Як росіяни поширювали дезінформацію про «причетність України» до замаху на Фіцо
Напад на прем’єра Словаччини Роберта Фіцо та «український слід» у цьому, фейки про Харківщину і як вони впливають на українців. Про це говоримо у подкасті «По факту: розкриваємо брехню на Громадському радіо».
Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
Гість — Сергій Міхальков, журналіст даних, аналітик Texty.org.ua.
Замах на Фіцо
Вікторія Єрмолаєва: 15 травня здійснено замах на Роберта Фіцо, прем’єра Словаччини. Нападника затримали. Він сказав, що не погоджується з політикою Фіцо. Росіяни одразу схопилися за цей привід. Як вони пов’язали це з Україною?
Сергій Міхальков: Я моніторив Telegram-канал одного пропагандиста. О 16:52 з’явився пост про те, що був скоєний замах на Фіцо. І одразу у цьому пості було вказано, що «винуваті українські неонацисти». Це був Telegram-канал відомого політтехнолога Сергія Маркова. Маргарита Симоньян також написала пост про те, що «винна Україна». Усі воєнкори теж давали цю брехню.
Тобто як тільки з’явилася інформація про замах, одразу почали звинувачувати Україну. Хоча журналісти Словаччини написали, що до нападу причетна організація, яка називається, здається, «Словацьке братство». Вона пов’язана з байкерами відомої пропутінської організації «Нічні вовки». Не можу стверджувати на 100%, що це так. Але така інформація є.
Сам нападник був політичним активістом, він підтримував проросійську партію Словаччини. Жодного відношення до України він не мав.
Одразу після замаху на Фіцо по Telegram-каналах російського інфополя почали розповсюджувати його заяви, вислови про те, що «якби не було Майдану, Путін би не напав», «Україну не варто брати до НАТО», «потрібні мирні переговори». Саме завдяки цим висловлюванням пропагандисти і взялися за те, що був скоєний замах на «друга Росії». Це начебто «вигідно Україні». Потім приєдналася версія, що це «вигідно спецслужбам Заходу».
Навіть коли стало відомо, що нападник на Фіцо мав політичні мотиви, а Україна до цього не причетна, Марков продовжував розповсюджувати «українську версію». Лише о 20:50 він визнав, що нападник не був українським неонацистом. Але все одно написав, що у цьому випадку є «запах України».
Жахливий напад на Прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо.
Рішуче засуджуємо цей акт насильства проти очільника уряду нашої сусідньої держави-партнера. Слід зробити все можливе, щоб насильство не стало нормою в жодній країні, у жодній формі та в жодній сфері.
Щиро сподіваємося…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 15, 2024
Читайте також: Прем’єра Словаччини Фіцо прооперували після замаху, віцепрем’єр каже, що він виживе
Ситуація на Харківщині
Вікторія Єрмолаєва: З посиленням своїх наступів на різних ділянках фронту росіяни запустили активну інформаційну кампанію. Зокрема про Харківщину. Що нового вигадали росіяни?
Сергій Міхальков: Росіяни захопилися за тему фортифікаційних споруд. Чи будувала їх Україна, чи ні. Якщо ні, то «це корупція» тощо.
Також зараз дуже багато розповсюджується інформації про біженців. Російські пропагандисти розганяють кампанію про те, що «біженці з Харківської області обирають Росію». Начебто на кордоні з’являється черга. «Мешканці Харківщини ідуть до Росії». Це нібито символізує те, що вони «знаходилися в полоні в Україні, а тепер обирають життя в РФ». Паралельно запускається кампанія про те, «наскільки добре жити в Росії. Українські біженці отримають вигоди, якщо перемістяться на їхні території».
Головний наратив Росії — «ми повертаємо своє і своїх».
Росіяни говорять, що ця операція «по визволенню» — це те, що обіцяв Путін. Минулого року він говорив про створення санітарної зони. Ніхто не знає, що це. Але от нібито зараз це втілюється у життя.
Меседжі про розкол України — це повтори кампаній, які були запущені ще у 2014 році, коли Росія зайшла на Донбас. Зараз вони говорять, що українці з західної України не хочуть приймати тих, хто тікає з Харківщини. Ситуація повторюється.
Вікторія Єрмолаєва: Чи працює російська пропаганда на українців?
Сергій Міхальков: Не скажу, що вона має великий успіх. Але десь дійсно працює. Людина, яка володіє інструментами роботи з інформацією та має певний рівень критичного мислення, звичайно на фейки та пропаганду реагує спокійніше. Зазнають впливу ті, хто менше цікавиться інформацією.
Читайте також: «ТЦК грабують магазини»: фейки росіян про ситуацію на Харківщині
Більше про замах на Фіцо
15 травня після засідання уряду у прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо стріляли. Його госпіталізували та прооперували.
Через загрозу життю його гелікоптером транспортували до лікарні в місті Банська Бистриця, бо до Братислави було задалеко. Офіційно правоохоронці не називали імені підозрюваного, але медіа пишуть, що стріляв 71-річний письменник Юрай Цінтула. Також у мережі з’явилося відео, де нібито Цінтула зізнається у нападі на прем’єр-міністра.
Президент України Володимир Зеленський відреагував на напад на Фіцо:
«Рішуче засуджуємо цей акт насильства проти очільника уряду нашої сусідньої держави-партнера. Слід зробити все можливе, щоб насильство не стало нормою в жодній країні, у жодній формі та в жодній сфері. Щиро сподіваємося на швидке одужання Роберта Фіцо й висловлюємо свою підтримку народу Словаччини».
Нагадаємо, свого часу Фіцо заявляв, що «Крим і Донбас назавжди залишаться у складі Росії». Також він вважає, що «Москва переможе у російсько-українській війні». Крім того, він говорив, що окупованим Росією територіям потрібно запропонувати особливий статус, а згодом провести референдум щодо їхнього майбутнього.
До другої річниці вторгнення російської армії в Україну, 24 лютого 2024 року, Фіцо заявляв, що військове вторгнення в Україну з боку РФ полягає в тому, щоб «ввести Росію в оману, що НАТО не розширюватиметься далі на схід».
«По факту» — спільний проєкт Громадського радіо з Texty.org.ua та StopFake, виданнями, які знають, хто і як намагається нас обманути.
Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту