facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Закарпатські гурти «Рокаш» і «Анця»: нове звучання та «русинська бесіда»

Інтерв'ю

До Андрія Куликова завітали учасниці та учасники двох цілком відмінних один від одного гуртів з Закарпаття: «Анця» та «Рокаш».

Закарпатські гурти «Рокаш» і «Анця»: нове звучання та «русинська бесіда»
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Ведемо мову про зміни у творчості обох гуртів, слухаємо нові записи, відкриваємо для себе «русинську бесіду» і додаємо до цього традиційні для програми «Пора року» рубрики.

Гості — учасниці гурту «Анця» Ірина Янцо, Маріанна Окс, Адріана Борисова; соліст і композитор гурту «Рокаш», а також композитор «Анці» Віктор Янцо; бас-гітарист гурту «Рокаш» Олег Олексин.

Ірина Янцо: Пісню «Дримба» ми записали в період найжорсткішого безконцертя, в депресії, ми вклали в неї дуже багато енергії, сублімували її на запис. Коли ми почули результат — він переконав усіх учасників колективу (ми називаємо наш великий колектив «Роканцяш», тому що хлопці з гурту «Рокаш» виступають саундпродюсерами для колективу «Анця»), і розіслали цю пісню на багато різних конкурсів. І у деяких ця пісня добре себе проявила, а в одному — «Українська пісня» — ще й перемогла. І для нас це було дуже великим дофаміновим моментом, ми були дуже раді, отримали велике натхнення завдяки цій перемозі.

Віктор Янцо: Хлопці з гурту «Рокаш», Олег Олексин та Володимир Ульянов грали разом з дівчатами на конкурсі. Я, як автор цієї композиції, слухав це з глядацької сторони. Мені подобається, що гурт «Анця» отримав нове звучання. Пісня «Дримба» є переломною для гурту «Анця». Якщо послухати попередні пісні, і цю пісню, то нарешті «Анця» знайшла свій почерк, звучання.

Слухаємо: 

«Дримба», «Бомба» — гурт «Анця» (Мукачево, записи надійшли на е-адресу [email protected], тут перша поява «Анці» у студії Громадського радіо).

«Танці» — гурт «Анця» (переспів пісні гурту «ВВ», текст «русинською бесідою» — Василя Шандра, запис увійшов до альбому-пошанування на 35-річчя «ВВ»).

«Пий до дна, жий до ста», «Веду молоду», «Бо вже весна» — гурт «Рокаш» (Мукачево, записи надійшли на е-адресу [email protected], тут розмова з ватагом гурту Віктором Янцо(м) про міфологізацію Закарпаття).

«Край ты мой, край» — Лявон Вольський і Кася Камоцька (Мінськ, білоруською мовою, назва означає «Краю ти мій, краю», в основу музичного супроводу покладено мелодію андського фольклору «Летить кондор» («El condor pasa»)).

«1944» — Maruv і Aliye (Київ, кримськотатарською і англійською мовами, переспів твору Джамали, тут розмова з Аліє Хаджабадіновою і більше музики у її виконанні).

«Я не знаю» — гурт «Napruga» (Кривий Ріг, запис надійшов на е-адресу [email protected], тут  і тут можна почути пісню-дебют гурту «Napruga» у програмі «Пора року»).

«Oj pid hajom» — гурт «Dynamix» (Пряшів/Прешов, українська народна пісня «русинською бесідою», тут  і тут  можна послухати інші пісні у виконанні гурту «Dynamix»).

Звукорежисерка монтажу Юлія Соганчі.
Звукорежисер прямого етеру Дмитро Сміян.

ОвваФото—«Ґенеза»: народні пісні з металом у голосі | Громадське радіоТепер підтримати незвичну українську музику на радіо можна на нашому Patreon!


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Ордер МКС на арешт Нетаньягу: різниця з Путіним та нагадування для України

Ордер МКС на арешт Нетаньягу: різниця з Путіним та нагадування для України

«Чорна п’ятниця» — це тільки початок знижок — маркетологиня

«Чорна п’ятниця» — це тільки початок знижок — маркетологиня

Люди, які слухали «Разом нас багато», зараз на «нулі» — лідер гурту «Ґринджоли»

Люди, які слухали «Разом нас багато», зараз на «нулі» — лідер гурту «Ґринджоли»

На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич

На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич