facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини
Сагайдачний: 4 століття військової слави

Сагайдачний: 4 століття військової слави

28 випусків

Чи чули ви колись українську мову XVII століття? А українську поезію? У 1622 році в Києві вийшла збірка віршів, упорядкована ректором тоді Київської братської школи (нині Києво-Могилянської академії) Касіяна Саковича, на вшанування пам’яті гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. А ми на Громадському радіо разом з очільником гурту «Хорея Козацька», лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка та нині — молодшим сержантом Збройних сил України, дослідником та виконавцем давньої української музики Тарасом Компаніченком у 2023 році ці вірші озвучили.

Для глибшого розуміння контексту ведучий та нині також солдат ЗСУ Василь Шандро записав кілька розмов із фахівцями про Сагайдачного та епоху, в яку він жив.

«Сагайдачний: 4 століття військової слави» створений за підтримки Українського культурного фонду у межах реалізації гранту «400 років поезії і військової слави: «Вірші на жалосний погреб зацного рицера Петра Конашевича Сагайдачного».

Автор ілюстрації — Богдан Гдаль.

Випуски

«Тут завше-бо такії рицарі бували, що ворогів вітчизни мужньо розбивали». Вірші на погреб Сагайдачного читає Компаніченко

«Тут завше-бо такії рицарі бували, що ворогів вітчизни мужньо розбивали». Вірші на погреб Сагайдачного читає Компаніченко

«Щоб воєннії його подвиги всі знали, щоб народи те ім’я завжди шанували». Вірш на погреб Сагайдачного читає Компаніченко

«Щоб воєннії його подвиги всі знали, щоб народи те ім’я завжди шанували». Вірш на погреб Сагайдачного читає Компаніченко

«Хто що сіяв — оте і пожнемо, а в нагороду небо чи пекло візьмемо». Вірш на погреб Сагайдачного читає Компаніченко

«Хто що сіяв — оте і пожнемо, а в нагороду небо чи пекло візьмемо». Вірш на погреб Сагайдачного читає Компаніченко

«Його мужності завше-бо турчин, татарин острахався, бо звідав мідні його вдари». Вірш на погреб Сагайдачного читає Компаніченко

«Його мужності завше-бо турчин, татарин острахався, бо звідав мідні його вдари». Вірш на погреб Сагайдачного читає Компаніченко

«Хоч було їх у шість крат, прудко утікали, перед нашими вони — сильно притирали». Вірш на погреб Сагайдачного читає Компаніченко

«Хоч було їх у шість крат, прудко утікали, перед нашими вони — сильно притирали». Вірш на погреб Сагайдачного читає Компаніченко

«І північний буде край також пам’ятати довго рицарство його, бо їм дався знати!» Вірш на вшанування Сагайдачного читає Компаніченко

«І північний буде край також пам’ятати довго рицарство його, бо їм дався знати!» Вірш на вшанування Сагайдачного читає Компаніченко

Дванадцятий вірш збірки на вшанування Сагайдачного читає Тарас Компаніченко

Дванадцятий вірш збірки на вшанування Сагайдачного читає Тарас Компаніченко

Вірш одинадцятий зі збірки поезій на вшанування Сагайдачного читає Компаніченко

Вірш одинадцятий зі збірки поезій на вшанування Сагайдачного читає Компаніченко