
Головування Данії у Раді ЄС: що зміниться для України
Із 1 липня Данія розпочала головування у Раді ЄС. Як це вплине на Україну?
Про це у пʼятому випуску проєкту «Спільна мета» говоримо з народною депутаткою України, членкинею Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Марією Іоновою.

Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
Яким буде головування Данії у Раді ЄС?
Марія Іонова: Данія головуватиме у Раді ЄС під гаслом «Сильна Європа у мінливому світі». Бачимо, що Данія прагне поєднати амбітну оборонну політику з економічною ефективністю. Також надважливим пріоритетом є цифрова етика та кліматична відповідальність.
Одночасно, продовжуючи безпекову логіку — те, що робила Польща — але з акцентом на технології та стійкість і сталість.
Для нас данське головування та зазначені позиції і пріоритети є позитивним. Коли данці говорять про сильну Європу — це точно співпадає з інтересами України.
І, що вже було зазначено, Данія планує вивести безпековий порядок денний на новий рівень, зробивши ЄС спроможним самостійно захищати себе.
З чим ми ознайомилися — важливо, що мають бути завершені переговори щодо Європейської програми оборонної промисловості. Крім того, буде просуватися план переозброєння Європи (ReArm Europe), а також ми побачили, що буде переглядатися багаторічний бюджет ЄС.
Для балансу між обороною, кліматом та зростанням. Вони будуть його змінювати у контексті тих викликів, які посилюються.
Також у фокусі Данії буде прискорення «зеленого переходу» — кліматичні норми, сфери. Ціль яких — скорочення викидів на 90%, у порівнянні із 1990 роком.
Читайте також: Данія стане першою країною, з якою Україна запустить спільне оборонне виробництво — Зеленський
Головування Данії у Раді ЄС — що зміниться для України
Марія Іонова: Що стосується України — «данська модель» показала свою успішність. І надалі є наміри щодо мультиплікування того, що стосується закупівель озброєння.
Також Данія буде підтримувати процеси розширення для України, Молдови, Західних Балкан, які стосуються ЄС.
Наше завдання — точно відкрити переговори за кластером основи. Буде добре, якщо ми відкриємо ще декілька кластерів.
Однак, ми маємо усвідомлювати, що Україна повинна не імітувати, а дійсно реалізовувати важливі для кластера основи критерії. Це — свобода слова, не переслідування опозиції та опозиційних лідерів, незалежність правоохоронних органів.
Між рядками важливо те, щоб дані позиції змінювалися та покращувалися.
Данія конструктивна і шукатиме консенсус з Орбаном
Марія Іонова: Що стосується інших зовнішніх гравців, то, мені здається, що Данія дуже конструктивна і шукатиме консенсус з Орбаном. Я думаю, що механізми, які має ЄС, будуть посилені для того, щоб позиція Орбана щодо тих чи інших питань не була такою категоричною.
На зустрічах із послом та данськими парламентарями-колегами, ми бачимо що вони зазначають щодо інтеграції українського ВПК до спільних програм Європейського Союзу. Це для Данії дійсно, мабуть, питання честі та власного іміджу. І це добре у контексті довготривалих викликів зі сторони РФ.
Ми також точно знаємо про абсолютно чітку позицію Данії щодо посилення санкцій проти Росії.
Тут ми дуже вдячні і сподіваємось. Але, знову ж, важливо знайти консенсус з тими країнами, які не дуже це підтримують.
Данія хоче бачити Україну і Молдову разом на шляху до ЄС?
Єлизавета Цареградська: Якщо посилатися на заяви посла Данії в ЄС Карстена Грьонбека-Єнсена, який сказав, що Данія хотіла би, щоб Україна та Молдова рухалися разом на шляху до євроінтеграції — чому це важливо? Чому пан посол каже, що цей рух має відбуватися одночасно?
Марія Іонова: Наша позиція має бути дуже чіткою у тому плані, що ми не маємо відокремлювати євроінтеграційний шлях Молдови та України. Скажімо так, я би дивилася на чітку лінію наших державних інтересів та інтересів держав-партнерів.
Зараз буде дуже багато інформаційних вкидів. Нам треба бути пильними, посилюватись та робити свою домашню роботу, щоб показувати, що ми здатні навіть у таких важких умовах посилювати державні інституції, громадський сектор.
У нас є чітка лінія, якої ми та наші партнери маємо дотримуватися. Маємо не розділяти, не відставати та зосередитися на безпеці, зміцненні інституцій, антикорупційних органів, правоохоронних органів. Нам своє робити.
Є ті країни, з якими ми повинні мати більше співпраці у контексті того, що вони скептично налаштовані на наше членство не тільки в ЄС, а й у НАТО.
Також важливо говорити про те, що нам треба зробити український парламент субʼєктним. Парламентська дипломатія має бути не на тому рівні, на якому вона зараз.
Наскільки вагоме головування в Раді ЄС
Марія Іонова: Головування в Раді ЄС дуже вагоме. Зараз закладаються принципові речі і хто б там далі не головував — це буде важко змінити. Я відзначу, в тому числі і роль Польщі, яка запровадила те, що стосується оборони і вони зробили це пріоритетом.
І Данія, зі своїми можливостями, це не тільки посилить, а зробить дуже системним та ефективним.
Слухайте також: Український дім у Данії: виклики та перспективи
Проєкт на Громадському радіо виходить за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР «Єднання» в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України 一 рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікацій є відповідальністю Громадського радіо та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР 一 Єднання

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту