Ювілейний концерт ромського театру «Романс» розпочнеться віршем Ліни Костенко

У студії Громадського радіо — художній керівник Київського академічного драматичного циганського театру «Романс» Ігор Крикунов.
Андрій Куликов: Раніше казали, що ювілей – це не причина святкувати, а час для того, щоб замислитися над тим, що ще не зроблено. Що ще не зроблено?

Ігор Крикунов: Если начать перечислять – не хватит ни пальцев, ничего.  Нужно еще доказать – и творческим людям, и художникам великим, и миру, что мы – звучим. С высокой буквы. И то, что мы вызываем интерес. Это самое главное – дойти до адресата.

Андрій Куликов: Хто ваш адресат?

Ігор Крикунов: Ризноманитный. Народ у нас от молодежи – до взрослых людей.  

Андрій Куликов: Це любителі «циганщини»?

Ігор Крикунов: Нет. К счастью, нет. Мы переменили мнение зрителя нашего и сейчас зритель приходит в театр. Не в цыганский ансамбль, не к цыганчатам, поющим и танцующим, а приходят в цыганский театр. Они хотят видеть и слышать драматургию, которая полностью зациклена на цыганах.

Андрій Куликов: Якими словами ви розпочнете святковий концерт 23 лютого? Будуть вони українською, російською, чи ромською?

Ігор Крикунов: Сумні птахи померлих, кричать у лісі сови.
“На вогнищах циганських вже виросли гриби”.
Одне я тільки знаю: що нам потрібне Слово.
Як вогнище. Як доля. Як лінія судьби.

С этого начнем. Лины Костенко. 

Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі