facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Забудьмо про гендер в армії й відбираймо людей за профпридатністю» — Лейла «Сарацин»

Про гендерну нерівність в українській армії говоримо з командиркою взводу БПЛА в батальйоні К2 Лейлою «Сарацин».

«Забудьмо про гендер в армії й відбираймо людей за профпридатністю» — Лейла «Сарацин»
1x
Прослухати
--:--
--:--

Військові Аліна Сарнацька, Борис Піддубний та командирка взводу БПЛА в батальйоні К2 Лейла «Сарацин» у новому епізоді «Суворої догани» обговорюють наступне:

  • чому не так багато жінок служать в армії та з яких причин деякі люди вважають, що для війни створені виключно чоловіки;
  • чи багато сексизму в ЗСУ та як це — бути бойовою командиркою;
  • якими бувають дрони та які задачі можна виконувати з їхньою допомогою.

Про гендерну нерівність в армії 

На думку Лейли «Сарацин», прояви гендерної нерівності у війську є. До прикладу, саму Лейлу довго не брали до армії. Хоча, паралельно з цим, брали чоловіків, які могли їй поступатися рівнем фізичної підготовки чи професійними навичками.

Військова згадує і самий початок війни — 2014 рік. Тоді чоловік міг одразу почати будувати свою військову кар’єру, а жінка — ні, навіть якщо починали вони на одній посаді. 

«Дівчата, які долучилися до армії у 2014-му, ще декілька років боролися за те, щоби жінкам-снайперам, іншим бойовим посадам вписували не кухарку чи швачку, а ту посаду, на якій вона виконувала свої бойові завдання», — каже Сарацин.

Саме через це військова й не може пригадати жодної жінки-комбата. При цьому Сарацин не вважає, що 50% командирів рот чи батальйонів в армії мають бути жінками. Натомість вона закликає:

«Давайте ми взагалі забудемо про гендер в армії й будемо відбирати людей на посади за профпридатністю». 

Такий підхід і є гендерно рівний, вважає Аліна Сарнацька.


Читайте також: Від роботи в IT до аеророзвідки в К-2: історія Лейли «Сарацин»


Лейла «Сарацин» також вважає, що має бути змінений підхід до рекрутингу жінок в армію. На її думку, якщо дивитися в короткостроковій перспективі, то варто мобілізовувати жінок певних професій. Але у довгостроковій перспективі нас врятує лише повна мілітаризація, коли військова підготовка і строкова служба будуть обов’язковими для обох статей.

Сарацин окремо згадує й упередженість до жінок в армії, що проявляється на рівні суспільства. До прикладу, якщо на якомусь ресурсі вийде інтерв’ю з пересічними молодшим сержантом та сержанткою, то більше «випадів» буде саме до сержантки. Аліна Сарнацька погоджується й каже, що це можуть бути тези на кшталт «жінкам не місце в армії».


Більше про жінок в армії

Нагадаємо, нинішня очільниця Мінветеранів Наталія Калмикова повідомляла, що станом на січень цього року загальна чисельність жінок у Збройних силах України складає 66,9 тисячі осіб, із них 47,2 тисячі військовослужбовиці. При цьому, 6,5 тисяч перебувають на керівних посадах, а близько 4 тисяч знаходяться на лінії зіткнення.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

«Це питання нацбезпеки»: чому важливо побудувати національний музей на Поштовій площі

«Це питання нацбезпеки»: чому важливо побудувати національний музей на Поштовій площі

4 год тому
Маємо право розшукувати російських злочинців до кінця їхнього життя — Володимир Яворський

Маємо право розшукувати російських злочинців до кінця їхнього життя — Володимир Яворський

Путін ставить на Заході на тих, хто побоїться битися — директор ЦПД

Путін ставить на Заході на тих, хто побоїться битися — директор ЦПД

Хочемо зробити науку ближчою до людей: Влад Гамоля про INSCIENCE CONFERENCE 2024

Хочемо зробити науку ближчою до людей: Влад Гамоля про INSCIENCE CONFERENCE 2024