facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Російській пропаганді допомагають ті, хто женуться за клікбейтами — фактчекерка

Інтерв'ю

Стає все важче відрізнити внутрішні маніпуляції в соцмережах від російських, розповідає на Громадському радіо керівниця відділу дослідження дезінформації в Texty.org.ua Юлія Дукач.

Російській пропаганді допомагають ті, хто женуться за клікбейтами — фактчекерка
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 7 хвилин

Гостя — кандидатка соціологічних наук, керівниця відділу дослідження дезінформації у Texty.org.ua Юлія Дукач.

Законопроєкт про мобілізацію у фейках

Юлія Дукач: Тема мобілізації — це топова тема російської пропаганди, оскільки те, що нам болить, активно ними розбурхується, збільшується у масштабах, гіперболізується і поширюється по всіх-всіх-всіх каналах. Тому, власне, навіть вчора, у процесі голосування, поки йшли обговорення всіх-всіх правок, стрічка була переповнена цією інформацією. І росіяни також активно адаптували свій контент під цю тему.

Вони адресували свої наративи на українських військових. І ми розуміємо, що, дійсно, їм дуже легко потрапити в ціль, тому що тема демобілізації болюча, вона для нас проблемна.

У нас є аккаунт, який налаштований так, що TikTok пропонує російський і проросійський контент. І я бачу, як багато відео з використанням реальних цитат. І заграванням з темою жалості, скорботи перед військовими, «наскільки ми перед ними винні». Дуже багато ось цих наративів про те, що: «Я не доживу до наступного року», «Поаплодуймо нашим ЗСУ. Вони помирають, їх немає яким замінити» тощо.

Тобто контент на межі між гордістю за наше ЗСУ до величезних втрат і російських наративів. І тут варто пам’ятати, що за останні два роки російська пропаганда дуже сильно змінилася в Україні. І стає все важче і важче відрізнити внутрішні маніпулятивні дискурси від реально російських впливів.

Скрін наданий Юлією Дукач

Читайте також: «Голосувати» можна було за українським паспортом, хоча отримати ліки — лише за російським»: фактчекерка про псевдовибори на ТОТ


У гонитві за переглядами

Юлія Дукач: Російській пропаганді допомагають ті, хто женуться за клікбейтами, використовують їх заради себе, заради переглядів. Якщо ми заходимо в стрічку українських новинних Telegram-агрегаторів, то ми бачимо там дуже багато тих тез і емоцій, які співпадають з російськими емоціями, які росіяни транслюють в Україні.

Ось ця злість через тисячі правок законопроєкту про мобілізацію про те, що питання демобілізації залишається невирішеним — вони, не приховуючись, хоч це «Труха», чи якийсь «Інсайдер», чи «Реальная война», починають ставити ось ці такі «матюкливі» смайлики, підштовхуючи свою аудиторію до вже готових рішень, готових емоцій.

Вам не треба для себе вирішувати, злитись, чи навпаки, підтримувати це. Вам просто дають готове рішення, що вам «треба обурюватись» діяльності Верховної Ради України.

Або коли публікують фото, що дуже мало депутатів у сесійній залі (і, власне, ці фотографії, ці тези можна було знайти й на нормальних українських медіа). Це дійсно важлива інформація. От тільки на відміну від провідних медіа, анонімні Telegram-канали приправляли це ще й емоційними висловами на кшталт: «Про який адекватний розгляд іде взагалі мова». Вони ж саме тому і популярні, що вони дають нам такий лайтовий контент. Не треба думати, як на це реагувати, нам одразу підказують, якими емоціям треба прореагувати.

Але, з іншого боку, ми розуміємо, що підбурення нас до емоцій робить нас більш вразливими й до російських тез, у тому числі. А тепер уявляємо собі, що ми вчора весь день обурювались цим законопроєктом про мобілізацію. Провідні медіа теж багато приділяли увагу, але вони приділяли увагу комплексно разом з контекстом. Тобто повноцінні публікації, а не по одному реченню у десятку, тридцятку постів на день.


Читайте також:«Усі фейки починаються з Telegram»: як РФ поширює дезу протягом 2 років повномасштабної війни


Про фейки на Telegram-каналі «Труха»

Юлія Дукач: Це питання ресурсів каналу. Коли ми кажемо про редакції, медіа, ми маємо на увазі, що це певна команда людей із кваліфікованих спеціалістів у своїй сфері. І зазвичай, якщо ми слідкуємо за якимось медіа, які якісні, прозорі, то ми можемо зайти на сайт, подивитись на команду та подивитись, хто є головними редакторами, випусковими редакторами. І, відповідно, зрозуміти професійний рівень тих людей які мають відповідати за якість інформації.

Коли ми кажемо про анонімні Telegram-канали, у нас у кращому випадку є якась одна людина, яка представляється власником цього каналу. Як у випадку з «Трухою», Максим Лавриненко каже, що він власник, головний адмін. І пожинає усі плоди одного з найпопулярніших українських інформаційних Telegram-каналів. Але ми не знаємо, як вони влаштовані, які їхні редакційні політики, які стандарти, як вони верифікують інформацію.

Фото з Instagram Максима Лавриненка

У світі Telegram-агрегаторів головне — це бути одним з перших. Хто перший опублікував якусь вау-інформацію, той забирає собі підписників, які цією інформацією зацікавились.

І тут якраз варто звернути увагу, що після публікації критики якості, як вони ведуть свою інформаційну стрічку (навіть після цієї нашої публікації, де ми зауважили, як вони пишуть апдейт в публікації з фейком, а ніхто ж не читає старі пости) «Труха» почала практикувати виправлення після: «а ні, ми помилились».

Станом на сьогодні ми вже почали звертати увагу, що у них там з’являється посилання на першоджерела. Ще пів року тому посилання на першоджерела були тільки, якщо це якийсь New York Times, чи Washington Post, чи Financial Times, тобто міжнародне медіа. На українські вони не посилались.  Буквально вчора перевірила і побачила, що там і на «Українську правду», і навіть на «Тексти» вони зробили посилання.

Але, знову ж таки,  за якимись технічними змінами суть залишається такою, що емоційна стрічка нікуди не ділася. І те, чим вони привабили своїх підписників, тим вони продовжують їх утримувати. Там регулярно з’являється якийсь «трешачок» про зґвалтування, вбивства, реклама закритих пабліків 18+, або абсолютно печерний сексизм.


Читайте також: Як росіяни за допомогою Булгакова доводять «нелегітимність влади в Україні»


Кейс фейку на каналі

Юлія Дукач:У лютому був кейс, коли вони опублікували новину, що «У Британії більш ніж половина чоловіків зазнали сексуальних домагань з боку жінок». І це насправді така дуже серйозна інформація, тобто вони посилаються на якесь дослідження. І потім додають у кінці: «І 99% хотіли би ще раз».

Скріни надані Юлією Дукач

Тобто вони починають загравати з темою насильства, заграють дуже негарно. І знаєте, що робить цей кейс моїм улюбленим? Вони посилаються на дослідження, яке було опубліковане на англомовному сайті, створеному росіянами. Якщо просто відкрити цей сайт, зайти на головну сторінку, то можна побачити новини про Державну Думу, новини з цитатами Пушиліна і дискредитацію ЗСУ, які «ударили по якомусь автобусу в Донецьку», і про що ми дізнаємось від ватажка «ДНР».

Тобто, треба просто зайти на сайт, щоб побачити, що це російський вкид, російський продукт, і що насправді статистика Великої Британії про насильство зовсім не така. А це якийсь вкид для дискредитації усього західного світу, створений росіянами, який «Труха» цілком серйозно, посилаючись на першоджерело у своїй публікації, популяризує.


Читайте також: Булгаков у шкільній програмі — питання національної ідентичності, цим має займатися СБУ — Агеєва


Нагадаємо, Telegram – нині найпопулярніша мережа. Медіаексперти кажуть, що ситуація подібна до тієї, яку мали у 2017 році з сайтами «Однокласники» та «ВКонтакте». Тому, ймовірно, доцільно було б розглянути досить жорсткі заходи, зокрема, блокування, розповів в етері Громадського радіо голова Комітету ВРУ з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. Адміністрації Telegram і Tik-Tok не йдуть на контакт з українською владою і не блокують відверто проросійські пропагандивні канали, зазначив він.

За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у вересні 2023 року, 44% українців та українок отримували інформацію з Telegram-каналів.

Як зазначив виконавчий директор проєкту «StopFake» Руслан Дейниченко, Telegram в Україні став також джерелом № 1 для поширення російської дезінформації та пропаганди. Руслан Дейниченко додав, що українські урядовці не намагаються обмежити це. За його словами, аудиторія Telegram в Україні — це мільйони людей, і вона наближується до телевізійної. Останні дослідження показують, що приблизно однакова кількість людей споживають і вважають головним джерелом новин для себе Telegram-канали та телебачення.

Як уберегтися від фейків читачам Громадського радіо радила Олена Чуранова. За її словами, для цього потрібно перевіряти усю інформацію. А найлегший спосіб не повестися на фейки, зазначила фактчекерка, — це влаштувати інформаційний чекап: перевірити ті джерела, які ви читаєте. І якщо вони поширюють щось сумнівне — просто прибирати їх зі свого простору. Споживайте перевірену інформацію з перевірених, авторитетних медіа.


«По факту» — спільний проєкт Громадського радіо з Texty.org.ua та StopFake, виданнями, які знають, хто і як намагається нас обманути.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

«Мого сина ніхто не бачив» — матір незаконно ув'язненого росіянами Миколи Щербини

«Мого сина ніхто не бачив» — матір незаконно ув'язненого росіянами Миколи Щербини

Як смерть президента Ірану вплине на співпрацю країни з РФ?

Як смерть президента Ірану вплине на співпрацю країни з РФ?

Коли влада монолітна, її ніщо не змінить — боєць полку Калиновського про Білорусь

Коли влада монолітна, її ніщо не змінить — боєць полку Калиновського про Білорусь