facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Забудьмо про гендер в армії й відбираймо людей за профпридатністю» — Лейла «Сарацин»

Про гендерну нерівність в українській армії говоримо з командиркою взводу БПЛА в батальйоні К2 Лейлою «Сарацин».

«Забудьмо про гендер в армії й відбираймо людей за профпридатністю» — Лейла «Сарацин»
1x
Прослухати
--:--
--:--

Військові Аліна Сарнацька, Борис Піддубний та командирка взводу БПЛА в батальйоні К2 Лейла «Сарацин» у новому епізоді «Суворої догани» обговорюють наступне:

  • чому не так багато жінок служать в армії та з яких причин деякі люди вважають, що для війни створені виключно чоловіки;
  • чи багато сексизму в ЗСУ та як це — бути бойовою командиркою;
  • якими бувають дрони та які задачі можна виконувати з їхньою допомогою.

Про гендерну нерівність в армії 

На думку Лейли «Сарацин», прояви гендерної нерівності у війську є. До прикладу, саму Лейлу довго не брали до армії. Хоча, паралельно з цим, брали чоловіків, які могли їй поступатися рівнем фізичної підготовки чи професійними навичками.

Військова згадує і самий початок війни — 2014 рік. Тоді чоловік міг одразу почати будувати свою військову кар’єру, а жінка — ні, навіть якщо починали вони на одній посаді. 

«Дівчата, які долучилися до армії у 2014-му, ще декілька років боролися за те, щоби жінкам-снайперам, іншим бойовим посадам вписували не кухарку чи швачку, а ту посаду, на якій вона виконувала свої бойові завдання», — каже Сарацин.

Саме через це військова й не може пригадати жодної жінки-комбата. При цьому Сарацин не вважає, що 50% командирів рот чи батальйонів в армії мають бути жінками. Натомість вона закликає:

«Давайте ми взагалі забудемо про гендер в армії й будемо відбирати людей на посади за профпридатністю». 

Такий підхід і є гендерно рівний, вважає Аліна Сарнацька.


Читайте також: Від роботи в IT до аеророзвідки в К-2: історія Лейли «Сарацин»


Лейла «Сарацин» також вважає, що має бути змінений підхід до рекрутингу жінок в армію. На її думку, якщо дивитися в короткостроковій перспективі, то варто мобілізовувати жінок певних професій. Але у довгостроковій перспективі нас врятує лише повна мілітаризація, коли військова підготовка і строкова служба будуть обов’язковими для обох статей.

Сарацин окремо згадує й упередженість до жінок в армії, що проявляється на рівні суспільства. До прикладу, якщо на якомусь ресурсі вийде інтерв’ю з пересічними молодшим сержантом та сержанткою, то більше «випадів» буде саме до сержантки. Аліна Сарнацька погоджується й каже, що це можуть бути тези на кшталт «жінкам не місце в армії».


Більше про жінок в армії

Нагадаємо, нинішня очільниця Мінветеранів Наталія Калмикова повідомляла, що станом на січень цього року загальна чисельність жінок у Збройних силах України складає 66,9 тисячі осіб, із них 47,2 тисячі військовослужбовиці. При цьому, 6,5 тисяч перебувають на керівних посадах, а близько 4 тисяч знаходяться на лінії зіткнення.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Чому занижені тарифи на комуналку шкодять підвищенню енергоефективності вашого будинку

Чому занижені тарифи на комуналку шкодять підвищенню енергоефективності вашого будинку

Для реальних переговорів вікно можливостей відкриється в лютому — Валерій Чалий

Для реальних переговорів вікно можливостей відкриється в лютому — Валерій Чалий

«Не плач, якщо не я зупиню Росію, то хто?»: як роми воюють за Україну

«Не плач, якщо не я зупиню Росію, то хто?»: як роми воюють за Україну

«Шахеди» з онлайн-керуванням вже стали масовим явищем — Олег Катков

«Шахеди» з онлайн-керуванням вже стали масовим явищем — Олег Катков