Постраждалий під час обстрілу маршрутки під Волновахою нарешті отримав компенсацію

У студії «Громадського радіо» — правозахисниця і адвокат Юлія Науменко, а також постраждалий під час обстрілу маршрутки під Волновахою Володимир Хлепітько.

Ірина Славінська: Чому саме Донецька ОДА компенсувала ці гроші, а не держава Україна?

Юлія Науменко: Держава виплатила постраждалим компенсацію тільки у двох випадках. Йдеться про обстріл автобусу під Волновахою і обстріл Маріуполя. Тоді прем’єр-міністром і місцевими адміністраціями було обіцяно, що людям, які були поранені і людям, які залишились без родичів, виплатять компенсацію. З Маріуполем більш-менш зрозуміло. Майже всі люди лишилися там, оскільки це підконтрольна Україні територія. Вони могли подати заявку і отримати ці кошти. Що стосується Волновахи, я думаю, що дуже багато людей досі не отримали цю допомогу. Вони проживають на окупованих територіях і не мають змоги навіть направити листа до ОДА з проханням виплатити їм компенсацію.

У випадку Володимира боротьба з місцевими органами влади тривала більше року. Ми склали заяву з проханням надати обіцяну допомогу. Спершу ми не отримали жодної відповіді і направили повторну заяву. З Володимиром зв’язалися представники Донецької ОДА. Вони сказали, що перерахують гроші, але цього не сталось. Ми написали скаргу до Кабміну. Після написання цієї скарги кошти виплатили, хоч і не одразу. Ми націлені на Європейський суд з прав людини. Ми сподіваємось на встановлення відповідальності України чи Російської Федерації. Крім того, оцінка моральної шкоди особі, яка могла загинути, є набагато вищою, ніж сума виплаченої компенсації.

Ірина Славінська: Про що буде цей позов до Європейського суду з прав людини?

Юлія Науменко: Проти Володимира було вчинено злочин. Було порушено його право на здоров’я, яке ми розглядаємо, як передбачене конвенцією право на заборону катування і право на життя. Це злочин, який не розслідує ні Україна, ні Росія. Україна зробила все, що могла. В СБУ було відкрито кримінальне провадження. Потім справу передали до військової прокуратури. Було встановлено, що обстріл вівся з окупованої території. Ми звернулися зі скаргою до Європейського суду.

Ірина Соломко: Ми, як журналісти, не бачили кінцевого результату цієї резонансної справи. У справі вже поставлена крапка?

Юлія Науменко: Для того, щоб поставити крапку, необхідно, щоб були особи, яким оголошено про підозру. Наразі ці особи не встановлені. Відомо, що це представники «ДНР», але поки Україна їх не встановила. Я думаю, що крапки у справі не буде до деокупації цих територій.

До Росії ми також зверталися. Вони обіцяли нам направити запит до України в порядку міжнародної правової допомоги і провести якісь слідчі дії. Я знаю, що в них є велике провадження, до якого вони долучають усі наші заяви про злочин. Це провадження нібито порушено проти українських посадовців і військових.

Ірина Соломко: Тобто ваші звернення допомагають їм документувати злочини, вчинені, на їхню думку, українськими військовими?

Юлія Науменко: Про наявність такої справи я знаю зі ЗМІ. Наразі я направила адвокатський запит для з’ясування того, що це за справа, в якому статусі перебувають особи, які звертаються з заявами про злочин, і чи має Російська Федерація змогу проводити слідчі дії на території «ДНР».

Ми вказуємо, що злочин ймовірніше за все було вчинено представникам «ДНР». Для нас важливо, щоб Росія задокументувала те, що вона може проводити слідчі дії на території «ДНР» чи «ЛНР». Але я не думаю, що це буде вигідно російській стороні.

Ірина Соломко: І все ж, чому ви йдете у Європейський суд?

Юлія Науменко: Це була компенсація в маленькому розмірі від державних органів. На рівні Європейського суду це буде компенсація не у 25 000 гривень, а у 25 000 євро. Крім того, держава жодним чином не пішла Володимиру назустріч в сенсі лікування абощо.

Володимир Хлепітько: Эта компенсация не компенсирует даже затраты на лечения. Эта сумма была взята из неоткуда. Приятно, что система сработала и какую-то сумму мы получили, но это не решает другие вопросы.