Про що говоримо у Хвостатій Хвилі?
«Жування для собаки — це все одно, як людина відчиняє двері й зазирає у кімнату» — пояснює Колін Теннант, голова Британської Асоціації поведінки собак та котів у виданні Live Science. Люди допитливі, як і собаки. Але собаки досліджують ротом, бо не мають рук.
Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті
Теннант протягом 30 років працює над вивченням поведінки собак, і каже, що крайні випадки — це найчастіше так звана тривога при розлуці. Це психологічний дистрес, який відчувають деякі собаки, залишаючись наодинці на тривалий період.
Навіть добре навченому песику може бути важко тримати свої кусючі щелепи подалі від особливо від привабливих речей — капці, наприклад. Лео на капцях спить. Я щодня йому дякую, що він обрав не їсти, а спати. Текстура взуття особливо приваблива для собак. Це каже про їхні інстинкти диких тварин, пояснює Теннант. Ну як їм оминути шкіряне взуття!
Дерев’яні меблі можуть бути так само привабливими, особливо для цуценят. Як ми захоплюємось, коли вони гризуть палички в садку чи парку! Яка фотка для інстаграму! Але тварина не може розрізнити «дозволений» шматок дерева і «заборонений» шматок дерева. У собачому світі меблі не мають цінності, якщо їх не можна погризти.
Що робити? Потрібно навчити песиків уникати предметів, які цінні для нас, і пропонувати альтернативні варіанти. Однак тварина може не прийняти альтернативи автоматично.
Від людини залежить, як навчити собаку облишити капці й гратись іграшкою.
Сварка після небажаних дій не вплине на подальшу поведінку собаки. Якщо ви кричите на них, коли прийшли з роботи, вони не дізнаються, чому. Адже погризли вони той стілець може ще вранці. Вони не відчувають вини. Так, виглядають винними, але провини не почувають. Якби вам такі очі й вуха, ви б теж виглядали винними. Їм просто не подобається, коли ми на них кричимо.
***
Собаки розумні, але вони не особливі. Про це пишуть вчені, які порівнювали собачий інтелект із інтелектом інших розумних тварин у журналі Learning & Behavior.
Дослідники виявили, що собаки таки потрапляють до найрозумніших хижаків, соціальних мисливців та домашніх тварин, але вони не виділяються серед інших розумних тварин. Вони порівняли різні види за чуттєвим пізнанням, фізичним пізнанням, просторовим пізнанням, соціальним пізнанням та самосвідомістю.
Собаки справді виявилися розумними, але не так просто. Виявилось, що собаки не є супермислителями, але вони є особливими мислителями. Їх не варто порівнювати з шимпанзе або іншими тваринами. У них свій світ і свої потреби.
***
Чому деякі коти й собаки дуже люблять, коли їм чухають пухнасті голови, або й самі приходять до нас потертися об ноги?
Доктор Ніколас Додман, почесний професор Школи ветеринарної медицини Каммінгса, каже, що перше – це те, що самі коти й собаки не можуть самі вилизати собі голову.
Котам це потирання голови також може нагадати їхнє дитинство, коли їхні мами-кішки лизали їм маківки, коли вони були кошенятами. Коли кішка треться чолом об людину — це таки дружня поведінка, — каже Дельгадо. Зазвичай це ознака прихильності та зв’язку і в собак.
Пам’ятайте, що у вашої собаки чи кота може бути просто свербіж, а голову не почухаєш. Тому може це не любов, а просто алергія.
***
Уявіть зараз таксу. Коргі. Мастифа. Той-тер’єра в сумочці. Алабая у вольєрі. Вони ж усі собаки!
Нині Міжнародна Асоціація котів визнає 58 порід. Всесвітня кінологічна організація визнає 340 порід собак. Більша частина селекції, яка дала визнані сьогодні породи котів, відбувалася протягом останніх 75 років, сказав Лайонс.
Породи собак формуються протягом декількох сотень років, за словами Елейн Острандер, головної дослідниці відділу генетики Національного науково-дослідного інституту геному людини у США. Приручення собак датується щонайменше 19 000 років тому, тоді як коти були одомашнені близько 10 000 років тому.
