Чернігів – місто, яке варте вашої уваги!

Славне історичне місто Чернігів! Вперше він згадується в літописі ще 907 року. Хоча Чернігів і невелике місто, але його точно можна назвати перлиною української культури. Чим він привабливий у ХХІ сторіччі? В Чернігові побувала Ірина Кондратенко, і підготувала для вас цікавий путівник.

Ведучі

Ірина Кондратенко

Чернігів – місто, яке варте вашої уваги!
https://static.hromadske.radio/2019/01/PUTIVNYK-CHERNIGIV.mp3
https://static.hromadske.radio/2019/01/PUTIVNYK-CHERNIGIV.mp3
Чернігів – місто, яке варте вашої уваги!
0:00
/
0:00

Сьогодні хочу помандрувати з вами на північ, в Чернігів. Чому саме це місто? Просто люблю його, а ще там живе бабуся, завдяки якій я буваю в цьому місті недостатньо часто, але все ж буваю. І щоразу я насолоджуюсь тамтешніми будиночками з різними віконницями, розливом Десни на під’їзді до міста і тишею. Хоча ні, ще там є мережа магазинів, в яких продаються найсмачніші пиріжки, от тими пиріжками я також насолоджуюсь із задоволенням.

Як зі столиці дістатися Чернігова?

Мій перший раз в Чернігові був романтичний — чоловік привіз знайомити з бабусею та дідусем. Їхали ми тоді маршруткою з Києва, від станції метро Лісова, там їх ціла купа, виїжджають кожні 30 хвилин і їдуть  близько двох годин. Тоді вартість була копійчана, а сьогодні 120 гривень на людину. Є ще й інший варіант – потяг, але розклад в рази менш зручний, плацкарт коштує ті ж 120 грн, а час в дорозі 3 години 27 хвилин. Але якщо раптом захочеться альтернативи, то от вона. А от якщо захочеться пригод, то стопте автівку на трасі Київ-Чернігів.

У перший мій візит місто  видалось мені дуже затишним, а ще чистим. Там хотілось лишитись і просто вечорами ходити вуличками, заходити в парк і кататись на атракціонах радянських часів в міському саду. О, там є дивовижна штука — електричні стовпи в центрі міста замотані в зелену повзучу рослину і виглядає це дивовижно, особливо восени.

У Чернігові можна зупинитись в готелі, їх там на будь-який смак і гаманець. До того ж ніхто не відміняв оренду квартир.

Дуже смачна їжа в Ресторані «Хряк». Окремо наголошу, що це виключно власний досвід і зовсім вже не реклама. У цьому ресторані пораджу їсти м’ясо.

А на перекуси – ідеальні пиріжки з супермаркету «Союз». Хоча я впевнена, якщо ви будете проходити повз цей магазин, то 100% відчуєте привабливий запах випічки і не зможете не зазирнути. Там я не стримуюсь, наїдаюсь пиріжками до наступного приїзду.

Але все це побутові дрібниці, в Чернігові купа значущих і дуже крутих місць.

Катерининська церква першою зустрічає всіх гостей Чернігова.

Катерининська церква

Як тільки ваше авто, маршрутка або ноги наближають вас до в’їзду в місто – дивіться навкруги. Десна тут широченна з острівцями і заводями. Влітку можна побачити рибалок і відпочивальників. Та й взимку рибалок-екстремалів вистачає. Завжди дивуюсь, чого ото там сидіти в тому холоді.

Їдемо далі, просто на в’їзді в місто вас зустрічає Катерининська церква, вона з’являться  просто перед очима всіх, хто рухається в місто. Але, скажу чесно, всередині нічого особливого: тихо, мирно, затишно і все — більше нічого не пригадаю. Хоча я вже точно не можу бути експертом в такому питанні. Я не дуже віруюча людина, але обожнюю заходити в церкви і розглядати деталі. Зізнаюсь, після того як побувала в 48 країнах світу, я вже збилась з підрахунку, у скількох храмах побувала.

Козелецький собор

Козелецький собор

І, певно, саме зараз я трохи відхилюсь від розповіді про Чернігів і розповім про Козелецький собор. Містечко Козелець знаходиться на трасі Київ-Чернігів, десь посередині між двома пунктами. Так ось, він мене дійсно вразив. Там дивовижний іконостас: дерев’яний, різний. На думку деяких істориків, він був зроблений в Італії і призначався для петербурзького собору Смольного монастиря. Однак після виготовлення з’ясувалося, що він великий для Смольного, тож, за велінням імператриці, був переданий у дар Козелецькому храму. Висота іконостасу — двадцять сім метрів. Будете їхати повз – не проминайте, зайдіть і помилуйтесь цим шедевром.

Чернігівський вал

Чернігівський вал

Якщо у мешканця Чернігова запитати, що подивитись в місті і куди піти прогулятись, то 99% відповідей будуть – на вал (хоча правильно українською говорити дитинець). За фактом — це просто парк, чудове місце для відпочинку. Там є 12 гармат, біля яких місцеві, за легендою, призначають побачення. Не перевіряла, чи це дійсно так. А от те, що з парку відкривається чудовий вид на Десну і Катерининську церкву – от це вже перевірений факт. Чернігівський детинець — це такий собі привіт з часів Київської Русі, саме на цій території і було колись місто. Спасо-Преображенському собору, який знаходиться на території детинця, більше 1000 років. А ще, це саме той храм, який можна побачити на етикетках чернігівського пива.

Привабити туристів у Чернігів або як працює каучсерфінг.

Знову зроблю відступ і розповім одну штукенцію. Є такий ресурс Каучсерфінг. Це сайт, де іноземці запрошують безкоштовно туристів заночувати на своєму дивані. Але це не просто ресурс для економії на готелях, а ще й можливість поспілкуватись з місцевими, відчути настрої, дізнатись, чим вони живуть, пригоститись місцевою їжею, або приготувати щось своє і пригостити господарів помешкання. Зізнаюсь, завдяки цьому ресурсу у мене є друзі у всій Європі і це дуже приємно — отримати новорічну листівку з Голландського Харлему, Іспанської Малаги чи Лондону. Так от, останній раз у мене в гостях була пара з Амстердаму, дуже допитливі поціновувачі історії. У них не було часу їхати кудись далеко і тому я порадили подивитись саме Чернігів – враження були дивовижні. Їх неможливо було зупинити, вони все говорили про детинець, про церкви, про Десну, про усміхнених і життєрадісних людей, а також про смачну їжу. Місто їх вразило!

Міст Червоних ліхтарів.

Міст Червоних ліхтарів

Центральна площа Чернігова — нічого особливого. ЇЇ назва Красна площа, саме Красна, а не червона. А недалеко є красний міст. Колись у нього були червоні перила, але сьогодні фарба облізла, натомість в червоний колір пофарбували ліхтарі. Тепер в Чернігові є міст Червоних ліхтарів, ввечері виглядає дуже мило. Пошепки скажу, ну раптом ви провели аналогію з червоними ліхтарями в Амстердамі, що в Чернігові, принаймні на цьому місці, немає представниць найдревнішої професії.

Троїцький собор.

Троїцький собор

А хочете себе відчути пташкою, ну або квадрокоптером? Тоді вам в Троїцький собор. Він стоїть на пагорбі, навкруги приємна облаштована територія, але родзинка – дзвіниця! 150 сходинок вгору і ви можете дивитись на місто з висоти пташиного польоту. А ще говорять, що сонячного дня з цієї дзвіниці можна побачити відблиск Козелецького собору, а на світанку, коли повітря кришталево чисте, можна ще й дзвіницю Київської лаври побачити. Я от не бачила, але так говорять.

Антонієві печери.

Антонієві печери

Не далеко на території Троїцько-Іллінського монастиря є печерний комплекс — Антонієві печери. Мешканці Чернігова говорять, що це дивовижне місце сили. Я от не дуже в таке вірю, зізнаюсь вам, але те, що ці печери вражають набагато сильніше, ніж лаврські – факт. Якщо приїхати у будні, то є висока ймовірність, що ви в печерах будете самі і зможете відчути всю палітру емоцій від замкненого простору, від відчуття, що перенісся кудись в попередні століття, що заблукав, що знайшовся, що знову заблукав, а також, що за тобою постійно хтось слідкує. Всього комплекс печер – це 350 метрів переходів, підземних місточків і галерей. Там копійчаний вхід, щось типу 25 гривень на людину. Ми екскурсію не брали, я люблю потім просто сама почитати важливу мені інформацію, а також, мені зайві люди заважають відчути місце. Але й екскурсія там зовсім недорога – 50 гривень. Антонієві печери потрібно побачити на власні очі!

 

Якщо вже почати мріяти про весну, то їдьте в Чернігів тоді, коли квітнуть тюльпани. Саме в цей період місто не просто чарівне, а дивовижно-романтично-чудернацько-чарівне. Всі навкруги цілуються, прогулюються парками і насолоджуються. А ще там майже в кожному парку є фонтан, ввечері з красивою підсвіткою, а інколи ще й з музичним супроводом.

І саме навесні потрібно зійти на берег Десни, сісти на кораблик і насолодитись моментом, коли вітер кудлатить волосся, а повітря чисте, свіже і надихаюче.

Отже, Чернігів  — місто, яке чекає на всіх українців, а ще на іноземців, яким просто треба розповісти про нього. Усі знають про Львів, Одесу і Київ, а от Чернігів, Чернівці, Луцьк чи Маріуполь лишаються осторонь, але саме ми можемо це виправити і маємо це робити.

За підтримки:


Виготовлення цієї програми стало можливим завдяки підтримці Фонду імені Роберта Боша та Чорноморського фонду регіонального співробітництва. Зміст матеріалів програми не обов’язково відображає точки зору Фонду імені Роберта Боша, Чорноморського фонду регіонального співробітництва або їхніх партнерів.