Катерина II. Художник Гюне, 1791 рік
У квітні 2014 року під час «Прямої лінії» Володимир Путін вперше заговорив про Новоросію, точніше — про її історичне коріння. Виступ Путіна вибудовувався на двох тезах: по-перше, Новоросія — це історична назва Сходу і Півдня України, з переважною більшістю етнічного російського населення; по-друге, ці території, як заявляє Путін, були незаконно передані більшовиками Українській РСР в 1920-х роках.
Оксана Популях, експертка фактчекерської організації StopFake розповідає, що поняття «Новоросія» увійшло в побут тільки з другої половини XVIII століття, і вживалося як «дублер» офіційної назви Новоросійської губернії.
«Губернію розформували. Тоді постійно проходили процеси формування, розформування. Так з’явилося Новоросійське і Бессарабське генерал-губернаторство. Слово «Новоросія» якраз вживалося на позначення Херсонської, Катеринославської, Таврійської, Бессарабської, Ставропольської губернії, Кубанської області та Області війська Донського. Цей термін не мав нічого етнічного забарвлення, як зараз хочуть йому приписувати російська пропаганда. Воно вживалося суто на позначення цієї території. Це була новоприєднана територія в Російській імперії».
Росіяни почали активно облаштовувати свій устрій на тих територіях. Так з’явилися нові адміністративно-територіальні утворення, назви яких прямо асоціювалося з поняттям «Новоросія»:
За словами фактчекерки, росіяни часто говорять, що сама назва «Новоросія» нібито походить від назви міста Новоросійськ. Насправді ж назва «Новоросія» не може походити від назви міста Новоросійськ (колишній Катеринослав, зараз — Дніпро).
«За наказом імператора Павла I Катеринослав був перейменований на Новоросійськ у 1796 році, а Новоросійська губернія була заснована на 32 роки раніше — у 1764 році. Назва «Новоросійськ» не прижилася, і в 1802 році місту повернули стару назву — Катеринослав. Також примітно, що центром першої Новоросійської губернії був Кременчук. Центром другої дійсно нетривалий час був саме Новоросійськ. Однак адміністрація Новоросійського генерал-губернаторства була перенесена в Миколаїв, а незабаром, з 1805 року — в Одесу. Катеринослав з 1802 по 1925 рік був адміністративним центром Катеринославської губернії».
Читайте також: Радянський Союз під час Другої світової так само був агресором — фактчекерка
Оксана Популях каже, що як не хотілося Путіну, поняття «Новоросія» не має ніякого національного сенсу. Це лише химерна назва території, що характеризує російську експансіоністську політику. Російська пропаганда активно використовує термін «Новоросія», аби легітимізувати їхню сучасну окупацію півдня України. Його активно почали використовувати з 2014 року.
«Цілком зрозуміло, чому у 2014 році Путін населяє «Новоросію» формату 2014 року українськими містами (Харків, Луганськ, Донецьк, Миколаїв, Херсон, Одеська область), проте насправді це не має нічого спільного з історією цих земель. Харків ніколи не входив до перелічених вище адміністративно-територіальних утворень, що асоціюються з поняттям Новоросія.
У 2014 році в Кремлі була ідея створення так званої «Республіки Новоросія», яка включатиме схід і південь України. Тому вони штучно туди повключали території, які насправді туди не входили ніколи».
Одним із центральних наративів Росії — «Україна — штучне утворення», «клаптикова держава», яка створення з купи клаптиків, які штучно між собою з’єднав Ленін.
«Вони говорять, що колись був край Новоросія. Туди прийшла Російська імперія, заселила його, створила міста. Тому вони думають, що можуть претендувати на південь України, бо це начебто колишня їхня територія. Після того, як Росія у 2022 році окупувала значну частину півдня, вони знову почали активно витягувати та використовувати ідею Новоросії.
Росіяни зараз активно використовують фразу «Донбас і Новоросія» як термін на позначення тимчасово окупованих українських територій півдня. Вони кажуть, що нібито там живуть якісь не такі українці, як в інших частинах України. Нібито це «етнічні росіяни, яких українізували» ».
Слухайте також: Як росіяни віками крадуть чужу історію
Якщо вернутися до історичних досліджень, стає зрозумілим, що з приходом Російської імперії на південь України там уже існували міста та жили люди. Росіяни не створювали там нічого. Це міф.
«Південь України активно розвивався. Там були великі логістичні морські центри, де активно йшла торгівля. Ці порти належали Османській імперії. Коли Російська імперія захопила ці території, вони почали активно заселяти їх іншими етносами: сербами, німцями, французами. Проте переважна більшість все-таки були українцями. Згідно з першим загальним переписом 1897 року, українська мова була найпоширенішою. нею говорило близько 42,2%. Російська мова була на другому місці — 27,9%. На третьому місці — татарська, 13,6%. У містах ситуація була іншою. Російська мова була на 1 місці».
Росія часто говорить, що вони на цих територіях побудували міста. Насправді ж ті міста були закладені на основі поселень, які там вже існували. На місті козацьких замітників, фортець тощо. Наприклад, Одеса. Є такий міф, що нібито її заснувала Катерина II.
«Перша писемна згадка про місто Хаджибей, яке було згодом перейменоване в Одесу, міститься в текстах польського історика Яна Длугоша. У 1415 році він, описуючи зустріч послів візантійського імператора та патріарха Константинопольського з польським королем Ягайлом, говорить про місто як про королівський порт, через який відбувається торгівля зерном. Це перша писемна згадка, яка нам говорить про те, що на цьому місці існувало місто. А за часи Катерини II його перейменували на Одесу. Про заснування нового міста Катериною мова не йде».
Читайте також: Переяславська рада та міфи навколо неї
«По факту» — спільний проєкт Громадського радіо з Texty.org.ua та StopFake, виданнями, які знають, хто і як намагається нас обманути.
Нагадаємо, за словами співзасновниці «StopFake» Ольги Юркової, віру у фейки пояснюють особливостями людської психології. Фейкові новини приваблюють людей своєю новизною. Фейки вирізняються у стрічці новин: провокують набагато більше емоцій. Відомо, що у людини спочатку включаються емоції, а вже потім — інтелект. Оскільки люди нині стали обережніше ставитися до інформації, фейки еволюціонують.
Як уберегтися від фейків читачам Громадського радіо радила Олена Чуранова. За її словами, для цього потрібно перевіряти усю інформацію. А найлегший спосіб не повестися на фейки, зазначила фактчекерка, — це влаштувати інформаційний чекап: перевірити ті джерела, які ви читаєте. І якщо вони поширюють щось сумнівне — просто прибирати їх зі свого простору. Споживайте перевірену інформацію з перевірених, авторитетних медіа.
Попри те, що джерелом отримання новин та інформації українці називають Telegram, 20-30% опитаних не пам’ятають назви жодного Telegram-каналу, на який підписані. Про це повідомив виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький в ефірі Громадського радіо.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі