Військові Аліна Сарнацька, Максим Колесніков та Борис Хмілевський аналізують наші з вами реалії. Це невідфільтрований, відвертий погляд людей, що стали на захист України.
Гостя випуску — військова Ярина Чорногуз.
У цьому випуску говоримо про таке:
Аліна Сарнацька: Феміністки для мене — це панянки, які говорять, що жінки повинні мати рівні права, доступ до тих прав, що й чоловіки. Дякую, що нам дали паспорти, але нам треба більше — треба рівна участь у тому, що відбувається у суспільстві. Потрібні однакові зарплати при однакових посадах та компетенціях тощо.
Ярина Чорногуз: На моє переконання, щоби була справжня рівність між чоловіком і жінкою, про яку так давно говорить весь світ, в наших умовах жінки також, відповідно до потреб армії, мають підлягати під хвилю мобілізації.
У дописі, який я робила, я говорила про те, що будь-яка жінка, яка вміє керувати авто чи працює за комп’ютером, може так само опанувати пілотування дроном або бути штурманом дрона. Це не є аж настільки мудра, складна штука. Важче бути інженером, наприклад. А якщо ти фізично витривала, вмієш дбати про здоров’я іншої людини, відповідальна в навчанні, то можна мобілізовуватися як бойова медикиня. В евакуаційній групі складніше, бо там треба носити, тобто це не для усіх дівчат, напевно, підійде. Але там так само можна пристосуватись. Ну і також я вважаю, що реально бути піхотинкою чи розвідницею, якщо мати велику фізичну підготовку.
Але є нюанс. Коли жінка потрапляє в середовище чоловіків, то вона, так чи інакше, буде фізично трохи слабшою. І це може спричинювати несерйозне ставлення. Є жінки, які це вміють компенсувати іншими навичками, які є ліпшими, ніж у чоловіків.
Читайте також: Аліна Сарнацька: Чим менше жінок буде залучено до оборони, тим гіршою буде ситуація з правами жінок після війни
Максим Колесніков: У треді організації «Гендер в деталях» була теза, що в армії є нормальним замовчувати зґвалтування і будь-яке подібне ставлення до жінок. І дуже велика кількість військових чоловіків приходили й писали, що це абсолютно не є нормою. Звісно, як і в будь-якому об’єднанні людей є такі випадки. Але чи ми можемо говорити, що це норма? Тому що це викликало дуже велике обурення серед всіх, кого я знаю.
Ярина Чорногуз: Я буду говорити про свій досвід, свої чотири роки в морській піхоті. Я за цей час була у двох підрозділах: один розвідувальний, один піхотний. А також нашу роту прилаштовували до інших підрозділів і сухопутної, і морської піхоти. Ми працювали також з іншими ротами й батальйонами.
Чоловіки були дуже різні: за віком, за родом занять, якими вони займалися до контракту. Але я не можу навіть уявити, що зі мною таке могло б статися. Але це не означає, що в інших жінок не було цього досвіду.
Армія за десять років після початку війни у 2014 році абсолютно змінилася. Мені здається, що зґвалтування це радше виняток, ніж правило. Може бути флірт чи підкати. Але якщо жінка хоче працювати, й це її пріоритет, то в неї не буде з цим проблем, вона зможе вибудувати дистанцію.
Читайте також: Яка роль жінок у відновленні та розбудові України
Нагадаємо, зараз 7,3% чисельності особового складу Збройних сил України становлять жінки. Це 62 062 людини: 43 479 військовослужбовиць та 18 583 цивільні працівниці ЗСУ.
У Міноборони зазначили, що після повномасштабного вторгнення кількість жінок, які стали на захист Батьківщини, долучившись до лав ЗСУ та інших військових формувань, значно зросла. Так, у 2014 році загальна чисельність жінок у ЗСУ становила 49 926 людей, із них військовослужбовиць — 16 557.
Близько 5 тисяч військовослужбовиць виконують завдання в районі проведення бойових дій. Також зараз 5160 жінок-військовослужбовців в Україні обіймають керівні посади.
Також нагадаємо, що у грудні минулого року президент Володимир Зеленський заявив, що не підпише закон про мобілізацію у випадку його ухвалення Верховною Радою, якщо там буде передбачена мобілізація жінок.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі