Військові Аліна Сарнацька та Борис Хмілевський аналізують наші з вами реалії. «Сувора догана» — це невідфільтрований, відвертий погляд людей, що стали на захист України.
У цьому випускові говоримо на такі теми:
Аліна Сарнацька: У соцмережах люди пишуть, що всі депутати мали б піти на фронт.
Дмитро Гурін: Усіх депутатів відправити на фронт щоб що?
Аліна Сарнацька: Щоб покарати напевно.
Борис Хмілевський: Щоб прості люди пішли в парламент, а депутати поїхали на фронт. Така логіка зазвичай.
Дмитро Гурін: У нас є конституція. Там ясно описано, як проводяться вибори. У нас є вищий законодавчий орган в країні. Склад якого 450 депутатів. Для прийняття будь-якого рішення потрібно 50%, це 226 голосів. Зараз нас 400. Тож для прийняття рішення зараз потрібно 58%. Уже зараз ми маємо проблеми з ухваленням рішень. Це проблема. Що буде, якщо не буде парламенту? Не буде кому ухвалювати бюджет. Не буде кому змінювати закони. Віддати усі ці повноваження Офісу президента? А як він впорається? Парламент — це велика структура, в якій відбуваються законотворчі процеси, це експертні управління. Купа роботи.
Ідея людей в соцмережах така, щоб розформувати парламент, віддати президенту всю владу. Це називається «диктатура». Я не хотів би жити в диктатурі.
У парламенті 400 депутатів, з яких 250-280 — чоловіки. Десь третина з них не призовного віку. Тобто на фронт можна відправити десь 170 людей. Як вони змінять ситуацію на фронті?
Думаю, є 2 простих причини, чому люди хочуть відправити депутатів на фронт. Одна — покарати. Люди хочуть, щоб депутати страждали. Я не до кінця це розумію, чому. Друга — люди хочуть, щоб депутати побачили, що реально відбувається на фронті. Штука у тому, що депутати й так бачать, що реально відбувається на фронті. У кожного є якісь підрозділи, з якими вони співпрацюють. Мені пишуть у Twitter, наприклад. У нас є прямий контакт і розуміння, що і де відбувається.
Читайте також: «Не ділімо людей за грошима» — Максим Колесніков про мобілізацію
Аліна Сарнацька: Тобто якщо ми відправимо парламент на фронт, то Росія перша, заявить про те, що ми нелегітимні, бо ми порушуємо конституцію. І 170 людей, яких ми можемо відправити від ВР, все одно не змінять ситуацію на фронті.
Дмитро Гурін: Так, у нас буде повалення конституційного ладу. Переобрати депутатів і взяти «простих» людей ми не можемо за конституцією. Вибори неможливо технічно організувати. Тому живемо так.
Борис Хмілевський: Чи зможе парламент існувати ще 5 років без виборів?
Дмитро Гурін: У Конституції України все написано. Парламент залишається легітимним до моменту переобрання після закінчення воєнного стану. Одразу відбудуться вибори: місцеві, парламентські, президентські. До цього моменту парламент легітимний. Так написано. І це працює.
Аліна Сарнацька: Що станеться, якщо депутатів лишиться менше потрібної кількості у парламенті?
Дмитро Гурін: Станеться падіння конституційного ладу. Що робити потім — незрозуміло. Парламент — серйозний орган. Але до нього ставляться, як до декорації. Наприклад, не усі президентські ініціативи проходять парламент. Закон про мобілізацію вийшов у редакції парламентській. Не в редакції Кабміну чи Офісу президента.
Парламент — орган встановлення справедливості. Він у військових питаннях дуже сильно орієнтується на військове командування. Тому що вони мають реальну інформацію.
Аліна Сарнацька: Я викажу думку своїх знайомих у війську — якщо парламент — це орган, який має забезпечити справедливість, то він провалився. У питання демобілізації.
Читайте також: «Війна триватиме 5-10 років — і це оптимістичний прогноз» — Аліна Сарнацька
Нагадаємо, 11 квітня Верховна Рада ухвалила закон про мобілізацію. Законодавчу ініціативу підтримали 283 народні депутати. 16 квітня закон підписав президент Володимир Зеленський, а набере чинності документ 18 травня.
Заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко повідомила, що в день набуття чинності закону про мобілізацію запрацює електронний кабінет військовозобов’язаного. За допомогою нього військовозобов’язані зможуть оновити свої дані в територіальних центрах комплектування, а саме – номер телефону, електронну пошту та фактичну адресу проживання.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі