«Інкасатори підняли мене з візком, бо заважав проїхати по тротуару», — житель Кременчука

Костятнин Кууск мешкає у Кременчуці, а містом пересувається на інвалідному візку. Проте 17 серпня, коли він чекав автобус на зупинці, візок зламали інкасатори, які заїхали на тротуар.

«Заїжджала інкасаторська машина прямо через зупинку, на якій я з сім’єю чекав автобус. Почали кричати мені, щоб я прибирався з дороги. На що я відповів, що це не дорога, а пішохідна зона і поїду тільки тоді, як сяду в автобус».

Більш того, на переконання Костянтина, того дня його привселюдно принизили, піднявши разом з візком, в результаті чого той зламався.

«Водій, як тільки почув мою відповідь, зачинив двері. Тоді з машини висунувся інкасатор, який був одягнений у цивільний одяг, що не притаманно для цієї професії, почав на мене сваритися, використовуючи нецензурну лексику. Він просто мене принижував. Після чого відкрив двері, вибіг з машини, взяв за задні ручки мого інвалідного візка і підняв задні колеса для того, щоб я не міг пручатися. За якусь мить він вже тягнув мене на передніх колесах по тротуару, через що інвалідний візок зламався».

Костянтин наголосив, що зупинка громадського транспорту — це не єдиний шлях до банку, проте на інкасаторів цей аргумент жодного враження не справив.

«Виходить, що від громадської зупинки до банка 75 метрів, які інкасатори проїхали на своїй автівці. Я їм говорив про можливий варіант: заїхати через двір будинку, де є під’їзд до банку. Проте вони не збиралися йти на якісь компроміси».

Кууск викликав поліцію, яка прийняла від нього заяву. Речниця управління Анна Васенко підтвердила цей факт

«У нього вже декілька заяв у поліції. Він дуже активний у плані того, що відстоює права візочників. На сьогодні по цим фактам проводиться перевірка у першому відділенні Нацполіції міста Кременчука. На місце інциденту виїжджали патрульні. Кримінального провадження не відкрито. Тут є ознаки адміністративного правопорушення».

А от подати позов до суду Костянтинові не вдалося – адже у будівлі відсутні пандуси. Не зміг він поскаржитися і до самого банку, який раптом визнали банкрутом. Тож надій на оплату ремонту візка наразі майже жодних.

«5 років тому, для того, щоб придбати візок, я брав кредит, він зроблений не в Україні. На жаль, у нас зазвичай інвалідні візки роблять для реабілітації, а не для довгого користування. Ремонтував візок за власні кошти. Замовляв оригінальні деталі у Німеччині. За все я заплатив 120 доларів».

Дії інкасаторів є наслідком спотвореної уяви суспільства про життя маломобільних груп, вважає Юлія Ресенчук, президентка благодійного фонду «АІК», який допомагає людям з інвалідністю.

«Це порушення особистого простору людини та його прав. До нього віднеслися з неповагою. Це можна оцінювати тільки негативно. Так не має бути. Як на мене, все це наслідки неправильного відношення до людей з інвалідністю.  Я би радила потерпілому звернутися листом до Уповноваженого  Президента по правам людей з інвалідністю Валерія Сушкевича та, звісно, оприлюднювати такі факти та надавати їм розголосу».

Катерина Кадер для «Громадського радіо». Слухайте. Думайте.