Джазові експерименти і концерт на вірші Шевченка — «Тельнюк: Сестри» у студії Громадського радіо
Чому люди замість того, щоб насолоджуватися успіхом, кидаються в експерименти і думають про душу?
Гості студії — музики Галя і Леся Тельнюк та їхній продюсер Олег Репецький. Тут попередня поява «Тельнюк: Сестри» у студії Громадського радіо.
25 серпня о 20 у Національному заповіднику «Києво-Печерська Лавра» концерт сестер Тельнюк на вірші Тараса Шевченка. А сьогодні в програмі інші їхні пісні з проєкту «Тельнюк In Jazz».
Галя Тельнюк: Взагалі в цьому проєкті ми вирішили використати всі наші пісні, які довго пролежали в шухляді. Пісні з різних альбомів, які рідко виконувалися. Або пісні, які ми просто любимо, які надаються до цього нового формату. На дворі був карантин, в душах людей було сумно. І ми хотіли зробити щось зовсім нове, те, чого «Тельнюк: Сестри» ніколи не робили. Ми співали в дуже багатьох форматах: звучали з симфонічними оркестрами, і з камерними, і з тріо віолончелістів, і з рок-гуртами, і акустично. Спробували абсолютно всі форми, які тільки можливі. Не було тільки джазу. Був один експеримент у Литві колись з джазовим музикантом, дуже знаменитим. Це був «Кленовий листочок»…
Леся Тельнюк: Джазові музиканти — це люди, які завжди готові до імпровізації. Хоча вони грають своїми певними джазовими стандартами, але вони завжди готові від них відходити, рухатися в нових напрямках. Залежно від того, наскільки відкритий музикант і наскільки дозволяє його підготовка.
Олег Репецький: Минулий рік під час локдауну ми зробили кілька онлайн-концертів. І подумали про те, що треба вибрати з нашого репертуару ті твори, які вдавалися до імпровізаційності, медитативності, джазового трактування. Насправді це не є джаз в чистому вигляді. (Бо джаз — це абсолютна воля, імпровізаційність, великий фрагмент розвитку). А тут все-таки Леся і Галя співали те, що і співали. Мелодія сама не змінилася, змінилося трактування джазовим музикантом: гармонія, ритмічна структура… Це був експеримент для «Сестер», це було непросто. Треба було перебудуватися. Ми навіть на Youtube зробили з особливим світлом, домашньою атмосферою. Нам видається, що це вдалося.
Це тріо під керуванням Усеїна Бекірова дуже вдале. Це не було штучно. Ми дали йому ці твори. Він посидів кілька тижнів, подумав, приніс. Ми відразу почули, що це правильно, що це щось нове. Думка в музиці, етнічний досвід — в нього дуже цікаві.
Отже, слухаємо:
- «Кленовий листочок», «Жовта кульбаба. Гарлем», «Фламінго», «Люди самотні» — з альбому «Тельнюк In Jazz», надіслано на е-адресу [email protected].
- «Лілеї» — цей запис дуету «Тельнюк: Сестри» продовжує низку творів про війну, цього разу йдеться про жінок на війні, надіслано на е-адресу [email protected].
- «Ozen ici tuzemlik» — KET і Аліє (кримськотатарською мовою, тут розмова з Аліє Хаджабадіновою і більше її музики).
- «Світ залишається світом» — формація NOVA OPERA (фрагмент phd-опери «Про що мовчить Заратустра, надіслано на е-адресу [email protected], тут докладніше про оперу).
- «То ня дудка» — гурт «Крамбамбуля» (Мінськ, білоруською мовою, назва означає «То не дудка»).
Звукорежисер запису і монтажу Ігор Онисенко.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS