Чи запровадять ПДВ для ФОП: розповідає економіст

Про песимістичні настрої

Світлана Біла: Більшість українців вважає, що 2026-й буде економічно важчим за попередній рік. Особливо песимістично налаштований Київ і молоді люди до 35 років. Наскільки цей скепсис обґрунтований з огляду на економічні розрахунки? Чи бачите ви передумови для такого погіршення, чи це радше психологічно втома?

Павло Кухта: Це випадок, коли психологічна втома та раціональне, холоднокровне бачення збігаються. Найбільше песимізму — у відносно молодих людей, які можуть щось будувати: кар’єру, бізнес, але не бачать для себе цих перспектив. Тобто серед пенсіонерів песимізму немає. Чого їм очікувати? Пенсії. Пенсію держава платить. А у людей, на яких тримається власна країна і її майбутнє, цей песимізм дійсно є, і це дуже погано.

Я думаю, що це пов’язано не стільки з окремими нюансами сьогоднішньої економічної політики, адже ми розуміємо, що насправді це абсолютно неважливі речі порівняно з війною. Йдеться про майбутнє — для цих людей, для країни в цілому, для народу України. Воно визначається тим, чи вдасться швидко закінчити війну. Якщо вона затягується, то, звичайно, цей песимізм об’єктивно виправданий.

Можна списувати це на те, що люди просто втомилися й стали емоційними. Але вони не емоційні — вони дійсно втомилися, і всі ми втомилися. Це радше доволі чітке усвідомлення того, що нескінченна війна породжує відсутність будь-яких життєвих перспектив для конкретних людей і для народу в цілому.

Якщо миру вдасться досягти швидко, то ці настрої швидко зміняться, адже люди побачать перспективи. Почне відновлюватися економіка, у людей з’явиться бачення майбутнього. У цих самих чоловіків з’явиться можливість нормально їздити за кордон.

Можливість щось відбудовувати в Україні залежить від того, чи можеш ти контактувати з Європою і щось будувати — і роботу, і бізнес, і все що завгодно. Усі ці гроші йдуть із-за кордону. Зараз же вони йдуть у бюджет держави, звісно, і витрачаються на війну. У найкращому випадку. У найгіршому — вони розкрадаються.

І точно люди, які розбудовують економіку, люди, на яких тримається країна, люди, які є майбутнім України та українського народу, — це не бюджетники. Це бізнесмени, професіонали, ті, хто створює додану вартість, яка і є економікою України. І, звичайно, ці десятки мільярдів у бюджеті жодним чином насправді прямо на них не впливають.

Їм потрібні десятки мільярдів в економіку: приватні інвестиції, прихід інвесторів. Це саме той ресурс і та можливість, які вони можуть використати, щоб побудувати щось справді серйозне. Звичайно, все об’єктивно впирається у війну та її завершення. Буде мир — я впевнений, ці цифри зміняться.

Про оподаткування малого бізнесу

Світлана Біла: Суспільство бідкається щодо податків та їхнього можливого збільшення. Водночас голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилу Гетманцев каже про те, що підприємці вдаються до хитрощів, які підривають економіку. Він наводив приклад щодо ухилення податкових зобов’язань. Йдеться також про використання схем. Де проходить межа між ухиленням від сплати податків, виживанням в умовах війни і підривом економіки?

Павло Кухта: Уряд погодився на те, що зараз МВФ нав’язує Україні. Річ, яку я вважаю абсолютно шкідливою і яку просто не можна робити, — запровадження ПДВ майже для всього малого бізнесу. Це, в принципі, вб’є значну його частину.

Саме тих активних людей віком 18–35 років, на яких ґрунтується економіка і які, певною мірою, і є майбутнім країни. Саме по них і вдарили, як важкою артилерією. Я не вірю в це рішення і дуже сподіваюся, що цей захід не буде запроваджений.
Я навіть розумію, що Данило Гетманцев, з усією його любов’ю до податків і боротьби зі схемами, навряд чи це підтримує. Звичайно, будь-які люди, які хоча б трохи розуміються на економіці України, розуміють, що це абсолютна нісенітниця. І насправді я знаю, що в Раді немає голосів за таке рішення.

Тобто уряд на це погодився. Чому — мені важко сказати, але це виглядає дуже недалекоглядно з їхнього боку. Вони так можуть протягнути три місяці. Зараз можуть просто внести відповідний законопроєкт, і це буде зараховано як виконання умови. А коли цей законопроєкт доведеться голосувати, я вважаю, що, ймовірно, Рада його не підтримає.

Зважаючи на те, як зараз ідуть справи, можливо, у нас буде інший уряд. Можливо, саме на це вони й розраховували, що їм не доведеться розв’язувати цю проблему. Я думаю, що все це доведеться перепогоджувати з МВФ.

Цю умову не можна і не потрібно виконувати. Дійсно, можна наближати певні заходи, скажімо так, умови оподаткування ФОПів до європейських, як це зроблено в Європейському Союзі. Але в Європейському Союзі такого варварства, як запропоновано зараз, немає.

Насправді в Європейському Союзі існує загальний поріг для всіх країн — 85 тисяч євро, нижче якого ПДВ можна не запроваджувати. І більшість країн саме так і роблять. Це може бути рішенням. З цим дійсно можна працювати. Це захистить більшу частину українського бізнесу, а ті, хто буде вище цього порогу, — це люди з достатньо великими доходами, щоб якось розв’язати цю проблему для себе.

У мене є розуміння, що це не остаточна історія. Ми будемо з цим боротися, будемо це виправляти. Хто конкретно це робитиме, хто буде в той момент в уряді, як виглядатиме парламент — подивимося. Зараз уже важко щось прогнозувати наперед у нинішніх умовах. Але я абсолютно проти того, щоб у тому вигляді, як це запропоновано зараз, знижувати поріг ПДВ до мільйона гривень. Категорично проти такого рішення.

Якщо це буде зроблено, я розумію, що тоді частина результатів цього опитування може пояснюватися просто: люди це побачили й сказали, мовляв, закриваємо бізнес і їдемо кудись. Життя для нас у цій країні не буде. Бо працювати вони просто не зможуть, якщо людям фактично заборонити працювати.

Про електронний акциз

Світлана Біла: Діджиталізацію акцизу влада називає кроком до прозорості. Ось тестування вже почалося сьогодні. Це має вивести з тіні ринок алкоголю та тютюну.

На вашу думку, чи здатна ось ця цифровізація реально наповнити бюджет і замінити собою силові чи фіскальні методи тиску на бізнес? Тобто, чи може це технічне рішення побороти, умовно, ці тіньові заводи, якщо за ними часто стоять впливові люди, а не просто відсутність QR-коду на пляшці?

Павло Кухта: Саме по собі це, звичайно, не може спрацювати, тому що питання не в технологічних рішеннях. Україна доволі технологічна в сенсі державного управління. Проблема в іншому: нереформована податкова разом із силовими структурами фактично покриває ухилення від сплати податків.

І жодне «полювання» на ФОПів, вибачте, не виправить поведінку корумпованих чиновників, яких призначають корумповані політики, щоб ті потім заносили їм відкати. Це не має жодного стосунку до якихось технічних схем чи технологічних рішень. Це питання бажання, політичної волі й готовності робити речі, які всі прекрасно розуміють. Усі знають, які саме фабрики виробляють контрафактну продукцію.

Періодично їх «рейдерить» то одна, то інша силова структура, після чого в цю структуру заносять валізу з грошима — і питання зникає. Так відбувається з року в рік. Тому перекладання з хворої голови на здорову, з корумпованої державної машини, яка не виконує свою роботу, на малий бізнес, що витягує Україну, — це одна з найогидніших речей в українській політиці. Саме малий бізнес першим закуповував пікапи, РЕБи та дрони, тоді як держава протягом двох років узагалі не могла цього зробити.

Купка корупціонерів у центрі створює проблеми для всієї країни, а потім перекладає їх на тих, хто цю країну на собі тягне. Щоб зрушити з мертвої точки, в якій ми насправді сидимо вже 30 років, там мають бути представники того самого малого бізнесу, на якому тримається Україна. Тоді з’явиться рух уперед. І тоді, повірте, ви здивуєтеся: з державного бюджету почнуть надходити дуже великі гроші — за рахунок ліквідації масштабних схем, які до ФОПів не мають жодного стосунку.

Бо схеми, навіть ті, що формально використовують ФОПів, створює не малий бізнес. Їх організовує доволі вузьке коло спеціалізованого, високопрофесійного великого бізнесу, який на цьому й заробляє. Усі знають, хто це, що це, як це працює, де це відбувається, до кого приходити й що з цим робити. Це питання небажання з цим боротися і такої політичної системи, яка всіляко блокує розв’язання цієї проблеми та будь-який рух уперед.

Довідково

Міністерство фінансів опублікувало для громадського обговорення скандальний законопроєкт, яким пропонується запровадити ПДВ для ФОП на спрощеній системі. Податок на додану вартість за ставкою 20% вводитиметься для тих фізичних осіб-підприємців, дохід яких перевищить мільйон гривень.

Як пояснили в Міністерстві фінансів, мета цього законопроєкту — зробити правила однаковими для бізнесу з подібними оборотами, обмежити використання спрощеної системи для агресивної оптимізації, дроблення бізнесу, «сірого імпорту» та контрабанди, захистивши водночас чесний малий бізнес.

Якщо документ ухвалить Верховна Рада й підпише президент, то він набуде чинності лише з 1 січня 2027 року. Це дає бізнесу та державі достатньо часу для налаштування процесів та переходу без стресу, вважають у Міністерстві фінансів.

Документом передбачена зміна ставки для 3 групи платників єдиного податку. Наразі такі ФОПи сплачують податок за ставкою 5%. Але в разі, якщо їхній дохід перевищить один мільйон гривень, ставка єдиного податку знизиться до трьох відсотків, але додасться ще 20% податку на додану вартість. Однак вимога щодо обов’язкової реєстрації платником ПДВ не поширюється на платників єдиного податку III групи — електронних резидентів.

Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії