Юлія Дукач: Зберігається тенденція щодо зменшення в інформаційному просторі Росії теми війни з Україною. Фактично, пропагандисти намагаються створювати картинку, в якій все в Росії та за її межами перебуває під контролем. Тому дуже важко пояснити, чому війна триває так довго – набагато довше, ніж три дні.

В російські медіа потрапляють новини тільки тоді, коли вони оптимістичні. Наприклад, нові розробки військової техніки, збільшення обсягів виробництва безпілотників, якісь здобутки на полі бою, успіхи російських ДРГ. Тобто, пропаганда нагадує, що триває війна для виправдання утисків, мобілізації чи якихось незручностей. Однак фокус уваги змістився на зовнішньополітичні події. Збройному конфлікту між Ізраїлем та ХАМАСом росіяни приділяють значно більше уваги.

Про що ще брехали росіяни з 27 листопада — 3 грудня 2023 року, читайте у новому випуску моніторингу Texty.org.ua російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.

Як виглядає війна Ізраїля та ХАМАСу в роспропаганді

Юлія Дукач: Насправді, коли росіяни говорять про якісь зовнішні політичні події, де РФ не є безпосередньою стороною, то в них включається режим «якісної журналістики». Вони намагаються зовнішню політичну повістку максимально висвітлювати як медіа світового рівня та вдавати, що їхня журналістика набагато правдивіша, ніж «замовні» американські чи британські видання. Більшість новин щодо цих подій висвітлюються більш-менш нейтрально.

Однак, коли відбулось звільнення росіянина з полону ХАМАСу, то пропагандисти хвалили безпосередньо самого Путіна, який, начебто, посприяв цьому. Вони перетворили звільнення заручника на ознаку мудрої політики РФ.

Читайте також: Навіщо Росії фейки про війну Ізраїлю проти ХАМАС: розбираємось з Оленою Чурановою

Про технології пропаганди

Юлія Дукач: Не можна недооцінювати свого ворога. З одного боку, в наш інфопростір потрапляє багато прикладів тупої пропаганди. Хоча методи, якими користується російська пропаганда, є часто менш помітними й доволі дієвими. Наприклад, створення розколів. Вони вміють підсилити різні сторони конфлікту, не бувши залученими до нього. Наприклад, про суперечності між Зеленським та Залужним роспропаганда починала говорити ще влітку 2022 року через всі свої джерела та псевдоекспертів.

Вже понад рік Росія майже припинила транслювати класичні наративи про «братські народи», а почала вкладатись в роздмухування внутрішніх українських конфліктів. Вони шукають реальні проблеми і їх гіперболізують. Успішною стала кампанія щодо дискредитації України на міжнародному просторі з точки зору корупції. Сьогодні будь-хто із зовні, хто не сильно знається на українській тематиці, на конференціях чи дискусіях завжди згадує цю тему.

Читайте також: «Зрадник Пашинян», «тиран Зеленський» та «втомлені американці»: про що брехали російські пропагандисти

Про тиск на ЛГБТ-спільноти в Росії

Вікторія Єрмолаєва: Верховний суд Росії визнав «екстремістською» та заборонив організацію «міжнародного громадського руху ЛГБТ». Суд ухвалив це рішення за позовом Міністра юстиції Росії. Про це повідомили російські пропагандисти. Що це означає?

Юлія Дукач: Це дійсно такий яскравий приклад, як працюють закони, а також що робить Верховний суд Росії. Це спроби довести, що Росія має власну ідеологію та цінності, на відміну від якихось установ так званого «колективного заходу».

Тут дійсно найбільш іронічним є те, що юридично не існує ось цього «міжнародного громадського руху ЛГБТ» в Росії. Відповідно незрозуміло, кого саме визнали екстремістською організацією. Але правозахисники вже б’ють на сполох. Це означає, що будь-яка організація, яка опікується представниками ЛГБТКІ-спільноти може бути під загрозою. Це дало можливість силовим структурам здійснювати прямий тиск.

В інформпросторі головний меседж був, що «ми не такі, як вони». Російські експерти казали, що таке рішення фактично «захищає російську цивілізацію від загибелі».

Таке абсурдне юридичне рішення є дійсно трагедією з точки зору захисту прав цієї спільноти. В Кремлі, наприклад, коментувати той судовий процес відмовились. Пєсков заявив, що в Адміністрації президента не слідкують за цією ситуацією, нічого сказати не можуть. З одного боку, ми бачимо роботу тоталітарної машини, яка все більше утискає та контролює спільноти. А з іншого боку, все ще є лідер, якого всі поважають та люблять, а він до цього, начебто, ніякого стосунку не має.

Читайте також: Інформаційна безпека для людей поважного віку: поради фактчекерки

Матеріали ГР: Чому люди ще вірять у фейки та як це виправити

Фейк зазвичай — це підроблена новина. Це не просто брехня, а неправда, яку видають за новину. Як його відрізнити від маніпуляції чи пропаганди пояснила у подкасті ГР Ольга Юркова, журналістка, медіатренерка та співзасновниця «StopFake».

Як пояснила журналістка, медіатренерка та співзасновниця «StopFake» ГР Ольга Юркова, віру у фейки пояснюють особливостями людської психології. Фейкові новини приваблюють людей своєю новизною. Фейки вирізняються у стрічці новин: провокують набагато більше емоцій. Відомо, що у людини спочатку включаються емоції, а вже потім — інтелект. Оскільки люди нині стали обережніше ставитися до інформації, фейки еволюціонують.

Як уберегтися від фейків читачам ГР радила Олена Чуранова. За її словами, для цього потрібно перевіряти усю інформацію. А найлегший спосіб не повестися на фейки, зазначила фактчекерка, — це влаштувати інформаційний чекап: перевірити ті джерела, які ви читаєте. І якщо вони поширюють щось сумнівне — просто прибирати їх зі свого простору. Споживайте перевірену інформацію з перевірених, авторитетних медіа.

Нагадаємо, що попри те, що джерелом отримання новин та інформації українці називають Telegram, 20-30% опитаних не пам’ятають назви жодного Telegram-каналу, на який підписані. Про це нещодавно повідомив виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький в ефірі Громадського радіо.

«По факту» — новий спільний проєкт ГР з Texty.org.ua та StopFake, виданнями, які знають хто і як намагається нас обманути

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту