facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Ми зробимо небайдужих киян громадськими репортерами, — Кирило Лукеренко

Журналісти Громадського радіо просять підтримки на конкурсі проектів Бюджету участі у Києві

Ми зробимо небайдужих киян громадськими репортерами, — Кирило Лукеренко
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Кияни готові долучитися до Громадського бюджету столиці. Це коли влада віддає певну суму з бюджету самим містянам і пропонує їм реалізувати власні проекти для свого міста. Громадське радіо також подало на цей конкурс свої ідеї.

Що ми хочемо зробити для Києва, розповість головний редактор Громадського радіо Кирило Лукеренко.

«Ми подалися аж з трьома ініціативами. Один проект — до 400 тисяч гривень, два — до двох мільйонів. Перший проект називається «Громадський простір», який присвячений тому, що кияни можуть обговорити разом з владою і разом з причетними бізнесменами те, як вони хочуть змінити зовнішній вигляд міста. Найбільш зрозумілі приклади, коли хтось починає щось будувати, але за збігом обставин на тому місці є якийсь скверик чи парк, до яких звикли кияни, які живуть поруч, і вони проти. Влада, нібито з одного боку заповнює інфраструктуру, з іншого боку — мешканці незадоволені. Що робити? Як це обговорювати? Громадське радіо пропонує програму, яка буде виходити раз на тиждень, і відома журналістка Марія Лебедєва буде модерувати цю дискусію», — розповідає Кирило Лукеренко.

Другу ініціативу запропонувала наша колега журналістка Наталя Соколенко.

«Я побачила можливість для втілення цієї ініціативи у місті Сієтл в США. Всі питання стосовно розвитку міста спершу обговорюються на ток-шоу, яке ми хочемо зробити і на Громадському радіо. І у випадку Сієтла, і у випадку, я сподіваюся, Києва, на ці ток-шоу в обов’язковому порядку приходять мер міста, депутати та громадяни, щодо яких може бути ухвалене рішення. І от на такому ток-шоу всі зацікавлені особи і ті, хто протидіють певним ідеям цих осіб, мають обговорити все та знайти консенсус. І тільки після цього депутати виносять відповідний проект рішення на засідання сесії міської ради.

Ми дуже хочемо зробити такий проект, тим більше, що в нас є законодавча основа, яка підкріплює наш ентузіазм, адже в Україні ще з 2011-го року діє закон про доступ до публічної інформації, і згідно цього закону, депутати усіх міських рад мають виносити на обговорення проект рішення не менше, як за 20 днів до голосування. І в цей момент, коли виноситься проект рішення, ми хочемо залучати до обговорення громадян, депутатів та експертів відповідного профілю», — говорить Наталя Соколенко.

 

 

Про третій проект, який пропонує Громадське радіо, розповідає журналістка Вікторія Єрмолаєва. «Київ — місто репортерів: кияни — про Київ. Проектом передбачено створення мережі громадських репортерів, які оперативно повідомлятимуть про все, що відбуватиметься у місті. Їхні матеріали звучатимуть у прямому ефірі Громадського радіо з відкритої студії в центрі міста, і будуть поширюватися на сайті та в соцмережах».

За словами Кирила Лукеренка, громадським репортером може стати будь-яка людина, якій небайдужий Київ, для цього навіть не треба бути журналістом.

«Звичайна людина йде по вулиці, і раптом побачила щось цікаве. Вона може зняти це на смартфон та відправити нам. Ми сподіваємось, звісно, що це згодом буде стала група людей, з якою будуть працювати журналісти Громадського радіо, щоб пояснювати, як перевіряти інформацію, виявляти новину. Тому мають бути тренінги», — пояснює головний редактор Громадського радіо.

В цьому році активні кияни до Громадського бюджету Києва подали проектів на один мільярд гривень, в той час як Київрада виділила на їх реалізацію лише 100 мільйонів гривень. Які шанси в Громадського радіо отримати цей бюджет участі на розвиток заявлених проектів? Кирило Лукеренко впевнений, що Громадське радіо зробили все, щоб максимально збільшити свої шанси.

«По-перше, ми подали три проекти, по-друге, ми звертаємось до всіх читачів, щоб вони заходили на сайт Громадський проект, або набрали в Google «Бюджет участі» і проголосували за наші проекти. Ми також будемо залучати інші громадські організації, які нам допомагають і яким допомагаємо ми, щоб вони вболівали за нас та голосували за наші інціативи. Нам здається, що ми пропонуємо те, що потрібно місту. Плюс грошей на наші проекти потрібно порівняно небагато, але кінцевий продукт отримає дуже багато людей. Ми зможемо досягти набагато більших змін в Києві, якщо просто будемо змінювати поведінку киян, робити їх більш відповідальними за своє місто» — наголошує Кирило Лукеренко.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.

За підтримки

РХ PL
Поділитися

Може бути цікаво

Перукарня і психологи: як працює соціальний центр у Бородянці після окупації

Перукарня і психологи: як працює соціальний центр у Бородянці після окупації

З авокадо і без: як змінився збірник рецептів для шкіл від Клопотенка

З авокадо і без: як змінився збірник рецептів для шкіл від Клопотенка