Чи альтруїстичніші ми за мавп? Відповіді в «Моралі без релігії» Франса де Вааля

Для багатьох людей релігія та мораль є саме тою перепоною, що не дозволяє їм вчиняти жахливі речі й вподобатися до тваринної жорстокості й егоїзму. Чи принаймні вони переконані, що це саме так. Культура – це те, що відділяє нас від тваринної природи, але чи є тваринна природа такою однозначно жорстокою? Науковець Франс де Вааль у книзі «Мораль без релігії. В пошуках людського у приматів» розповідає про те, що у тваринному світі не все так просто.

Ця книжка не намагається спростовувати релігійні постулати. Як пише сам Франс де Вааль, переконувати вірян у тому, що бога нема, марна й безглузда справа, яка нікого не залишає у виграші. А от пояснити, що альтруїзм і емпатія в нас не від божественного походження, а від природи, науковець може.

У цій книзі ви знайдете приклади альтруїзму та ніжності серед тварин. Де Вааль описує, як одна мавпа піклувалася про іншу, підстилаючи їм тирсу під голову, оскільки та була хвора й не могла потурбуватись про себе сама. Або те, як пришвидшується серцебиття тварин, коли з їхніми парами відбувається щось болісне. І такі приклади любові та ніжності серед тварин у цій книзі численні.

Тож тваринами керують не лише жорстокі закони джунглів, а й любов та емпатія. А ще звісно, науковець розкаже нам, що саме в нашому мозку відповідає за ці почуття.

До речі, таких виявів турботи не знайдеш серед черепах чи метеликів. Звісно, вони теж турбуються про своє потомство і у свій спосіб люблять своїх ближніх. Але це вже зовсім інша історія.

А про те, які ще докази існують на підтвердження того, що люди за відсутності строгих моральних приписів і релігійних заповідей все одно турбуватимуться одне про одне – читайте в бестселері Франс де Вааля «Мораль без релігії. В пошуках людського у приматів», яку переклали у видавництві «Клуб сімейного дозвілля».