Люди швидко зрозуміли, що собаки можуть виконувати вузькоспеціалізовані завдання. Тому вони почали виводити породи під своє бачення і завдання, — пояснює Елейн Острандер виданню Live Science.
Собаки можуть охороняти майно, тягнути санки, полювати на різні види тварин, шукати зниклих людей, затримувати злочинців, просто мило спати, як мій Лео або бути собакою-терапевтом.
Для порівняння, коти виконують одну з двох ролей у домогосподарствах людей: або компаньйони, або ловлять мишей, тому їхні господарі не були схильні різко модифікувати тіла котів, каже дослідниця.
***
Власниці та власники домашніх тварин мають нижчий тиск у стресових ситуаціях, ніж ті, хто тварин не має. Гра з собакою чи котом може підвищити рівень серотоніну та дофаміну. Люди з хворим серцем, які мають домашніх тварин, живуть довше, а старші за 65 років — відвідують лікарів на 30% рідше, ніж ті, хто не має.
Собаки зменшують тривожність, бо вчать жити цією миттю — вони не турбуються про те, що сталося учора, ні про те, що може статися завтра, вони допомагають відчути радість сьогодні.
Із ними у вас точно буде режим дня. Це та рутина — від гуляння до їжі, яка допомагає зберігати рівновагу. Вони сприяють сенсорному полегшенню стресу.
Є низка досліджень, які пов’язують наявність собаки зі схудненням. Дослідники Інституту оздоровлення в лікарні Northwestern Memorial Hospital в Чикаго та в Центрі взаємодії людини з тваринами Університету Міссурі показали, що люди, які вигулювали собак-терапевтів протягом 20 хвилин 5 днів на тиждень втрачали в середньому до 7 кг за рік, не змінюючи дієти.
***
Перший випадок коронавірусу виявлено в дикій природі — у норки. Інфікована дика норка була знайдена поруч від хутряної ферми штату Юта, де був спалах. Про це повідомляє Міністерство сільського господарства США і пише National Geographic.
У США спалахи коронавірусу були зафіксовані на 16 фермах норок у штатах Юта, Вісконсін, Орегон і Мічиган. Досі випадків у дикої норки не було виявлено, попри постійне тестування норки, єнотів, скунсів та інших тварин навколо ферм, на яких є вірус.
Вірус також був знайдений у багатьох диких тварин, що перебувають у неволі, включаючи левів, тигрів та снігових барсів, а також у домашніх собак та котів. Вчені намагаються визначити, які інші тварини можуть бути сприйнятливими, приділяючи особливу увагу видам, що перебувають під загрозою зникнення, і тим, хто може передати його людям.
***
Стародавні люди, які жили на території Європи пів мільйона років тому, могли для виживання під час довгих зим льодовикового періоду впадати у сплячку.
На цю думку антрополога Антоніса Барціокаса з Університету Фракії імені Демокріта наштовхнули численні останки гомінідів у печерах Сіма де лос Уесос на півночі Іспанії.
Ці печери стали одним із найважливіших джерел інформації при вивченні еволюції людини.
Однак, за словами Барціокаса, вчені, які досліджували ці останки, досі не враховували одну важливу деталь: ці кістки носять ознаки цілої низки захворювань, таких як рахіт, пов’язаних із нестачею вітаміну D. Це, на думку грецького антрополога, означає, що стародавні люди довгі місяці проводили без денного світла.
Барціокас і його іспанський колега Хуан Луїс Арсуага припустили, що гомініди, які жили в печерах Сіма де лос Уесос, теж зимували в печерах, впадаючи при цьому в сплячку.
Із ідеєю людської сплячки згодні далеко не всі вчені, які вказують на те, що у дефектів кісток можуть бути й інші причини, а більш конкретних доказів Барціокас надати не може. Однак нічого принципово неможливого з фізіологічної точки зору в цьому немає.
Келлі Дрю з Аляскинського університету в Фербенксі взагалі вважає, що змусити впадати у сплячку можна і сучасних людей. Тільки потрібно це не для того, щоб пережити довгу холодну і голодну зиму, а для стабілізації й подальшої реабілітації жертв інфарктів та інсультів.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо: