Священик з двома н. Нові правила українського правопису

Що саме пропонує змінити новий проект українського правопису?

Ведучі

Вікторія Єрмолаєва

Гостi

Богдан Ажнюк

Священик з двома н. Нові правила українського правопису
https://static.hromadske.radio/2018/08/hr-rh-2018-08-27_azhnyuk_0.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/08/hr-rh-2018-08-27_azhnyuk_0.mp3
Священик з двома н. Нові правила українського правопису
0:00
/
0:00

В студії Богдан Ажнюк – український мовознавець, директор Інституту мовознавства імені Олександра Потебні НАН України.

Богдан Ажнюк: Поговоримо про найголовніші зміни, які пропонуються в новому правописі, точніше в новій редакції українського правопису. Насамперед, ці зміни торкнуться правопису іншомовних слів. По-перше, частина змін матиме обов’язковий характер, тобто безваріантний. Зокрема, слово “проєкт” буде писатися через “єкт”. Зникне подвійна йотація в словах, на зразок, секвойя, Сойєр, Хайям і так далі. Пропонується зняти подвоєння у словах, які походять з англійської мови, де є сполучення ck, яке, насправді, позначає один звук [к] і ніякого подвоєння там немає. Діккенс буде писатись із одним к. В деяких словах не іншомовного походження також відбудуться зміни. Наприклад, слово священик, яке дотепер писалося з одним н, буде писатися із двома н. Деякі слова із дефісом зазнають змін. Наприклад, слова із числівником пів писатимуться без дефісу, як два слова окремо. Зміниться спосіб відтворення російських прізвищ на -ой. Наприклад, Трубецкой тепер писатиметься Трубецький. Головною особливістю проекту цього правопису є те, що члени правописної комісії, яка складається з 25 осіб, намагалися створити правопис, який об’єднав би українців в Україні та поза Україною, а не роз’єднував би.

Члени правописної комісії намагалися створити правопис, який об’єднав би українців в Україні та поза Україною, а не роз’єднував би.

Вікторія Єрмолаєва: За роки незалежності вже були спроби змінювати правила правопису, але вони не були закріплені. Деякі експерти кажуть про те, що не були закріплені тому, що питання мови було політизованим. Чи погоджуєтесь ви із цим?

Богдан Ажнюк: Питання мови політизоване завжди, скрізь – у кожній країни. Правопис – це частина, так званого, мовного планування. Мовне планування – це є частина мовної політики. Ми всі свідомі того, що мова є не тільки системою знаків для передавання інформації. Це є також специфічна матриця і ознака національної ідентичності. Це те, що передається із покоління в покоління і нам не байдуже, якою мовою буде говорити і писати наступне покоління українців.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі