Організований наркобізнес в Україні «кришується» правоохоронними органами, — Скала

У студії Павло Скала, директор з політики та партнерства Альянсу «Громадське здоров’я», експерт з наркополітики та правоохоронної діяльності.

Дмитро Тузов: Був надзвичайно тривожний період в Україні, коли наркотики продавали поруч із освітніми закладами. Яка ситуація зараз?

Павло Скала: Ситуація особливо не змінилась. Наркотики в принципі кожного року стають все доступнішими. Питання лише в різновидах наркотиків, про які йде мова. Якщо кажемо про важкі наркотики, які вживають ін’єкційним шляхом, Україні за оціночними підрахунками міжнародних національних організацій 345 000 людей, які вживають наркотики ін’єкційним шляхом. Це люди, які вже багато років залежні від наркотиків. Декілька сотень тисяч людей можуть вживати наркотики неін’єкційного плану: від марихуани, закінчуючи різними новітніми поширеними речовинами.

Сто мільярдів доларів у світі витрачається на так звану війну з наркотиками. На США, які є найбільшим воїном з наркотиками, припадає більшість бюджету, в ЄС також серйозні бюджети. Всі визнають, що війна з наркотиками, підходи протидії, так званої боротьби, неефективні, бо проблема полягає в тому, що речовини, сполуки, які використовуються для досягнення ефекту, який дають психоактивні речовини на стан і мозок людини, постійно змінюються. Внесення певної речовини в список наркотичної займає декілька років, поки правоохоронні органи, контролюючі інстанції формулюють, що певна речовина є наркотичною, проходить декілька років. Ці хіміки, які займаються синтезом, виробляють їх, додають певну сполуку в наявну формулу, і це вже зовсім нова речовина.

Я є одним із співавторів Національної стратегії, затвердженої урядом декілька років тому, але, на жаль, вона не виконується

Те, що відбулося в тому клубі, — це приклад нікчемності та недолугості правоохоронної системи, яка має займатися протидією організованої злочинності, в тому числі, організованого наркобізнесу. Ця облава, військомати — таке враження, що хотіли забезпечити осінній призов за рахунок людей, які вживають наркотики.

Зараз ми кажемо про брак поліцейської роботи, пов’язаний з тим, що в результаті маємо п’ять зафіксованих фактів кримінальних проваджень по фактах зберігання наркотиків фактично в незначній кількості (ч.1, ст. 309). У більшості країн ЄС за таку кількість не наступає навіть адміністративна відповідальність.

Завжди так було, що стаття за зберігання наркотиків у загальній статистиці боротьби з наркотиками — це був брак. Коли йшлося про спеціалізовані підрозділи по боротьбі з наркотиками, там ст. 309 — це був брак, мала бути ст. 307 — збут наркотиків. Брак — мається на увазі, що замість того, щоб документувати оперативними методами збут наркотиків у організованій групі і притягувати наркодилерів до відповідальності, вони документують формальний збут, виявляють речовину в пакетику, вона може й не належати людині, а прив’язати її до людини, яка була в клубі, взагалі неможливо.

У даному випадку замість фіксування і документування оперативними методами закупівлю, чи є контрольоване постачання (можна відслідкувати від постачальників до клубу), вони фактично увірвалися до клубу, всіх поклали автоматом до обличчя, зафіксували і виявили якісь речовини. І раніше ще за злочинного режиму за такі операції так би мовити, фактично притягували до відповідальності керівництво. Але зараз в мене чітка паралель щодо цього інциденту. Зараз у нас правоохоронні органи використовують певні піар-технології, починаючи від Генпрокурора, який відомий піарник, закінчуючи всіма народними депутатами, помічниками і радниками, які щось коментують.

Фактично мова йде про відволікання уваги і застосування перед відомим заходом, який проводився в суботу, так званий «конопляний марш». У ніч перед проведенням акції вони роблять таку спецоперацію так би мовити. Тут чітко видно, що була команда «Фас!». Я впевнений, що там брали участь колишні беркутівці, інші люди, які четвертий рік в нас чекали використати потенціал, який вони звикли застосовувати ще за часів Майдану.

Я проводжу двічі на місяць тренінги для поліції, таке враження, що є розчарування, ця «вітрина реформ» рідіє. Люди йдуть, залишається ця репресивна система. 95% — це переатестовані, недоатестовані колишні працівники міліції, які звикли працювати зовсім іншими методами.

Дмитро Тузов: На цих тренінгах ви пояснюєте, що для боротьби з наркомафією бити треба не по тих, хто має п’ять грамів, а по всій логістичній схемі? Що відбувається у сфері справжньої боротьби з наркомафією?

Павло Скала: У сфері справжньої боротьби залишаються ті самі підходи, які були. Організований наркобізнес продовжує “кришуватися” правоохоронними органами. Багато з тих людей, які раніше носили погони і працювали в міліції на дуже високих посадах, пішли на пенсію, звільнились і продовжують контролювати цей бізнес, перебуваючи по іншу сторону, але маючи пенсійне посвідчення. Без стійких зв’язків у правоохоронній системі і в підрозділах по боротьбі, в тому числі з наркотиками, контроль цього бізнесу неможливий.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.