атомні електростанції. І, як ми бачимо, і це чітко можна зафіксувати, що коли ми говоримо про атомні електростанції, то ми говоримо не тільки про сам ядерний реактор, а також і про околиці.

Тобто, ідеться про певні лінії електропередач, розподільчі пункти, розташовані завжди поруч із атомними електростанціями. І вони й ставали об’єктом ударів РФ. Що, з одного боку, призводило до нестабільної роботи самих ядерних установок, тому що вони були змушені, відповідно, зменшувати потужність в терміновому порядку, що також становить небезпеку.

І, з іншого боку, це призводило до того, що було неможливо, коли були сильні морози, видавати потужність атомних електростанцій в мережу, і це призводило до надмірного страждання цивільного поселення, знов-таки, через погодні умови.

І ось саме в цьому контексті також можливо розглядати ті злочини, які вчиняє Росія щодо ударів по АЕС і околицях атомних електростанцій. Ну, і, звичайно, не можна оминути тему того, що Російська Федерація минулого року завдала удару по так званій Арці, новому конфайнменту, який накриває четвертий енергоблок на електростанції.

А, власне, також згадуваний мною раніше додатковий протокол до журналістських конвенцій містить сусідню норму, яка зобов’язує все ж таки піклуватися про захист природного середовища.

Під час проведення воєнних дій зрозуміло, що цей конфайнмент в Чорнобилі, він не мав взагалі жодного відношення до якихось, він не був в жодному чині пов’язаний з воєнними діями. Це суто терористичний удар і, звичайно, що він призводить до певного погіршення екологічної ситуації в Чорнобильській зоні. Тому що,  ми розуміємо, що те укриття, яке було побудовано за часів Радянського Союзу, (що знаходиться під новим конфайнментом, який Росія обстрілами вже пошкоджувала — ред.) воно має певний срок, який вже фактично вийшов.

Тому, власне, такі удари, вони, звичайно, ще потенційно становлять екологічну загрозу і також мають отримувати відповідну оцінку за норму міжнародного кримінального права…».

Слухайте випуск подкасту повністю у доданому аудіофайлі та дізнавайтеся ще більше!